14 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/1018/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Департаменту освіти Полтавської міської ради до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення в частині застосування відповідальності по поверненню суми страхових коштів,
Департамент освіти Полтавської міської ради звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.12.2021 №519 в частині застосування відповідальності по поверненню суми страхових коштів у розмірі 13421,09 грн та сплати штрафу у розмірі 6710,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що спірне рішення є необґрунтованим та невмотивованим, оскільки листи непрацездатності на які йде посилання в акті, видані у встановленому порядку, містять печатки ФОП, що провадить господарську діяльність з медичної практики, отже відсутні порушення вимог законодавства.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/1018/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в ході перевірки, проведеної уповноваженими особами Відповідача, встановлено, що нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листкам непрацездатності, які видані не у встановленому порідку, оскільки такі документи видані лікарем, який не є лікарем закладу охорони здоров'я із назвою, що зазначена і підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності» і не є лікарем, що проводить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець, зазначає, позивачем неправомірно використано 23776,19 грн коштів Фонду частина з яких оскаржується в сумі 13421,09 грн.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Полтавським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України ту Полтавській області , згідно з наказом від 03.01.2021 року №375-од від 03.12.2021 №138-од про проведення документальної планової перевірки, повідомлення про проведення планової документальної перевірки від 16.09.2021 №09.6-12/1639, направленням на проведення документальної перевірки від 03.12.2021 №145, проведено документальну перевірку дотримання порядку використання Департаментом освіти Полтавської міської ради страхових коштів Фонду соціального страхування України за період з 01.10.2019 по 30.09.2021.
За результатами перевірки складено Акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України №90 від 17.12.2021.
23.12.2021 Департаментом освіти Полтавської міської ради направлено до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області заперечення №01-09-01.3 - 08/5786 на акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України №90 від 17.12.2021.
28.12.2021 на підставі матеріалів документальної планової перевірки Департаменту освіти Полтавської міської ради Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області прийнято Рішення №519 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду.
В рішенні Фонду № 519 від 28.12.2021 зазначається, що плановою перевіркою виявлено порушення Департаментом освіти Полтавської міської ради пункту 1 частини другої статті 15, пункту 1 частини четвертої статті 19, частини першої статті 21, абзаців 1,2 частини другої статті 22, пункту 2 частини першої статі 24, абзацу 2 частини першої статті 30, частини третьої статті 30, частини першої статті 31, частини другої статті 33, абзаців 1,2 частини першої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.03.1999 р. № 1105-XIV в редакції Закону України від 28.12.2014 № 77-VIII із змінами та доповненнями; абзацу першого пункту 3, пункту 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 із змінами та доповненнями; пункту 1.2 пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №13; абзацу першого пункту 2, абзацу першого пункту 3, пункту 25, пункту 26, пункту 27, пункту 28, абзацу другого пункту 29, абзацу першого пункту 30, пункту 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 31266 зі змінами та доповненнями; абзацу другого пункту 4, абзацу третього пункту 7 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 312.
Відповідно до Рішення Фонду № 519 від 28.12.2021 Департамент освіти Полтавської міської ради повинен повернути до Фонду соціального страхування України суму страхових коштів у розмірі 23776,19 грн. та сплатити штраф у розмірі 11888,10 грн.
Позивач не погодився із вищевказаним рішенням в частині суми страхових коштів у розмірі 13421,09 грн., та щодо сплати страховику штрафу у розмірі 6710,55 грн. та оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню в оспорюваній частині, суд дійшов наступних висновків.
Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР /далі - Основи №16/98-ВР/ відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.
Статтею 4 Основ №16/98-ВР визначено залежно від страхового випадку види загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Положеннями статті 25 Основ №16/98-ВР передбачено надання за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV /далі - Закон №1105-XIV/.
Частиною першою статті 4 Закону №1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №1105-XIV робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.
Пунктами 2 та 7 частини першої статті 9 Закону №1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.
Пунктами 1, 2 та 6 частини другої вказаної статті визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.
Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 10 Закону №1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 15 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.
Частиною 6 статті 15 Закону №1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Відповідно до статті 18 Закону №1105-XIV страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Частиною першою статті 30 Закону №1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).
Відповідно до частини третьої вказаної статті рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.
Приписами пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України №13 від 19 липня 2018 року /далі - Положення №13/, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов'язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.
Відповідно до пункту 3.1 Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.
Згідно з частиною першою статті 31 Закону №1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров'я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.
Отже, підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Відповідно до положень пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року №455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за №1005/6196 /далі - Інструкція № 455, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Згідно з підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Інструкції №455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.
Пунктом 1.4 Інструкції №455 встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров'я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров'я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров'я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.
Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції №455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності.
Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв'язку або інтернет-телефонії з обов'язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.
Згідно з пунктом 1.8 Інструкції №455 листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.
Відповідно до приписів статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 року №2801-XII /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників; медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров'я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов'язана з її наданням; мережа закладів охорони здоров'я - сукупність закладів охорони здоров'я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території.
Статтею 34 цього Закону визначено, що лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров'я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.
Відповідно до пунктів 4, 32, 34 та 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №285, господарська діяльність з медичної практики (далі - медична практика) - вид господарської діяльності у сфері охорони здоров'я, який провадиться закладами охорони здоров'я та фізичними особами - підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії.
Суб'єкт господарювання забезпечує наявність щонайменше одного медичного працівника, зокрема з числа працюючих за сумісництвом, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров'я. Кількість посад медичних і немедичних працівників визначається керівником закладу охорони здоров'я та фізичною особою - підприємцем залежно від обсягу, нормативів надання медичної допомоги відповідного рівня та заявлених спеціальностей.
Фізична особа - підприємець має право приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності, а молодших спеціалістів з медичною освітою - залежно від профілю (спеціальності) за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає єдиним кадровим вимогам, затвердженим МОЗ. Фізичні особи - підприємці з числа молодших спеціалістів з медичною освітою провадять медичну практику самостійно або під керівництвом лікаря.
Фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію. У такому разі фізична особа - підприємець зобов'язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.
Отже, фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики вправі приймати на роботу медичних працівників, в тому числі лікарів, а фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти, що отримала відповідну ліцензію, зобов'язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Таким чином, до підприємницької діяльності фізичних осіб з забезпечення медичного обслуговування застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, що забезпечують медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників, тобто які є закладами охорони здоров'я у розумінні статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я".
Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року №532/274/136-ос/1406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за №1456/10055 /далі - Інструкція №532/274/136-ос/1406/, листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному.
Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім'я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім'я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров'я.
Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.
З огляду на приписи наведених положень, листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності" тощо). При цьому право вносити записи до лікарняного листка мають лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою.
