про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2022 року м. Київ № 373/1350/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву настоятеля релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області ОСОБА_1 до Переяславської міської ради про визнання незаконним та нечинним рішення,
До Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області звернувся настоятель релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області ОСОБА_1 з позовною заявою до Переяславської міської ради, в якому просить суд:
- визнати незаконним та не чинним рішення Переяславської міської ради №01-32-VІІІ від 19 травня 2022 р. в частині застосування формулювання Українська православна церква, до якої належить Свято-Успенська парафія Української православної церкви, яка є суб'єктом правовідносин, у яких було застосовано це рішення;
- визнати незаконним та не чинним рішення Переяславської міської ради №01-32-VІІІ від 19 травня 2022 р. в частині заборони у межах Переяславської міської територіальної громади діяльності Української православної церкви, до якої відноситься Свято-Успенська парафія;
- стягнути з Переяславської міської ради на користь Свято-Успенської парафії Української православної церкви судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Як третіх осіб заявник у позовній заяві зазначає Виконавчий комітет Переяславської міської ради, Громадську організацію "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні".
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2022 р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Переяславської міської ради, треті особи: Виконавчий комітет Переяславської міської ради, Громадська організація "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" про оскарження рішення Переяславської міської ради №01-32-VІІІ від 19 травня 2022 р. передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Матеріали адміністративної справи №373/1350/22 до Київського окружного адміністративного суду та в результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями були передані для розгляду судді Журавлю В.О..
Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з вимогами пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Так, у вказаній позовній заяві до суду звертається настоятель релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області ОСОБА_1 , тобто як фізична особа.
При зазначенні адреси настоятель релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області ОСОБА_1 у позові вказується місцезнаходження парафії, як юридичної особи: вул. Сікорського Михайла, буд. 22, м. Переяслав, Київська область, 08400, ЄДРПОУ - 25296697, тел. 097-944-81-55.
Отже всупереч вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві не вказано відомостей про позивача як фізичної особи, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 , адресу місця проживання позивача, адресу електронної пошти позивача, а також не вказано адреси офіційної електронної пошти відповідача та третіх осіб.
У зв'язку з викладеним позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 , адреси місця проживання позивача, адреси електронної пошти позивача, адреси офіційної електронної пошти відповідача та третіх осіб.
Також, згідно з частиною третьою ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 8 липня 2011 р. (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з вимогами п. 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України №3674-VI).
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 2 грудня 2021 р. № 1928-IX установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні.
Позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якими становить 1984 грн. 80 коп.. ((2481 грн. х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 2 вимоги немайнового характеру = 1984 грн. 80 коп.).
У той же час, до позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору від 11 серпня 2022 р. №0.0.2637210449.1 на суму 2481 грн., який сплачено на рахунок Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області - UA368999980313171206000010832.
Тому заявником у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1984 грн. 80 коп. на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Також, відповідно до вимог пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
У прохальній частині позовної заяви заявник просить суд визнати незаконним та не чинним рішення Переяславської міської ради №01-32-VІІІ від 19 травня 2022 р. в частині застосування формулювання Українська православна церква, до якої належить Свято-Успенська парафія Української православної церкви, яка є суб'єктом правовідносин, у яких було застосовано це рішення; визнати незаконним та не чинним рішення Переяславської міської ради №01-32-VІІІ від 19 травня 2022 р. в частині заборони у межах Переяславської міської територіальної громади діяльності Української православної церкви, до якої відноситься Свято-Успенська парафія.
Суд зазначає, що позовні вимоги мають бути конкретними та чіткими, натомість позовні вимоги з приводу оскарження спірного рішення в частині неможливо встановити, в якій саме частині позивач не погоджується із оспорюваним рішенням чи з окремими його формулюваннями.
При цьому суд бере до уваги, що відповідно до вимог пункту 10 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Спірне рішення передбачає заборону певного виду діяльності, яка стосується винятково Української Православної Церкви Московського Патріархату та релігійних організацій, які є частиною Російської православної церкви.
Зі змісту копії статуту релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області не слідує, що заявлений позивач належить чи пов'язаний з організацією з точним формулюванням "Українська Православна Церква Московського Патріархату", як і не зазначено, що позивач є частиною Російської православної церкви.
Отже, позовна заява не містить зазначення про те, що оскаржуване рішення застосовується саме щодо заявленого позивача, як не містить і зазначення щодо належності позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Для виконання вимог процесуального закону за нормою п.10 ч.5 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити чітку вказівку на те, що оскаржуване рішення поширюється саме на діяльність заявленого позивача, або на те, що позивач є суб'єктом правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
У зв'язку з цим, заявнику в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву із зазначенням, в якій саме частині позивач не погоджується із оспорюваним рішенням і вважає його протиправним.
Більш того, як вже було зазначено вище, заявником у вступній частині позовної заяви визначає третіх осіб у даній справі: Виконавчий комітет Переяславської міської ради, Громадську організацію "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні".
У той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі /може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Проте, у позові не міститься клопотання/заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням, на якій стороні виступають вказані юридичні особи та на які права, свободи, інтереси або обов'язки цих осіб може вплинути рішення у справі.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву настоятеля релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області ОСОБА_1 для усунення зазначених недоліків.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточнену позовну заяву із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 , адреси місця проживання позивача, адреси електронної пошти позивача, адреси офіційної електронної пошти відповідача та третіх осіб;
- оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1984 грн. 80 коп., який сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду;
- уточнену позовну заяву із зазначенням, в якій саме частині позивач не погоджується із оспорюваним рішенням, при цьому позовна заява повинна містити чітку вказівку на те, що оскаржуване рішення поширюється саме на діяльність заявленого позивача, або на те, що позивач є суб'єктом правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
- належним чином обґрунтованого клопотання/заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням, на якій стороні виступають вказані юридичні особи та на які права, свободи, інтереси або обов'язки цих осіб може вплинути рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву настоятеля релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області ОСОБА_1 до Переяславської міської ради про визнання незаконним та нечинним рішення, - залишити без руху.
Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Журавель В.О.