Справа № 761/47132/17
Провадження №1-кп/761/405/2022
іменем України
21 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого:
судді Мєлєшак О.В.,
секретар судового засідання Торохтій Я.В.,
номер кримінального провадження № 120 171 001 000 031 47 від 16.03.2017, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин, Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,
за участю: прокурора Лейтара О.С.,
захисника: Куделі В.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду зазначене кримінальне провадження,
Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні корисливі кримінальні правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, 23.11.2016, в обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачений ОСОБА_1 під надуманим приводом попросив у потерпілого ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 300 грн., нібито в якості завдатку за здачу йому в оренду своєї квартири. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 запевнив потерпілого ОСОБА_2 в тому, що він здає в оренду власне помешкання, хоча такого наміру він не мав. Оскільки, потерпілий ОСОБА_2 не підозрював про справжні наміри обвинуваченого ОСОБА_1 , 23.11.2016 о 10 год. 36 хв., перебуваючи вдома за місцем мешкання, у кв. АДРЕСА_3 , скориставшись послугами інтернет-банкінгу «Приват24», перерахував останньому на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк», рахунок № НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 300 грн.
Однак, обвинувачений ОСОБА_1 будь-яких дій щодо здачі квартири в оренду не вчиняв, тобто, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, заволодів шляхом обману грошовими коштами, що належать потерпілому ОСОБА_2 , після чого розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 300 грн.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.
Крім цього, в грудні 2016 року, більш точної дати, час та місця встановити не вдалося, в обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачений ОСОБА_1 під надуманим приводом попросив у потерпілого ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1000 грн., нібито для того, щоб організувати доставку меблів з Польщі, а саме шафи, яку потерпілий ОСОБА_3 хотів придбати. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 запевнив потерпілого ОСОБА_3 в тому, що доставка обов'язково буде здійснена найближчим часом, хоча наміру організувати доставку меблів з Польщі він не мав. Оскільки потерпілий ОСОБА_3 не підозрював про справжні наміри обвинуваченог ОСОБА_1 , передав останньому грошові кошти в сумі 1000 грн., перебуваючи поблизу буд. 24 по вул. Дмитрівській в м. Києві.
Після цього, 23.12.2016 обвинувачений ОСОБА_1 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, зателефонував потерпілому ОСОБА_3 та повідомив, що для здійснення доставки зазначених меблів необхідно додатково сплатити 1000 грн. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 запевнив потерпілого ОСОБА_3 в тому, що доставка обов'язково буде здійснена найближчим часом, адже нібито автомобіль, завантажений шафами, вже перетинає державний кордон України, хоча наміру організувати доставку меблів з Польщі він не мав. Оскільки потерпілий ОСОБА_3 не підозрював про справжні наміри обвинуваченого ОСОБА_1 , 23.12.2016 о 14 год. 47 хв., перебуваючи вдома за місцем мешкання, у кв. АДРЕСА_4 , скориставшись послугами інтернет-банкінгу «Приват24», перерахував останньому на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк», рахунок № НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 1000 грн.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 будь-яких дій щодо організації доставки меблів з Польщі не вчиняв, тобто, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно заволодів шляхом обману грошовими коштами, що належать потерпілому ОСОБА_3 , після чого розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2000 грн.
Крім цього, 22.12.2016, більш точної дати, часу та місця встановити не вдалося, в обвинуваченого ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачений ОСОБА_1 під надуманим приводом попросив у потерпілого ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 3800 грн., нібито для організації похорон своєї бабусі, яка раптово померла, та в подальшому повернути. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 запевнив потерпілого ОСОБА_5 в тому, що він обов'язково поверне йому гроші найближчим часом, хоча наміру повертати грошові кошти він не мав. Оскільки потерпілий ОСОБА_5 не підозрював про справжні наміри обвинуваченого ОСОБА_1 , перебуваючи вдома за місцем мешкання, у буд. АДРЕСА_5 , скориставшись послугами інтернет-банкінгу «Приват24», перерахував останньому на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк», рахунок № НОМЕР_1 , грошові кошти, а саме: 2000 грн. 22.12.2016 о 20 год. 19 хв. та 1800 грн. 27.12.2016 о 19 год. 45 хв, - а всього на загальну суму 3800 грн.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 будь-яких дій щодо повернення грошових коштів не вчиняв, тобто, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно заволодів шляхом обману грошовими коштами, що належать потерпілому ОСОБА_5 , після чого розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3800 грн.
