22 вересня 2022 року Справа № 280/3945/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дружелюбівський виправний центр №1» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
06 липня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи «Дружелюбівський виправний центр №1» (далі - відповідач), третя особа - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати начальнику відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «Дружелюбівський виправний центр №1» ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн. щомісячно починаючи з 24.02.2022 до дня припинення та/або скасування воєнного стану в Україні;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити начальнику відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «Дружелюбівський виправний центр №1» ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. щомісячно починаючи з 24.02.2022 до дня припинення та/або скасування воєнного стану в Україні.
Ухвалою суду від 11.07.2022 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
27.07.2022 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику представників сторін. Також, ухвалою суду від 27.07.2022 відмовлено у залученні до участі у справі в якості третьої особи Первинної професійної спілки «Правозахисники країни».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходить службу на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «Дружелюбівський виправний центр №1». При цьому, позивач зазначає, що з 24.02.2022 та до дати звернення до суду з позовною заявою йому протиправно не виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що вимоги позивача про виплату додаткової винагороди саме в розмірі 30000,00 грн. є безпідставними. Так, відповідач вказує на те, що згідно з пунктом 1 Постанови № 168 (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ від 07.03.2022 № 217; від 22.03.2022 № 350; від 01.04.2022 № 400; від 01.07.2022 №754; від 07.07.2022 №793) на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби ), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Відповідач зазначає, що у листі-роз'ясненні Міністерства юстиції України зазначено, що розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу). Відповідач вказує на те, що позивачу за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 та за період з 26.04.2022 по 31.05.2022 було нараховано та виплачено додаткову винагороду пропорційно фактичного часу несення служби за зазначений період.
Також, відповідач звертав увагу на те, що з 01.06.2022 у відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, оскільки Матвіївська сільська територіальна громада, на території якої розташована ДУ «Дружелюбівський виправний центр (№1)» починаючи з 07.06.2022 у переліку громад Запорізької області, Запорізького району, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) відсутня. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, встановив наступне.
Судом встановлено, що станом на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «Дружелюбівський виправний центр (№1)».
Вважаючи, що протягом проходження служби у період з 24.02.2022 по теперішній час йому протиправно не виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн. щомісячно, виплата якої передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Судом встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» запроваджено на всій території України воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Станом на дату розгляду даної адміністративної справи воєнний стан на території України продовжено та не скасовано.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), відповідно до пункту 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У пункті 5 зазначеної постанови визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», доповнивши абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,».
При цьому, у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Отже, із набранням 24.03.2022 чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби набули право на отримання з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно, за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Суд зазначає, що до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р, було включено Запорізьку область.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 з 24.02.2022 набув право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно.
Разом з тим, судом встановлено, що в подальшому положення Постанови №168 також зазнали змін щодо порядку додаткової винагороди.
Так, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754 внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме в абзаці першому:
слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»;
після слова «щомісячно» доповнити словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Суд зазначає, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
При цьому, станом на 01.06.2022 (початок застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754) до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) було включено Матвіївську сільську територіальну громаду на території якої розташована ДУ «Дружелюбівський виправний центр (№1)».
Разом з тим, відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 07 червня 2022 року, Матвіївську сільську територіальну громаду виключено з зазначеного переліку, а відповідно з 07.06.2022 позивач втратив право на отримання додаткової винагороди, оскільки установа в якій він проходить службу не знаходиться в межах територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
З урахуванням викладеного, позивач мав право на отримання додаткової винагороди, відповідно до Постанови №168, у період з 24.02.2022 по 06.06.2022 включно.
Зазначене свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплачувати позивачу додаткову винагороду до дня припинення та/або скасування воєнного стану в Україні.
Щодо розміру додаткової винагороди, суд зазначає наступне.
Так, з наданих відповідачем пояснень, судом встановлено, а позивачем не надано доказів протилежного, що ОСОБА_1 проводилось нарахування додаткової винагороди, а саме:
за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 в розмірі 2143,20 грн., за фактичний час несення служби 48 годин;
за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 в розмірі 11453,72 грн., за фактичний час несення служби 284 годин;
за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 в розмірі 6500,52 грн., за фактичний час несення служби 156 годин;
за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 в розмірі 833,40 грн., за фактичний час несення служби 20 годин;
за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 в розмірі 806,60 грн., за фактичний час несення служби 20 годин.
Також, відповідачем зазначено, що у період з 05.05.2022 по 18.06.2022 позивач перебував у відпустці, у зв'язку з чим додаткова винагорода йому не нараховувалась.
Тобто, судом встановлено, що додаткова винагорода позивачу виплачувалась, проте не у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, а у розмірі відповідно до фактично відпрацьованого часу.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22 виплата винагород здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря.
Крім того, у вищевказаному листі Міністерства юстиції України зазначено, що розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, яка застосовується з 24 лютого 2022 року, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
Тобто, на даний час відсутні нормативні підстави для проведення перерахунку позивача додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно.
Більш того, на переконання суду, словосполучення «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно», яка була первинно передбачена у Постанові №168, не вказує на те, що така додаткова винагорода повинна виплачуватись не залежно від відпрацьованого часу, а лише вказує на те, що така допомога носить щомісячний характер, а не разовий.
Така позиція суду повністю відповідає загальним умовам оплати праці.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Згідно статті 2 Закону України «Про оплату праці», Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.
Пунктом 8 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5, при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.
Тобто, чинним законодавством України передбачено, що виплата грошового забезпечення (заробітної плати), як основного так і додаткового, проводиться за фактично відпрацьований час, і додаткова винагорода передбачена Порядком №168 не є виключення із загального правила.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що нараховуючи позивачу додаткову винагороду від фактично відпрацьованого часу у відповідному місяці, відповідач діяв правомірно та у відповідності до положень чинного законодавства України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Державної установи «Дружелюбівський виправний центр №1» (70053, Запорізька область, Запорізький район, с.Дружелюбівка, вул.Олімпійська, бул.2, код ЄДРПОУ 08594542) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова