20.09.2022 Справа № 756/7303/22
Номер справи 756/7303/22
Номер провадження 6/756/228/22
19 вересня 2022 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Олифіренко Д.М.,
за участю:
представника заявника - Говдя Р.М.,
представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Укрфінстандарт», стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про заміну сторони виконавчого провадження,-
06 вересня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Укрфінстандарт» (надалі - ТОВ «ФК «Укрфінстандарт») звернулося до суду із вищевказаною заявою, в якій просять суд: замінити стягувача за виконавчими листами виданими на примусове виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2009 року у справі № 2-5011/2009 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 22-8ІV-2006И від 26 липня 2006 року, а саме замінити АКІБ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».
В обґрунтування заяви зазначають, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2009 року по справі № 2-5011/2009 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у сумі 143452,69 доларів США.
На виконання вказаного рішення Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчі листи.
05 листопада 2021 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу № 05/11/1/2021, на підставі якого на користь ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» відступлені права вимоги за кредитним договором № 22-8ІV-2006И від 26 липня 2006 року.
У зв'язку із зміною кредитора, посилаючись на положення ст. 442 ЦПК України, ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» просить суд замінити стягувача зі АКІБ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 вересня 2022 року справу передану на розгляд головуючому судді Шролик І.С.
В судовому засіданні представник заявника підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити. Долучив до матеріалів справи відомості щодо відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.
Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Коротя Р.О. заперечував проти задоволення поданої заяви та просив відмовити в повному обсязі. Посилаючись на те, що при зверненні до суду заявником не надано жодних документів, які визначають на якій стадії перебувають виконавчі провадження. Окрім того, зазначає, що у кредитора за судовим рішенням, відносно якого подана заява про заміну сторони виконавчого провадження, вже не може існувати вимог, оскільки було звернуто стягнення на предмет іпотеки на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме було продано предмет іпотеки за договором купівлі-продажу від 04 грудня 2021 року.
Боржники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з?явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином.
Вислухавши пояснення представника заявника, представника боржника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, заяву та докази подані в її обґрунтування, суд прийшов до переконання, що подана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва № 2-5011/2009 від 18 листопада 2009 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за Договором кредиту № 22-8ІV-2006И від 26 липня 2006 року у розмірі 143452,69 доларів США, що в еквіваленті при перерахуванні на національну валюту України за офіційним курсом НБУ станом на 22 червня 2009 року складає 1092650,42 грн. та судові витрати в сумі 1730,00 грн.
З метою примусового виконання рішення суду Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчі листи № 2-5011/2009.
Згідно Договору факторингу № 05/11/1/2021 від 05 листопада 2021 року ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 22-8ІV-2006И від 26 липня 2006 року.
В ЄДРВП міститься інформація про виконавче провадження ВП № 67595907 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-5011/2009, з якої вбачається, що рішення не виконано, виконавче провадження не закрито.
Станом на дату розгляду справи рішення суду не виконано, виконавче провадження не закрито.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин».
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства зміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміється заміна однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав і обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участь у виконавчому провадженні. Підставою правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).
У відповідності до положень ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття провадження.
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг. Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі № 0910/2-103/2011).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
У постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Ураховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі № 0910/2-103/2011).
В досліджених судом матеріалах справи відсутні докази щодо визнання недійсним Договору факторингу № 05/11/1/2021 року від 05 листопада 2021 року.
Посилання представника боржника щодо реалізації предмета іпотеки, як підставу для відмови у задоволенні заяви є неприйнятою. Доказів припинення кредитних правовідносин, та (або) закриття виконавчого провадження, у зв?язку із його виконанням суду не надано.
На підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача АКІБ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» у кредитних правовідносинах, тому подана заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 512 ЦК України, ст. ст. 259-261, 353-354, 442 ЦПК України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Укрфінстандарт», стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити стягувача АКІБ «УкрСиббанк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Укрфінстандарт» (код ЄДРПОУ 41153878) за виконавчими листами виданими на примусове виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2009 року у цивільній справі № 2-5011/09 за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 22-8IV/07-2006И від 26 липня 2006 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 20 вересня 2022 року.
Суддя І. С. Шролик