справа № 380/5727/22
22 вересня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмар» Мацьоха Маріуш та партнер (Transmar Maciocha Mariusz i Wspolnik Spojka Jawna) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмар» Мацьоха Маріуш та партнер (Transmar Maciocha Mariusz i Wspolnik Spojka Jawna) (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 25.11.2021 № 322473 про застосування адміністративно-господарського штрафу та стягнення з ТзОВ «Трансмар» Мацьоха Маріуш та партнер (Transmar Maciocha Mariusz i Wspolnik Spojka Jawna) Республіки Польща адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 25.11.2021 № 322474 про застосування адміністративно-господарського штрафу та стягнення з ТзОВ «Трансмар» Мацьоха Маріуш та партнер (Transmar Maciocha Mariusz i Wspolnik Spojka Jawna) Республіки Польща адміністративно-господарського штрафу в сумі 340,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено протиправність, на думку позивача, оскаржуваних постанов про накладення штрафу оскільки, з акту перевірки від 25.11.2021 не вбачається, що позивач у момент проведення рейдової перевірки виконував вантажні перевезення. Як стверджує позивач, відповідачем в акті не вказано який вантаж перевозився і куди перевозився. Також зазначив, що в акті перевірки не зазначено, що уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомлялася під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням про час і місце розгляду справи. Вважає, що акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом з додатками є підставою винесення постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів. Тому, на думку позивача, саме в акті із покликанням на додатки повинна бути відображена інформація щодо обставин вчинення правопорушення. Неправильна кваліфікація відносин, як стверджує позивач, та не зазначення в акті достатніх відомостей про склад правопорушення, є підставою для висновку про неправомірність рішення про притягнення до відповідальності, відтак позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 04.04.2022 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою від 18.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13023ел від 30.08.2022), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що посадовими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку № 011539 від 22.11.2021 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів. Так, в ході проведення перевірки зупинено транспортний засіб IVECO, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого для перевірки надав посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, дозвіл серії НОМЕР_2 . Повідомив, що при перевірці вказаних документів посадовими особами відповідача встановлено відсутність оформленого дозволу України та відсутність розпізнавального знаку держави реєстрації транспортного засобу на напівпричіпі. Висновок про відсутність дозволу України зроблено з тих підстав, що у п. 4.3 дозволу АН № 594389 не вказана маса вантажу. Також заперечив проти доводів позивача про неповідомлення позивача про час і дату розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу з тих підстав, що порядок повідомлення перевізника у спірних правовідносинах, які є предметом розгляду в цій справі, визначено пунктом 25 Порядку № 1567, який, на думку відповідача, останнім дотримано. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, дослідив матеріали справи, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
У ході проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зупинено транспортний засіб марки IVECO (державний номерний знак НОМЕР_1 ), який належить на праві власності «Transmar Maciocha Mariusz i Wspolnik Spojka Jawna», що підтверджується копією акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 310677 від 25.11.2021.
За результатами перевірки, зокрема, складено акт № 310677 від 25.11.2021 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 12).
Вказаним актом встановлено порушення позивачем таких порушень: при перевезенні вантажу в міжнародному сполучення автомобільний перевізник здійснив порушення, а саме: на момент перевірки відсутній оформлений дозвіл України (у дозволі АН № 594389 в п. 4.3 не зазначено масу вантажу), чим порушено ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», при цьому напівпричіп без розпізнавального знаку держави реєстрації транспортного засобу, чим порушено ст. 20 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Західним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 25.11.2021 винесено постанови про застосування до Transmar Maciocha Mariusz i Wspolnik Spojka Jawna адміністративно-господарського штрафу № 322474 за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 12 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 340,00 грн та № 322473 за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 34000,00 грн (а.с. 9, 10).
Позивач не погоджується із вказаними постановами відповідача, вважає їх протиправними, відтак звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).
Згідно з ст. 6 Закону № 2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з ч. 14 ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до ст. 33 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Згідно з ст. 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови № 322473 від 25.11.2021, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, позивач є іноземним перевізником, зареєстрованим на території Республіки Польща.
Згідно з п.п. 2, 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 11, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).
Як визначено пунктом 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, серед іншого, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Частиною п'ятою статті 53 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України: дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.
Порядок видачі та форма дозволів передбачено Порядком оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, затвердженого наказом Міністерства транспорту України 20.08.2004 № 757 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 19.04.2013 № 239) (далі також - Порядок № 757).
За змістом пункту 2.3 розділу II Порядку № 757 форма дозволу на в'їзд (ввезення) та рух територією України вантажного транспортного засобу у міжнародному автомобільному сполученні, які дійсні для одного рейсу (перевезення в прямому та зворотному сполученні), передбачено додатком № 1 до цього Порядку.
Відповідно до п. 3.6 розділу III Порядку № 757 у дозволі зазначаються: найменування (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності)) автомобільного перевізника, його місцезнаходження (місце проживання); номерний знак транспортного засобу, якщо інше не передбачене міжнародним договором України з питань автомобільних перевезень та/або рішеннями комісій, які створено відповідно до таких міжнародних договорів; дата видачі дозволу.
Суд встановив, що 25.11.2021 на автомобільній дорозі «M-09 Тернопіль - Львів - Рава-Руська - пункт пропуску Рава-Руська» 188 км о 22:35 год державними інспекторами Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Солодовником П. О. та Дідичуком А. В. на підставі направлення на перевірку від 22.11.2021 № 011539 зупинено транспортний засіб IVECO, номерний знак НОМЕР_1 , який належить Transmar Maciocha Mariusz i Wspolnik Spojka Jawna, Польща, з метою проведення перевірки транспортного засобу на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Для проведення перевірки водій вказаного транспортного засобу, зокрема надав Дозвіл на в'їзд та рух територією України вантажного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , термін дії до 31.01.2022 (а.с. 13,14).
Як зазначено в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 310677 від 25.11.2021, на момент перевірки відсутній оформлений дозвіл України (у дозволі АН № 594389 в п. 4.3 не зазначено масу вантажу), чим порушено ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Так, відповідно до абз. 6 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу норм статей 53 та 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» слід дійти висновку, що адміністративно-господарські санкції застосовуються у випадку саме відсутності передбачених ст.53 Закону документів, зокрема, дозволу на в'їзд та рух територією України.
Поряд з цим, наявність такого дозволу підтверджується Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 310677 від 25.11.2021. Цим же ж актом підтверджується, що уповноважені особи контролюючого органу встановили лише певну невідповідність даних, зазначених у дозволі, а саме: п. 4.3 - невказана маса вантажу.
Так, судом встановлено, що у пред'явленому при перевірці позивачем пункті 4.3 дозволу Міністерства інфраструктури України серії АН № 594389 із терміном дії до 31.01.2022, вказано масу вантажу 18,87 тонн. Оскільки вантаж перевозився тягачем IVECO, номерний знак НОМЕР_1 , саме у напівпричепі, номерний знак НОМЕР_3 (конструкція тягача IVECO унеможливлює розміщення вантажу безпосередньо на тягачі), тому масу вантажу 18,87 тонни вказано у відповідному місці спірного дозволу, у колонці з інформацією щодо напівпричепа.
Водночас спір щодо перевищення маси вантажу у даній справі відсутній.
Таким чином, на думку суду, висновки посадових осіб відповідача про відсутність маси вантажу у Дозволі АН №594389 не можуть бути підставою для застосування до перевізника адміністративно-господарського штрафу.
Крім того суд зазначає, що Порядком № 757 не передбачено втрату чинності дозволу у разі, якщо відповідні відомості вказані з візуальним зміщенням такої інформації.
Також суд критично оцінює доводи відповідача про неналежне оформлення дозволу як на підставу для притягнення позивача до відповідальності, оскільки відповідальність, передбачена абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ, застосовується до автомобільного перевізника саме за відсутність дозволу, а не за його неналежне оформлення. Неналежне ж оформлення дозволу не свідчить про його відсутність.
Відтак, суд вважає помилковим висновок відповідача про порушення водієм позивача вимог ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а отже і наявність правових підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених абз. 6 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону.
Щодо порядку застосування адміністративно - господарського штрафу, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
За змістом п.25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
При цьому, вказаним п. 25 порядку № 1567 передбачено окрему процедуру застосування адміністративно-господарських штрафів до нерезидентів. Так, у разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 21 березня 2018 року в справі № 813/5802/15, предметом розгляду якої були аналогічні спірні правовідносини за участю нерезидента, звернув увагу на те, що Порядком № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Відтак, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що й при застосуванні адміністративно-господарських штрафів до нерезидентів розгляд справи здійснюється в присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання, належним чином повідомленої про розгляд справи для реалізації свого права належним чином захистити свої права та надати докази на спростування висновків акта перевірки.
Доказів про те, що про час і місце розгляду справи про порушення позивача повідомлено належним чином відповідачем не надано, відтак позивачу не забезпечено право на захист, у зв'язку з чим справу про порушення розглянуто за відсутності позивача чи його представника.
Наведене дає підстави для висновку, що справа про притягнення позивача до відповідальності розглядалася без відома та інформування останнього, що позбавило його права бути присутнім під час розгляду справи, висловити заперечення, подати докази на спростування висновків акта перевірки.
Відтак, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем процедури, встановленої Порядком № 1567, що є достатнім для визнання оскаржуваної постанови № 322473 від 25.11.2021 протиправною.
У зв'язку з порушенням відповідачем порядку розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова № 322474 від 25.11.2021 також є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням досліджених судом письмових доказів у справі, встановлених фактичних обставин цієї справи та відповідних їм правовідносин, суд дійшов висновку, що спірні постанови Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 322474 від 25.11.2021 та № 322473 від 25.11.2021 не відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмар» Мацьоха Маріуш та партнер (Transmar Maciocha Mariusz i Wspolnik Spojka Jawna) (22-600 Республіка Польща м. Томашів Любельський вул. Старозамойська 44; ідентифікаційний номер 9211689799) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (81500 Львівська область м. Городок вул. Львівська 659А/2; код за ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 322473 від 25.11.2021.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 322474 від 25.11.2021.
4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмар» Мацьоха Маріуш та партнер (Transmar Maciocha Mariusz i Wspolnik Spojka Jawna) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області сплачений судовий збір у розмірі 4962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур