21 вересня 2022 рокуСправа № 335/4630/22
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про зобов'язання вчинити дії,
16 вересня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду за підсудністю з Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя надійшла адміністративна справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати бездіяльність відповідача, що виражається у відмові проведення державної реєстрації оформленої у відповіді №864/21.17-30 ОСОБА_1 , яка звернулась в інтересах своєї доньки ім'я ОСОБА_2 (24 роки), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Василівка, Запорізька область, від батьків - мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) з документами для державної реєстрації народження дитини жіночої статті, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 з медичним свідоцтвом про народження №87 г/о, форма №103/У, затв. Мінздравом СРСР від 04.10.80 №1030;
зобов'язати відповідача скласти актовий запис про народження дитини жіночої статі ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Василівка, Запорізька область, від батьків - мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом поновлення актового запису про народження із зазначенням після порядкового номера: «Державна реєстрація з пропуском строку» - включити до книги поновлених актових записів про народження, видати свідоцтво про народження.
Відповідно п.4 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 згаданої Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд зазначає, що під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу.
Суд зазначає, що органи виконавчої влади та/або їх посадові особи можуть бути як суб'єктами приватних правовідносин, так і суб'єктами публічних правовідносин. Причому статус державних чи місцевих органів влади визначається виключно нормами публічного права, незалежно від того, які права - цивільні чи публічні вони мають намір реалізувати.
У даній справі спір пов'язаний з реалізацією цивільних прав особи.
Відповідач у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивача не здійснює. Права, за захистом яких звернувся до суду позивач, виникають із цивільних правовідносин.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини пов'язані з відмовою відповідача внести запис до актових записів про народження ОСОБА_2 , якій виповнилось 24 роки та щодо якої відсутні будь-які актові записи.
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч. 1, 2, 3 ст. 49 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).
Аналогічні за змістом приписи закріплені у ст.2 Закону України від 01 липня 2010 року №2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон № 2398-VI).
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч.1 ст.9 Закону №2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 (далі - Правила).
Відповідно до п. 1.1. розд. І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно пункту 4 глави 1 розділу ІІІ Правил, якщо державна реєстрація народження дитини проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження, дані про дату і місце народження дитини зазначають відповідно до рішення суду.
Відповідно до пункту 24 глави 1 розділу ІІІ Правил, державна реєстрація народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження проводиться за правилами поновлення актових записів, якщо з дня народження дитини, зазначеного у рішенні суду, минуло більше року.
Суд звертає увагу на те, що позивач самостійно у своїй позовній заяві зазначає: «… виникла необхідність встановити факт що має юридичне значення, а саме факт народження шляхом поновлення актового запису про народження…
Встановлення факту народження необхідно позивачу для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України дитини та реалізації в подальшому дитиною всіх належних їй прав та свобод громадянина України…».
За таких обставин, суд зазначає, що під час розгляду даної адміністративної справи безумовно постане питання встановлення юридичного факту народження ОСОБА_2 .
Разом з тим, адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення записіві до актових записів цивільного стану.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17.
Таким чином, суд вважає, що спірні правовідносини пов'язані із особистими немайновими правами ОСОБА_2 , які мають цивільно-правову природу, оскільки спрямовані забезпечення їх реалізації у сфері приватно-правових відносин.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що захист цивільних права у зв'язку з прийняттям рішення органом місцевого самоврядування може здійснюватися в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Отже, враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів та повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 21, 170, 241, 248, 256 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №335/4630/22 (провадження №ЗП/280/30/22) за Солдатенко Лілії Леонідівни в інтересах ОСОБА_2 до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх право на звернення зі позовом до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова