22.09.2022 Справа № 756/7244/22
№756/7244/22
№2/756/4426/22
22 вересня 2022 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору,
У вересні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою про розірвання договору найму (оренди) квартири АДРЕСА_1 укладеного 19.02.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , стягнення з відповідача 25 000 грн. грошових коштів внесеної орендної плати та 10 000 грн. заподіяної моральної шкоди.
Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно ч.1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частина 3 ст. 136 ЦПК України дає можливість суду з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, які пов'язані з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
З аналізу ст. 136 ЦПК України вбачається, що внаслідок незадовільного майнового стану сторони суд може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, які пов'язані з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Ця норма стосується лише витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України належать витрати:
-на професійну правову допомогу;
-пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
-пов'язані з витребуванням доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів;
-пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
При цьому, до судового збору дана стаття не застосовується.
Лише частина 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 04.08.2011 року дає можливість суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому ч. 1 даної статті не передбачає умовою для можливості звільнення від сплати судового збору статус вимушеного переселенця та отримання соціальних виплат по безробіттю.
Вирішуючи клопотання представника позивача суд враховує й те, що позивач ініціюючи питання про звільнення від сплати судового збору мала можливість при укладенні оскаржуваного договору оренди житла разово сплатити 40 000 грн. та погоджувалась на щомісячну орендну плату у розмірі 20 000 грн.
Згідно ч.2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, що подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами ст. 6 п. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
З огляду на зазначене, враховуючи обґрунтування заяви, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_2 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 136 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір»,
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Шевчук