печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18880/22-к
28 липня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В. розглянувши матеріали клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора Приходька Максима Петровича про передачу речових доказів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,
28.07.2022 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора Приходька Максима Петровича про передачу речових доказів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в межах кримінального провадження № 12014100030013137.
До початку розгляду клопотання слідчий, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100030013137 звернувся з заявою про повернення клопотання для доопрацювання.
Слідчий суддя дослідивши матеріали провадження, заяву слідчого про повернення клопотання, її обґрунтування, дійшов наступного висновку.
Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено повернення клопотання про арешт майна за заявою слідчого/прокурора.
Разом з тим, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Так, частиною 2 статті 185 КПК України передбачено, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
Виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, враховуючи викладені обставини та волевиявлення сторони обвинувачення, яка не підтримує клопотання у тому вигляді, в якому воно подане, приходжу до переконання, що клопотання про передачу речових доказів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, підлягає поверненню заявнику, що у відповідності до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26, ч. 3 ст. 172, ч. 2 ст. 185 КПК України, є його правом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 26, 19, 185 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора Приходька Максима Петровича про передачу речових доказів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя І.В. Литвинова