Справа № 761/18586/22
Провадження № 1-кс/761/10410/2022
15 вересня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000678 від 08 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000678, про накладення арешту на майно, вилучене 07 вересня 2022 року під час проведення огляду місця події, а саме на автомобіль марки «Тоуоtа С-HR», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 для забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні № 12022100000000678 від 08.09.2022.
З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 07.09.2022 приблизно о 20 год. 01 хв., керуючи автомобілем «Тоуоtа С-HR», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по лівій смузі руху з'їзду з пр-ту С. Бандери у напрямку вул. Богатирської у м. Києві скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 , внаслідок чого останній від спричинених тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
07 вересня 2022 року після проведення огляду місця дорожньо-трапспортної пригоди автомобіль «Тоуоtа С-HR», д.н.з. НОМЕР_1 було вилучено та поміщено на територію майданчику тимчасового затримання транспортних засобів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
08 вересня 2022 року автомобіль «Тоуоtа С-HR», д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді
Прокурор надав до суду заяву в якій просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити його з підстав, які у ньому наведені.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна проводиться без виклику власника майна.
Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно із ч. 2 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучене за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
У відповідності до ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст.167 цього Кодексу.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням дізнавача, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
08 вересня 2022 року автомобіль «Тоуоtа С-HR», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, про що слідчим винесена відповідна постанова.
Враховуючи викладене, з метою запобігання зникнення, втрати, пошкодження вказаних речових доказів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на автомобіль «Тоуоtа С-HR», д.н.з. НОМЕР_1 шляхом заборони на його відчуження та розпорядження, без позбавлення можливості користуватись вищевказаним транспортним засобом.
Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Накласти арешт на вилучене 07 вересня 2022 року майно - автомобіль марки «Тоуоtа С-HR», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , шляхом заборони на його відчуження та розпорядження, без позбавлення можливості користуватись вищевказаним транспортним засобом.
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1