Справа №760/19585/18 1-кп/760/495/22
16 вересня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сергієнко Г.Л.,
при секретарі судового засідання Матвєєві Я.Є.,
за участі:
прокурора Кулініча Д.Ю.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Леваднія О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12018100090008117 від 16.07.2018, -
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12018100090008117 від 16.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.05.2022 року було задоволено клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва Швеця Є.О. та оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1 , надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судовий розгляд провадження зупинено до розшуку ОСОБА_1 , виконання ухвали доручено Солом'янському УП ГУНП у м. Києві.
16 вересня 2022 року обвинуваченого ОСОБА_1 затримано на підставі вищевказаної ухвали суду.
Згідно з ч.1 ст.335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Виходячи з вищенаведеного суд доходить висновку про продовження судового провадження у кримінальному провадженні №12018100090008117 від 16.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Судом також встановлено, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , зокрема, обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим Голосіївським районним судом м.Києва 10.10.2018 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі та звільненим від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин.
Так, 16.07.2018 р, об 11 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, бульв. В. Гавела, 79, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, після спільного розпиття спиртних напоїв із своїм раніше незнайомим ОСОБА_2 , який через стан алкогольного сп'яніння заснув у парку на лаві, побачив у руках останнього мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5». У цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та маючи за мету особисте матеріальне збагачення, ОСОБА_1 , скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_2 , взяв із рук останнього мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 4499 грн., із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності не становить.
Після цього, ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, утримуючи мобільний телефон Xiaomi Redmi 5» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 4499 грн., що належить ОСОБА_2 із місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 4499 грн.
На думку прокурора, вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повністю доводиться зібраними на досудовому розслідуванні доказами.
Прокурор також вказує, що необхідність застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачений може:
- переховуватись від суду, усвідомлюючи невідворотність покарання, пов'язаного з позбавленням волі, за вчинення вказаного кримінального правопорушення, крім того останній тривалий час перебував у розшуку;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, адже ОСОБА_1 офіційно не працює, не має іншого постійного джерела доходів, раніше судимий Голосіївським районним судом м.Києва 10.10.2018 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік.
На думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджується вищевикладеними обставинами.
У судовому засіданні прокурор Солом'янської окружної прокуратури м.Києва Кулініч Д.Ю. клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 підтримав, просив його задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні, одночасно визначити щодо обвинуваченого розмір застави.
Захисник Левадній О.Л., обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки клопотання прокурора є необґрунтованим, ризики - недоведеними, а обвинувачений має місце проживання в Житомирській області.
Суд виходить з чч. 1, 2 ст.29 Конституції України, відповідно до яких кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи те, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів доходить висновку, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Щодо заявлених у клопотанні ризиків, то суд вважає доведеними прокурором ризик переховуватись від суду через тяжкість покарання, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, пов'язаного, зокрема, із позбавленням волі на строк до п'яти років, відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого у м.Києві, оскільки обвинувачений неодружений, утриманців не має, з 06.11.2019 року перебував у розшуку, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, серед іншого, особу обвинуваченого, адже ОСОБА_1 раніше судимий Голосіївським районним судом м.Києва 10.10.2018 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік, обвинувачений офіційно не працює.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
У зв'язку з цим, суд вважає необхідним при обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , крім вищевказаного, зауважити на те, що в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Наведене цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає законним і обґрунтованим обрання до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, одночасно визначивши при цьому розмір застави у сумі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст.177, 178, 182, 183, 194, 314, 315 КПК України, суд, -
Продовжити судове провадження у кримінальному провадженні №12018100090008117 від 16.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24 год. 00 хв. 14.11.2022 року включно.
Одночасно визначити розмір застави у сумі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися із м.Києва без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності таких документів).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя Г.Л. Сергієнко