Як слідує з опису виявлених порушень згідно акта №90 від 17.12.2021 відповідачем, встановлено, що нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листкам непрацездатності, які видані не у встановленому порядку, оскільки такі документи видані лікарем, який не є лікарем закладу охорони здоров'я із назвою, що зазначена і підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності» і не є лікарем, що проводить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець, а саме:
- 30.04.2021: ОСОБА_1 , л/н НОМЕР_1 від 27.01.2021., виданий лікуючим лікарем ОСОБА_2 , як лікарем закладу охорони здоров'я із назвою «ФОП ОСОБА_3 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності»;
- 02.03.2021: ОСОБА_4 л/н НОМЕР_3 від 16.12.2020, виданий лікуючим лікарем ОСОБА_2 , як лікарем закладу охорони здоров'я із назвою «ФОП ОСОБА_3 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності»;
- 20.02.2021: ОСОБА_5 л/н/ АДЦ №001874 від 10.12.2019, виданий лікуючим лікарем ОСОБА_6 , як лікарем закладу охорони здоров'я із назвою «ФОП ОСОБА_3 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності»
- 05.04.2021: ОСОБА_5 л/н/ АДЦ №280199 від 23.12.2020, виданий лікуючим лікарем ОСОБА_6 , як лікарем закладу охорони здоров'я із назвою «ФОП ОСОБА_3 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності»
- 05.04.2021: ОСОБА_5 л/н/ АДЦ №280208 від 04.01.2021, виданий лікуючим лікарем ОСОБА_6 , як лікарем закладу охорони здоров'я із назвою «ФОП ОСОБА_3 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності»;
- 15.01.2021: ОСОБА_7 , л/н/ АДЦ №28013 від 26.11.2020, виданий лікуючим лікарем ОСОБА_2 , як лікарем закладу охорони здоров'я із назвою «ФОП ОСОБА_3 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності»;
- 28.01.2021: ОСОБА_8 л/н/ АДЦ №280094 від 23.11.2020, виданий лікуючим лікарем ОСОБА_2 , як лікарем закладу охорони здоров'я із назвою «ФОП ОСОБА_3 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності»;
- 15.01.2021: ОСОБА_9 л/н/ АДЦ №280078 від 11.11.2020, виданий лікуючим лікарем ОСОБА_6 , як лікарем закладу охорони здоров'я із назвою «ФОП ОСОБА_3 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності»;
- 15.01.2021: ОСОБА_10 л/н НОМЕР_4 від 24.11.2020, виданий лікуючим лікарем ОСОБА_6 , як лікарем закладу охорони здоров'я із назвою «ФОП ОСОБА_3 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності»;
- 02.03.2021: ОСОБА_10 л/н НОМЕР_5 від 14.12.2020, виданий лікуючим лікарем ОСОБА_6 , як лікарем закладу охорони здоров'я із назвою «ФОП ОСОБА_3 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності»;
- 02.03.2021: ОСОБА_11 л/н НОМЕР_6 від 21.12.2020, виданий лікуючим лікарем ОСОБА_2 , як лікарем закладу охорони здоров'я із назвою «ФОП ОСОБА_3 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності»;
- 05.04.2021: ОСОБА_12 , л/н НОМЕР_7 від 20.01.2021, виданий лікуючим лікарем ОСОБА_2 , як лікарем закладу охорони здоров'я із назвою «ФОП ОСОБА_3 » « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності».
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 31.01.2017 та основним видом його економічної діяльності є 86.21 Загальна медична практика, що не заперечується відповідачем.
ФОП ОСОБА_1 має ліцензії, видані Міністерством охорони здоров'я України на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальностями: - з 06.07.2017 загальна практика сімейна медицина, педіатрія, мол. сестринська справа, терапія; з 06.09.2018 терапія, загальна практика сімейна медицина, педіатрія, мол. сестринська справа; - з 22.08.2019 отоларингологія, акушерство і гінекологія, ультразвукова діагностика, терапія, педіатрія, мол. сестринська справа.
Відповідно до договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0000-ЕХ25-М000, укладеного між Національною службою здоров'я України (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (надавач), ФОП ОСОБА_3 зобов'язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів /пункт 8/; медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору /пункт 9/; медичні послуги надаються відповідно до порядків надання медичної допомоги, затверджених МОЗ, з обов'язковим дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я та в місцях надання медичних послуг, що зазначені у додатках до цього договору /пункт 10/.
Додаток 2 до вказаного договору містить Перелік зобов'язань надавача медичних послуг щодо забезпечення належного рівня надання таких послуг за договором, до якого, зокрема, входить ведення первинної облікової документації (в тому числі в електронному вигляді), оформлення довідок, листків непрацездатності та направлень для проходження медичко-соціальної експертизи, а також лікарських свідоцтв про смерть /пункт 16/.
ФОП ОСОБА_3 отримав ліцензію Міністерства охорони здоров'я України на надання медичних послуг, укомплектував штат лікарями, в тому числі, лікарями ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , уклав з Національною службою здоров'я України договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, отримав бланки листків непрацездатності.
