Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7743/22
Провадження № 1-кп/758/1252
22.09.2022 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кітова О.В.,
з участю секретаря - Твердохліб В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві кримінальне провадження №758/7743/22, відомості про яке внесені 06 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120221000700001205, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Суми, українця, громадянина України, одруженого, офіційно не працюючого, з середньою освітою, не депутата, не інваліда, військовозобов'язаного, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Очамчира, Грузія, грузина, громадянин України, неодруженого, офіційно не працюючого, з середньою освітою, не депутата, не інваліда, військовозобов'язаного, маючого на утриманні неповнолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
де сторонами виступають, з боку:
обвинувачення - прокурор - Рамазанова Л.Е.;
захисту: обвинувачений - ОСОБА_3
захисник - адвокат - Юрченко А.Ф.,,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
захисник - адвокат - Тесленко Т.В.,
учасник провадження - потерпіла особа - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників, -
24.02.2022 розпочалась повномасштабна військова агресія російської федерації проти України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
14.03.2022 Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану» № 133/2022 в Україні продовжено введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб.
18.04.2022 Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану» № 259/2022 в Україні продовжено введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб.
17.05.2022 Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану» №341/2022 в Україні продовжено введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 25.05.2022 строком на 90 діб.
06.07.2022 у невстановлений час та місці, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вступили між собою у попередню злочинну змову, відповідно до якої вони мали сісти у транспортний засіб громадського транспорту та виявивши особу, у якої можна таємно викрасти майно, один з них мав таємно вилучити майно у потерпілого та передати його повністю або частково іншому з метою приховання вчинення злочину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 06.07.2022 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у невстановленому місці сіли до маршрутного таксі № 550. Приблизно о 18 год. 30 хв. на зупинці громадського транспорту «Музей Кирилівська церква» у місті Києві, до вказаного маршрутного таксі зайшов раніше їм незнайомий потерпілий ОСОБА_5 , на якого останні звернули свою увагу та вирішили таємно викрасти його майно, яке знаходилося у нього в кишені.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, діючи згідно попередньо розподілених ролей та впевнившись, що за їхніми діями потерпілий та сторонні особи не спостерігають, ОСОБА_4 своєю рукою дістав з передньої лівої кишені штанів потерпілого ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 10020 гривень та пенсійне посвідчення на його ім'я.
Після цього, з метою приховання вчиненого злочину, ОСОБА_4 передав частину викрадених грошових коштів у сумі 2100 грн. ОСОБА_3 ОСОБА_3 сховав грошові кошти при собі та вийшов на зупинці громадського транспорту «Вулиця Новокостянтинівська» в м. Києві, однак не отримав можливості розпорядитись викраденим майном, оскільки був затриманий працівниками поліції.
ОСОБА_4 в свою чергу сховав вкрадені грошові кошти та пенсійне посвідчення при собі та вийшов на зупинці громадського транспорту «Зеніт» в м. Києві, однак не отримав можливості розпорядитись викраденим майном, оскільки був затриманий працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачуються у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, коли вони виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнали у повному обсязі, щиро розкаялися у вчиненому та надали пояснення аналогічні тим, що вказані в обвинувальному акті та пояснили свої дії тяжким матеріальном станом на момент вчинення злочину.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Суд встановив, що своїми діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, коли вони виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
В судових дебатах прокурор просив призначити кожному із обвинувачених покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі із застосуванням іспитового строку три роки.
При визначенні міри покарання суд враховує приписи ч.2 ст.50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , на підставі ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості злочину замах на вчинення якого здійснив обвинувачений ОСОБА_3 , яке згідно із ст.12 КК України, є тяжким злочином та проти власності, особу обвинуваченого, який раніше згідно ст. 89 не судимий, офіційно не працевлаштований, але працює, є одруженим, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, наявність міцних соціальних зв'язків та двох малолітніх дітей на утриманні, а також те, що обвинувачений хронічними захворюваннями не страждає; на обліку в реєстрі психіатричних та наркологічних хворих не перебуває, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; щиро розкаюється у вчиненому, що є обставиною, яка пом'якшує покарання; обтяжуючих вину обставин не встановлено; - відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії у вигляді позбавлення волі. Саме такий вид покарання та його розмір - на строк п'ять років з урахуванням вчиненого - є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів, інший, більш м'який вид покарання, з урахуванням особи засудженого, не відповідатиме меті покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , на підставі ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості злочину замах на вчинення якого здійснив обвинувачений ОСОБА_4 , яке згідно із ст.12 КК України, є тяжким злочином та проти власності, особу обвинуваченого, який раніше згідно ст. 89 не судимий, офіційно не працевлаштований, але працює, є неодруженим, має постійне місце проживання, наявність міцних соціальних зв'язків та малолітньої дитини на утриманні, а також те, що обвинувачений хронічними захворюваннями не страждає; на обліку в реєстрі психіатричних та наркологічних хворих не перебуває, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; щиро розкаюється у вчиненому, що є обставиною, яка пом'якшує покарання; обтяжуючих вину обставин не встановлено; - відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії у вигляді позбавлення волі. Саме такий вид покарання та його розмір - на строк п'ять років з урахуванням вчиненого - є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів, інший, більш м'який вид покарання, з урахуванням особи засудженого, не відповідатиме меті покарання.
Проте, за умовами ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому з урахуванням осіб обвинувачених, які щиро каються, просять вибачення за вчинений злочин, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо вони протягом визначеного судом іспитового строку (трьох років) не вчинять нового кримінального правопорушення і виконають покладені на них, відповідно до ст.76 КК України, обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вказані обов'язки відповідно до ступеня тяжкості злочину та винних осіб будуть необхідними та достатніми для їх виправлення.
Ухвалюючи вирок, суд відповідно до ст.368 КПК України зобов'язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів по справі, вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Обраний ухвалою суду запобіжний захід щодо обвинувачених суд вважає за необхідне залишити без змін.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 532, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувавши ОСОБА_3 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 06 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення - один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили, обраний ухвалою суду від 22.09.2022 року обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити без змін.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувавши ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 06 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення - один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили, обраний ухвалою суду від 22.09.2022 року обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити без змін.
Речові докази:
- грошові кошти в сумі 10020 (десять тисяч двадцять) гривень, пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_5 та клаптик паперу, передані на відповідальне зберігання потерпідому ОСОБА_5 - залишити останньому за належністю;
- грошові кошти в сумі 75 грн., гаманець чорного кольору у якому знаходиться паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3 , три банківські картки, дві сім картки від стартових пакетів, договір з ломбарду «Скарбниця» , які поміщено до камери схову речових доказів Подільського УП ГУНП в м. Києві - повернути ОСОБА_3 ;
- грошові кошти в сумі 185 грн., гаманець чорного кольору у якому знаходиться паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , банківську карту « Монобанк », сім-карту від стартового пакета, два договора з ломбарду «Скарбниця», копію ідентифікаційного номера на імя ОСОБА_4 , чек на суму 500 грн, кальські гроші - 1 купюру, які вилучено у ОСОБА_4 та поміщено до камери схову речових доказів Подільського УП ГУНП в м. Києві - повернути ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя: Олександр КІТОВ