Крім цього, у січні 2017 року, більш точної дату, час та місце встановити не вдалося, обвинувачений ОСОБА_1 прийшов до знайомої йому потерпілої ОСОБА_6 до кв. АДРЕСА_6 . Перебуваючи у приміщенні зазначеної квартири, обвинувачений ОСОБА_1 помітив ноутбук «Леново В590». У цей час в обвинуваченого ОСОБА_1 виник умисел на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачений ОСОБА_1 під надуманим приводом попросив у потерпілої ОСОБА_6 , її власний ноутбук «Леново В590», вартістю 9000 грн., нібито для того, щоб попрацювати на ньому та в подальшому повернути. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 запевнив потерпілу ОСОБА_6 в тому, що він обов'язково поверне їй ноутбук найближчим часом, хоча наміру повертати його він не мав. Оскільки потерпіла ОСОБА_6 не підозрювала про справжні наміри обвинуваченого ОСОБА_1 , передала останньому ноутбук «Леново В590», вартістю 9000 грн. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 направився до себе додому за місцем мешкання. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 будь-яких дій щодо повернення майна не вчиняв, тобто, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно заволодів шляхом обману майном, що належить потерпілій ОСОБА_6 , після чого розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на суму 9000 грн.
Крім цього, 04.02.2017, більш точний час та місце не встановлено, в обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 під надуманим приводом попросив у потерпілої ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1420 грн., нібито для ремонту її ноутбуку, який вийшов з ладу. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 запевнив потерпілу ОСОБА_6 в тому, що обов'язково поверне їй гроші найближчим часом, хоча наміру повертати він не мав. Оскільки потерпіла ОСОБА_6 не підозрювала про справжні наміри обвинуваченого ОСОБА_1 , 04.02.2017 о 11 год. 29 хв., скориставшись послугами терміналу, розташованого по вул. Тургенівській, 16, в м. Києві, перерахувала останньому на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк», рахунок № НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 1420 грн.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 будь-яких дій щодо ремонту ноутбука та повернення грошових коштів не вчиняв, тобто, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно заволодів шляхом обману грошовими коштами, що належать потерпілій ОСОБА_6 , після чого розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на суму 1420 грн.
Крім цього, 06.02.2017, більш точний час та місце встановити не вдалося, в обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 під надуманим приводом попросив у потерпілої ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1400 грн., нібито для ремонту її ноутбуку, який вийшов з ладу. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 запевнив потерпілу ОСОБА_6 в тому, що обов'язково поверне їй гроші найближчим часом, хоча наміру повертати він не мав. Оскільки, потерпіла ОСОБА_6 не підозрювала про справжні наміри обвинуваченого ОСОБА_1 , 06.02.2017 о 09 год. 27 хв., перебуваючи вдома за місцем мешкання, у кв. АДРЕСА_6 , скориставшись послугами інтернет-банкінгу «Приват24», перерахувала останньому на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк», рахунок № НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 1400 грн.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 будь-яких дій щодо ремонту ноутбука та повернення грошових коштів не вчиняв, тобто, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно заволодів шляхом обману грошовими коштами, що належать потерпілій ОСОБА_6 , після чого розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на суму 1400 грн.
Крім цього, 17.02.2017, більш точний час та місце встановити не вдалося, в обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачений ОСОБА_1 під надуманим приводом попросив у потерпілої ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 950 грн., нібито в якості завдатку за здачу їй в оренду своєї квартири. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 запевнив потерпілу ОСОБА_7 в тому, що він здає в оренду власне помешкання, хоча такого наміру він не мав. Оскільки, потерпіла ОСОБА_7 не підозрювала про справжні наміри обвинуваченого ОСОБА_1 , перебуваючи вдома за місцем мешкання, у кв. АДРЕСА_7 , скориставшись послугами інтернет-банкінгу «Приват24», перерахувала останньому на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк», рахунок № НОМЕР_1 , грошові кошти, а саме: 17.02.2017 о 20 год. 25 хв. - 150 грн., 18.02.2017 о 13 год. 39 хв. - 500 грн., 21.02.2017 о 20 год. 44 хв. - 300 грн., - а всього на загальну суму 950 грн.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 будь-яких дій щодо здачі квартири в оренду чи повернення грошових коштів не вчиняв, тобто, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно заволодів шляхом обману грошовими коштами, що належать потерпілій ОСОБА_7 , після чого розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 950 грн.
Крім цього, 22.02.2017, більш точний час та місце встановити не вдалося, в обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 під надуманим приводом попросив у потерпілої ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 660 грн., нібито в якості завдатку за здачу їй в оренду своєї квартири. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 запевнив потерпілу ОСОБА_8 в тому, що він здає в оренду власне помешкання, хоча такого наміру він не мав. Оскільки, потерпіла ОСОБА_8 не підозрювала про справжні наміри обвинуваченого ОСОБА_1 , перебуваючи вдома за місцем мешкання, у кв. АДРЕСА_8 , скориставшись послугами інтернет-банкінгу «Приват24», перерахувала останньому на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк», рахунок № НОМЕР_1 , грошові кошти, а саме: 22.02.2017 о 18 год. 14 хв. - 100 грн., 23.02.2017 о 16 год. 13 хв. - 200 грн., 23.02.2017 о 17 год. 50 хв - 360 грн., - а всього на загальну суму 660 грн.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 будь-яких дій щодо здачі квартири в оренду чи повернення грошових коштів не вчиняв, тобто, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно заволодів шляхом обману грошовими коштами, що належать потерпілій ОСОБА_8 , після чого розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 660 грн.
