Справа № 761/19250/22
Провадження № 1-кс/761/10759/2022
17 вересня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., за участю секретаря Торохтій Я.В. прокурора Дисака П.Б., захисника Кулік В.М., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Ростроси В. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 221 001 000 026 03 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївська Борщагівка, Київської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Ростроси В. про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного захід у виді домашнього арешту .
Клопотання обґрунтовано тим, що 16.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 263 КК України, а саме: у зберіганні, придбанні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладені у клопотанні, просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.
Захисник та підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання слідчого та застосування відносно нього такого запобіжного заходу як домашній арешт.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів викладених стороною обвинувачення та стороною захисту слідчий суддя вважає, що прокурором доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження (проколами огляду, допиту свідків, та іншими матеріалами). У своїй сукупності яких вистачає для твердження на даній стадії про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину.
Прокурор просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки вважає, що існують ризики переховування від органу досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Обговорюючи питання наявності зазначених слідчим ризиків щодо можливості переховування підозрюваної, слідчий суддя вважає, що дане твердження заслуговує на увагу, зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_1 хоча і є раніше не судимою особою, проте підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до семи років, а тому існування зазначених ризиків є цілком ймовірним.
Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали клопотання містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості підозрюваного ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишать існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею приймаються до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, наявність постійного місця роботи та проживання, той факт, що ОСОБА_1 є раніше не судимою особою, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється та інші обставини, що характеризують його особу, а також обставини вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведене у своїй сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Отже, існують передбачені законом підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.
У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 179, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Ростроси В. задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому у період доби з 22 год. до 05 год. наступного дня залишати місце свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на ОСОБА_1 обов'язки у відповідності до ст.194 КПК, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування із учасниками кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади закордонний паспорт чи
інший документ, що надає право виїзду за межі України.
Строк дії даної ухвали встановити до 13.11.2022.
Звільнити з-під варти ОСОБА_1 в залі суду негайно
Ухвалу направити на виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2022 о 08 год. 40 хв.
Слідчий суддя: