Справа №:755/8880/22
Провадження №: 2/755/5768/22
"16" вересня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла вищевказана позовна заява.
Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне вказану заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, відповідно до ст.185 ЦПК України, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Так, статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.
Зокрема, п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України,позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в порушення норм вищевказаної статті, позивачка у своєму позові не зазначає жодних анкетних даних щодо відповідача у справі, а саме його останнє зареєстроване місце проживання чи перебування на території України, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за наявності або паспортні дані, а також відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси і адреси електронної пошти.
Вказаний недолік, позбавляє суд можливості виконати вимоги ч.6 ст. 187 ЦПК України, перед відкриттям провадження у даній справі, адже за приписами зазначеної статті, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Для здійснення такого запиту щодо місця реєстрації відповідача необхідні його дані щодо останнього місця проживання.
Разом з тим, як вбачається із позовної заяви, в даному випадку позивачка заявляє вимоги щодо розірвання шлюбу, який був укладений між нею та іноземною особою - громадянином Ліванської Республіки.
Так, слід зазначити, що відповідно до п. 5 Постанови Верховного суду №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими ст. 110 ЦПК України (в редакції 2005 року).
Так, наразі питання щодо загальної територіальної підсудності справ регулюється параграфом 3 Глави 2 Розділу 1 ЦПК України.
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України вказаного параграфу, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Крім того, за приписами ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Так, варто звернути увагу позивача, що відсутність у позовній заяві відомостей щодо останнього відомого місця проживання відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку, не надає суду можливості визначити територіальну підсудність даної справи, відповідно до ч. 1 ст. 27 або ч. 9 ст. 28 ЦПК України.
В той же час, слід зауважити, що за приписами ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місце реєстрації позивача, виключно, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Так, враховуючи вказані положення закону, з даної позовної заяви судом не встановлено обставин, за яких позивачка може подати даний позов за своїм зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до копії довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, надої позивачем, її зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання не належить до території Дніпровського району м. Києва (м. Харків, вул. Селянська, 48).
Суд зазначає, що вказане у позовній заяві фактичне місце проживання позивача не є її зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», згідно якої особа одночасно може мати лише одне зареєстроване місце проживання (перебування). А тому навіть за наявності обставин, визначених нормами ч. 2 ст. 28 ЦПК України, даний позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений до Дніпровського районного суду м. Києва, в порядку альтернативної територіальної підсудності, за місцем реєстрації позивача.
В той же час, суду не надано будь-яких документів, які б свідчили про те, що позивачка є внутрішньо-переміщеною особою та має задеклароване місце проживання на території Дніпровського району м. Києва. Однак, варто зауважити, що навіть при наявності такої довідки дана справа не є підсудною Дніпровському районному суду м. Києва, відповідно ч. 2 ст. 28 ЦПК України.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених положень закону, а також того, що відповідачем у вказаній справі є іноземець, у зв'язку з чим до даної категорії справ про розірвання шлюбу застосовуються загальні правила територіальної підсудності, згідно ч. 1 ст. 27 або ч. 9 ст. 28 ЦПК України, враховуючи, що позивачка у даній справі не зареєстрована на території Дніпровського району м. Києва та судом не встановлено обставин, за яких вона може звернутися до суду відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України - заявниці необхідно зазначити у своїй позовній заяві останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача, місцезнаходженням його майна або його місце роботи та на підтвердження цього подати відповідні докази, для можливості визначення територіальної підсудність вказаної справи, саме за Дніпровським районним судом м. Києва, в порядку ч. 1 ст. 27 та ч. 9 ст. 28 ЦПК України та відкриття провадження у справі.
Крім того, з урахуванням того, що у справі відсутня будь-яка інформація щодо адреси останнього місця реєстрації відповідача, суд позбавлений можливості направити дану справу за підсудністю до належного суду.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Тобто, в розумінні зазначеної статті, ухвалення судового рішення, з порушенням правил підсудності є безумовною підставою для його скасування.
А тому з метою недопущення розгляду даної позовної заяви з порушенням правил підсудності, позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки позовної заяви.
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням заявникові строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.В. Слободянюк