Справа № 755/8074/22
"22" вересня 2022 р. м. Київ Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Омельян І.М., при секретарі Котко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100130000482 від 12.08.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коритне Вижницького району Чернівецької області, українця, громадянина України, неодруженого, з повною середньою освітою, старший механік-водій штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора Ярусевич А.С.,
захисника Матвєєва О.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
Відповідно до обвинувального акту солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації на особливий період, перебуваючи на посаді старшого механіка-водія штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 101, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 08 серпня 2022 року близько 17:30, усвідомлюючи, що лейтенант ОСОБА_2 є його прямим начальником та виконує обов'язки із військової служби, діючи з прямим умислом, проявивши боягузтво та легкодухість, в умовах воєнного стану, перебуваючи за місцем дислокації підрозділу, а саме: АДРЕСА_2 , відмовився виконати бойове розпорядження 5 ошп № 36 дск від 06.08.2022 року та наказ командира військової частини НОМЕР_1 , №153 від 08.08.2022 року про переміщення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 згідно списку, у тому числі ОСОБА_1 , до ОСУВ «Хортиця» у м. Краматорськ Донецької області для виконання бойових завдань. На цих підставах органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 пред'явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, яке кваліфікується як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
При цьому, під час судового провадження 21 вересня 2022 року між прокурором та ОСОБА_1 (за участі захисника) укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої останній беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні за ч. 4 ст. 402 КК України. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 402 КК України, розкаювався та визнав всі фактичні обставини, які викладені у формулюванні обвинувачення. Прокурор в судовому засіданні, вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. У статті 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно з вимогами ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. В судовому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, а саме непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.
Встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, ступінь і характер сприяння підозрюваним у проведенні кримінального провадження, особу ОСОБА_1 , який за місцем проходження служби характеризується позитивно, раніше не судимий, приймає безпосередню участь в забезпеченні, проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, особа із багатодітної сім'ї, фінансово утримує матір та трьох неповнолітніх братів, а також наявності передбачених ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують його покарання, у виді щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 цілком розуміє роз'яснені йому права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Сторонами угоди узгоджена міра покарання із застосуванням ст.ст. 60, 69 КК України, із врахуванням наявності низки обставин, які пом'якшують покарання, а саме того, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, беззастережно визнав свою винуватість.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а також враховуючи конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, вищезазначені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.ст. 60, 69 КК України, призначивши йому більш м'який вид покарання, не зазначений у санкції ч. 4 ст. 402 КК України, а саме покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців із відбуванням на гауптвахті, як про це просять сторони угоди.
Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Запобіжний захід ОСОБА_1 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.
Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України. Керуючись ст. ст. 314, 368, 373-374, 376, 468-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21 вересня 2022 року між прокурором та ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 62022100130000482. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21 вересня 2022 року покарання із застосуванням ст. ст. 60, 69 КК України у виді арешту строком на 6 (шість) місяців із відбуванням арешту на гауптвахті.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення цього вироку до виконання після набрання ним законної сили. Запобіжний захід ОСОБА_1 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення лише у випадках, передбачених ст.ст. 394, 473 КПК України. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя І.М.Омельян