Зі змісту вищевказаних листків непрацездатності встановлено, що у графі "Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров'я" цих листів зазначено "ФОП ОСОБА_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у графі "Печатка закладу охорони здоров'я" міститься відтиск печатки із текстом "ФОП ОСОБА_3 . Сімейна клініка на Європейській. Для листків непрацездатності ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , у графі "Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров'я" міститься відтиск печатки із текстом "ФОП ОСОБА_3 . Сімейна клініка на Європейській. Для листків непрацездатності ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ".
У вказаних листках непрацездатності у відповідних графах також зазначена посада і прізвище лікуючого лікаря, який є медичним працівником та працює у ФОП ОСОБА_3 . Листки непрацездатності у відповідних графах містять підписи та печатки лікаря, яким видані ці листки непрацездатності.
Зауваження щодо оформлення вказаних листків непрацездатності не лікуючим лікарем закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності та не лікарем, що проводить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець відповідачем не встановлено та у акті перевірки не зафіксовано.
Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи, що до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 із забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність відповідних юридичних осіб, у даному випадку, закладів охорони здоров'я, а отже, при здійсненні такої підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 фактично прирівнюється до закладу охорони здоров'я, а лікарі, які працюють у державних та недержавних закладах охорони здоров'я мають рівні права, в тому числі, і право виписувати листки непрацездатності, тому лікуючі лікарі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , які працювали у ФОП ОСОБА_3 у перевіряємому періоді та безпосередньо надавали медичну допомогу пацієнтам, мали право виписати листки непрацездатності.
Таким чином, суд вважає, що вищевказані листки непрацездатності видані у встановленому законодавством порядку. Відтак, підстави для повернення Департаментом освіти Полтавської міської ради Страховику суми страхових коштів в розмірі 13421,09 грн по вищевказаним листкам непрацездатності відсутні.
Відповідно до п. 6 ст. 15 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у діях позивача відсутній склад правопорушення у вигляді неправомірної виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 у розмірі 365,58 грн, л/н НОМЕР_1 від 27.01.2021; ОСОБА_4 у розмірі 283,17 грн, л/н НОМЕР_3 від 16.12.2020; ОСОБА_5 , у розмірі 1363,25 грн л/н/ АДЦ №001874; ОСОБА_5 , у розмірі 2133,99 л/н/ АДЦ №280199 від 23.12.2020; ОСОБА_13 , У РОЗМІРІ 1624,62 л/н/ АДЦ №280208 від 04.01.2021; ОСОБА_14 , У РОЗМІРІ 390,14 ГРН, л/н/ АДЦ №28013 від 26.11.2020; ОСОБА_8 у розмірі 556,50 грн, л/н/ АДЦ №280094 від 23.11.2020; ОСОБА_9 , у розмірі 2369,52 грн, л/н/ АДЦ №280078 від 11.11.2020; ОСОБА_10 , у розмірі 1127,15 грн, л/н НОМЕР_4 від 24.11.2020; Стягайло Г.В.. 1393,40 грн, л/н НОМЕР_5 від 14.12.2020; ОСОБА_11 , у розмірі 1094,22 грн, л/н НОМЕР_6 ; ОСОБА_12 , у розмірі 719,45 грн, л/н АДЛ №280242 від 20.01.2021, а, відтак, рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 28.12.2021 №519 в частині повернення коштів Фонду у розмірі 13421,09 грн та сплати штрафу у розмірі 6710,55 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, адміністративний позов Департаменту освіти Полтавської міської ради обґрунтований та підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11.01.2022.
Таким чином, при задоволенні позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн.
На підставі викладеного, статтями 2, 7, 9, 77, 139, 205, 243-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Департаменту освіти Полтавської міської ради (вул. Соборності,36, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 02145725) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 41319427) про визнання протиправним та скасування рішення про повернення страхових коштів задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 28.12.2021 №519 в частині повернення коштів Фонду у розмірі 13421,09 грн та сплати штрафу у розмірі 6710,55 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь Департаменту освіти Полтавської міської ради судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя С.С. Бойко