Крім цього, 25.02.2017, більш точний час та місце встановити не вдалося, в обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 під надуманим приводом попросив у потерпілої ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 3575 грн., нібито в якості завдатку за здачу їй в оренду своєї квартири. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 запевнив потерпілу ОСОБА_9 в тому, що він здає в оренду власне помешкання, хоча такого наміру він не мав. Оскільки, потерпіла ОСОБА_9 не підозрювала про справжні наміри обвинуваченого ОСОБА_1 , перебуваючи вдома за місцем мешкання, у кв. АДРЕСА_9 , скориставшись послугами інтернет-банкінгу «Приват24», перерахувала останньому на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк», рахунок № НОМЕР_1 , грошові кошти, а саме: 25.02.2017 о 16 год. 25 хв. - 300 грн., 26.02.2017 о 09 год. 21 хв. - 630 грн., 28.02.2017 о 16 год. 43 хв - 405 грн., 02.03.2017 о 21 год. 58 хв. - 2020 грн., 04.03.2017 о 21 год. 07 хв. - 220 грн., а всього на загальну суму 3575 грн.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 будь-яких дій щодо здачі квартири в оренду чи повернення даних грошей не вчиняв, тобто, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно заволодів шляхом обману грошовими коштами, що належать потерпілій ОСОБА_9 , після чого розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3575 грн.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, визнав у повному обсязі.
Підтвердив час, місце, обставини і мету вчинення злочину, обсяг та вартість викраденого.
Надав показання, в яких зазначив, що 23.11.2016 під надуманим приводом взяв у ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 300 грн. 00 коп., нібито в якості завдатку за здачу йому в оренду своєї квартири. В середині грудня 2016 під надуманим приводом взяв у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2000 грн., нібито для того, щоб організувати доставку меблів з Польщі. 22.12.2016 піжд надуманим приводом взяв у ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 3800 грн. нібито для організації похорон своєї бабусі. у січні 2017 року під надуманим приводом взяв у ОСОБА_6 ноутбук «Леново В590», вартістю 9000 грн., після чого у неї ж взяв грошові кошти у сумі 1420 грн. та 1400 грн. 17.02.2017 під надуманим приводом взяв у ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 950 грн., нібито в якості завдатку за здачу їй в оренду своєї квартири. 22.02.2017 під надуманим приводом взяв у ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 660 грн., нібито в якості завдатку за здачу їй в оренду своєї квартири. 25.02.2017 під надуманим приводом взяв у ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 3575 грн., нібито в якості завдатку за здачу їй в оренду своєї квартири. У скоєному розкаявся, просив суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції.
Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Отже суд, допитавши обвинуваченого, потерпілих, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у заволодіні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно повністю доведена.
Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 190 та ч.2 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном (шахрайство) шляхом обману та заволодіння чужим майном (шахрайство) шляхом обману, вчинене повторно.
За вчинення вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_1 підлягає покаранню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до кримінального проступку, інший є нетяжким злочином відповідно. Кількість епізодів, конкретні обставини справи, пом'якшуючу його покарання обставину, та відсутність обставин, які обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на спеціальних обліках не перебуває, ухилявся від суду.
Беручи до уваги вищевикладене, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з метою його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів суд уважає за необхідне призначити йому покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу у дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у редакції Закону від 02.11.2016 року, що діяв на час вчинення ним проступку та за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі у межах, ближчих до мінімальних.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України за сукупності кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбування покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на дані, що характеризують особу обвинуваченого, відсутність судимостей, позитивну характеристику, той факт, що обвинувачений визнав вину та розкаявся, що вказує на усвідомлення ним та засудження власної протиправної поведінки, наявність пом'якшуючої обставини, суд уважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, отже у відповідності до ст.75 КК України можливо звільнити його від покарання з іспитовим строком, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки, визначені ч.1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою змінити на особисте зобов'язання, поклавши на нього обов'язки з'являтись до суду за першим викликом, повідомляти про зміну місця проживання.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК.
Керуючись ст.349, ст.369-371КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання по ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу у розмірі 850 гривень в дохід держави,
по ч.2 ст.190 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупності кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити до відбування ОСОБА_1 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного іспитового строку тривалістю у 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки - періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти їх же про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою змінити на особисте зобов'язання, поклавши на нього обов'язки з'являтись до суду за першим викликом, повідомляти про зміну місця проживання.
Звільнити ОСОБА_1 з під варти в залу суду негайно.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: