про залишення позовної заяви без руху
19 вересня 2022 року Київ № 373/1348/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву настоятеля храму на честь Бориса і Гліба Бориспільської єпархії УПЦ ОСОБА_1 до Переяславської міської ради, треті особи: виконавчий комітет Переяславської міської ради, громадська організація «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» про визнання незаконним та не чинним рішення в частині,
настоятель храму на честь Бориса і Гліба Бориспільської єпархії УПЦ ОСОБА_1 звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з вимогами до Переяславської міської ради про визнання незаконним та нечинним рішення відповідача №01-32-VIIІ від 19.05.2022 в частині застосування формулювання Українська православна церква, до якої належить парафія Бориса і Гліба УПЦ, яка є суб'єктом правовідносин, у яких застосовано це рішення та в частині заборони у межах Переяславської міської територіальної громади діяльності УПЦ, до якої відноситься парафія Бориса і Гліба.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.08.2022 адміністративну справу №373/1348/22 передано за підсудністю до КОАС.
Дослідивши копію позовної заяви, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без розгляду, ураховуючи таке:
за приписами КАСУ формою звернення до суду є позовна заява. У матеріалах справи наявна лише копія позову за відстуності додатків до нього, які були повернути разом із заявою.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАСУ, у позовній зазначаються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи позовної заяви, остання є копією, про що свідчить власноручно здійснений на ній позивачем напис "Згідно з оригіналом".
Відтак, позивачеві необхідно надати суду оригінал позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників процесу і зазначенням у ній:
РНОКПП позивача та його місце реєстрації, в тому числі надання належним чином посвідченої копії довідки про місце реєстрації ОСОБА_1 , яка є невід'ємною частиною паспорта громадянина України у вигляді ID-картки; адреси електронної пошти учасників справи; обґрунтування порушення відповідачем прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 прийняттям рішення №01-32-VIIІ від 19.05.2022 із розкриттям змісту порушених прав; приведення у відповідність вступної та прохальної частини позовної заяви в частині конкретизації належного позивача у справі (оскільки у вступній частині позивачем зазначено ОСОБА_1 , в той час як в прохальній частині позову вимоги до відповідача заявлені від імені релігійної організації - парафії Бориса і Гліба УПЦ); конкретизації п.1 прохальної частини позову, оскільки формулювання заявленої позовної вимоги є незрозумілим для суду; зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких долучені до позовної заяви; подання до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору на рахунок КОАС у розмірі 1984,80 грн. за дві позовні вимоги немайнового характеру; подання всіх документів, доданих до позовної заяви, в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020).
Одночасно, суд наголошує, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суддя зазначає наступне.
згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).
Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 ст. 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень абз.2 ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з 1 січня 2022 року встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру, отже, позивачу за звернення до адміністративного суду з даним позовом слід сплатити 1984,80 грн.
До позовної заяви позивач додав квитанцію №0.0.2637217687.1 від 11.08.2022 про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн. В даному платіжному дорученні зазначено призначення платежу:*;101; 2575317258: 2203010; Судовий збір за позовом ОСОБА_1 , отримувач Переяслав міс/22 030101.
Тобто, вказана сума судового збору сплачена позивачем на рахунок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до ст. 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином, за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом №3674-VI , а тому судовий збір, сплачений за подання одного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого позову, в тому числі адміністративного.
Крім того, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №3674-VI передбачає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому, на розсуд особи, може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову. В той же час, чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості використання суми судового збору сплаченої в межах подачі одного позову при поданні іншого позову, що є порушенням порядку сплати судового збору.
З огляду на викладене, квитанція №0.0.2637217687.1 від 11.08.2022 про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн. не може бути підтвердженням сплати судового збору в адміністративній справі №373/1348/22, оскільки вказана квитанція була доказом сплати судового збору до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.
Отже, судовий збір за подачу даного адміністративного позову вважається не сплаченим, відтак позивач повинен в порядку усунення недоліків позову сплатити судовий збір на рахунок Київського окружного адміністративного суду у розмірі 1984,40 грн. за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Поміж іншого, відповідно до частин 4, 5 статті 94 КАСУ копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства належним чином засвідчуються або кожний лист окремо, шляхом проставлення печатки «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, або ж шляхом скріплення (прошиття) певного пакету документів з відповідним написом «прошито та пронумеровано» та на звороті, такого напису, ставиться печатка «Згідно з оригіналом» із вказівкою - найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Разом з цим, як вбачається з додатків до позовної заяви, в якості «доказів» заявником до позову додано копії документів, які не містять належних відміток про засвідчення копій, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме дати засвідчення копії.
Частиною 1 статті 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву настоятеля храму на честь Бориса і Гліба Бориспільської єпархії УПЦ ОСОБА_1 до Переяславської міської ради, треті особи: виконавчий комітет Переяславської міської ради, громадська організація «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» про визнання незаконним та не чинним рішення в частині, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.