Справа №:755/21618/21
Провадження №: 1-кп/755/1100/22
"22" вересня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Дзюби О.А.,
при секретарі Руденко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12021100030001948 від 22 липня 2021 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Києва, громадянки України, яка не одружена, з вищою освітою, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , прживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Києва, громадянина України, який розлучений, з середньою освітою, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
за участю:
прокурора Іванова К.Ю.
адвоката Трепільченко О.В, Остапенко А.В.
обвинуваченої ОСОБА_1 ,
обвинуваченого ОСОБА_2
у Дніпровському районному суді м. Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100030001948 від 22 липня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2022 року ОСОБА_2 оголошено в розшук та зупинене кримінальне провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року відновлено судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100030001948 від 22 липня 2021 року, щодо ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки для цього наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Адвокат Трепільченко О.В. у судовому засіданні просила суд відмовити в застосуванні до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики прокурором не доведенні.
Обвинувачений ОСОБА_2 визнав, що відлучався з місця проживання та через військовий стан не з'являтися у судові засідання. Заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що тепер буде з'являтись до суду.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України ,під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, суд у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_2 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
У судовому засіданні, на думку суду, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків, то слід зазначити таке.
Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик переховування обвинуваченого від суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на строк покарання за даний злочин, який передбачає відповідальність до 6 років позбавлення волі, а також те, що ОСОБА_2 неодноразово ухилявся від явки у судові засідання, призначені на 18.04.2022 року, 18.05.2022 року, 01.06.2022 року, 22.06.2022 року, 11.07.2022 року, 18.07.2022 року та 15.08.2022 року, хоча був повідомлений про них належним чином. Ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 01 червня 2022 року до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано привід у судові засідання. Відповідно до матеріалів виконання приводу встановлено, що ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_3 , а тому встановити його місцезнаходження не представляється можливим. На підставі цього, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2022 року обвинуваченого ОСОБА_2 оголошено в розшук та запинено судове провадження.
Прокурором доведено і наявність ризику незаконного впливу на потерпілу, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 обізнаний про її місце проживання. Крім того, згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Надаючи оцінку ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає це цілком ймовірним.
Вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги, що він обвинувачується у вчиненні злочину, який віднесений до категорії тяжких злочинів за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, раніше несудимий, не працює, не має сталих соціальних зв'язків, розлучений, переховувався від суду та не виконував покладені на нього обов'язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, перебував у розшуку, а також доведеність прокурором у клопотанні та під час судового розгляду, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам. Тому клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Підстав для обрання до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, суд не вбачає.
Крім того, задовольняючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн 00 к. та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 183, 194, 318, 331 КПК України, суд
клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 20 листопада 2022 року включно.
Взяти під варту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в залі суду.
Строк тримання під вартою ОСОБА_2 з моменту його фактичного затримання - з 09 год 20 хв 22 вересня 2022 року.
Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_2 прибувати до суду за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Київського апеляційного суду.
Суддя О.А.Дзюба