Справа №:755/6425/22
Провадження №: 1-кс/755/1734/22
"16" вересня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді Старовойтової С.М.,
секретаря Діденко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Тютюна І.М. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100040001929 від 24.07.2022 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, з вищою освітою, розлученому, пенсіонеру, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2007 та 2012 року народження, зареєстрованому адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, -
за участю:
прокурора Тютюна І.М.,
захисника Гуджала А.А.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 24.07.2022 року в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06 години 02 хвилини, ОСОБА_1 перебував за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 , розміщеній на 1-му поверсі 5-ти поверхового житлового будинку, де палив сигарети на прибудованому балконі.
Будучи власником вказаного житлового приміщення, на якого відповідно до ч. 6 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України покладено обов'язок із забезпечення пожежної безпеки у ньому, нехтуючи елементарними правилами поведінки з джерелом вогню в побуті, ігноруючи загальноприйняті правила пожежної безпеки, не бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, хоча повинен був і міг їх передбачити, ОСОБА_1 необережно кинув в приміщенні власного балкону недопалок цигарки поруч з текстильними матеріалами, не переконався, що жар загасився, залишивши його без нагляду, пішов спати, чим порушив ч.2 п.1.18 Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом МВС України №1477 від 30.12.2014 року, де вказано, що в усіх випадках забороняється залишати без догляду джерела відкритого вогню та, в результаті чого виникло джерело відкритого вогню, а саме займання текстильних матеріалів на балконі та виникла пожежа.
Таким чином, ОСОБА_1 , діючи з необережності, ігноруючи правила пожежної безпеки, не вжив заходів спрямованих на попередження пожежі та забезпечення безпеки людей, внаслідок чого 24.07.2022 року орієнтовно о 06 годині 02 хвилини, у відповідності до Акту про пожежу інспектора Дніпровського РУ ГУ ДСНС у м. Києві від 24.07.2022 року, з прибудованого балкону кв. АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_1 , розпочалася пожежа - неконтрольований процес горіння побутових предметів та горючих конструктивних елементів балконів з 1-го по 5-й поверх квартир мешканців першого та другого під'їздів вказаного житлового будинку.
У результаті злочинних дій ОСОБА_2 , які виразилися у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, спричинено тяжкі наслідки у вигляді загрози загибелі людей, вогнем знищено та пошкоджено майно мешканців у десяти квартирах, чим завдано матеріального збитку в особливо великому розмірі, на орієнтовну суму 1 490 000 гривень (один мільйон чотириста дев'яносто тисяч гривень), зокрема потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також отримала тілесні ушкодження потерпіла ОСОБА_12 , яка намагалася самостійно врятуватися від пожежі та випала з вікна 3-го поверху, в результаті чого отримала тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла хребця 1 ст., закритий уламковий перелом правої п'яткової кістки зі зміщенням уламків.
У відповідності до Технічного висновку № 15 від 26.07.2022 року Дослідно-випробовувальної лабораторії центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України в м. Києві найбільш ймовірною причиною пожежі, що сталася 24.07.2022 року, у прибудові до кв. АДРЕСА_1 , є потрапляння (занесення) малокалорійного джерела запалювання (жару тліючої сигарети, полум'я запальнички, сірника чи інше) на текстильні матеріали.
26.07.2022 року ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.
26.07.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва від 15 вересня 2022 року строк досудового розслідування був продовжений до трьох місяців.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про встановлення особи, підозрюваної у вчиненні злочину, актом про пожежу від 24.07.2022 року, протоколами прийняття заяв про вчинення злочину, показаннями потерпілих та свідків, протоколами огляду місця події, Технічним висновком №15 від 26.07.2022 року Дослідно-випробовувальної лабораторії центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України в м. Києві про встановлення причини пожежі, показаннями підозрюваного та іншими доказами в їх сукупності.
На думку прокурора, підставою до застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, підозрюваний та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту та просили суд змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Вивчивши надані матеріали, вислухавши підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, який обґрунтував клопотання та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно до ч. 1,ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в межах строку досудового розслідування у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлені ризики з моменту обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу не зменшились, та в даний час необхідно продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під домашнім арештом. При цьому, жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
За таких обставин, слідчий суддя, враховує той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення, має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та низки об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, тому вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі: вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання; відсутність офіційного місця роботи; репутацію; майновий стан; відсутність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів; відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під домашнім арештом та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідчий суддя вважає, що ці обов'язки за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим їх застосування не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 181, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Тютюна І.М. про продовження ОСОБА_1 застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12022100040001929 від 24.07.2022 року, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, з вищою освітою, розлученому, пенсіонеру, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2007 та 2012 року народження, зареєстрованому адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, строк тримання під домашнім арештом на 30 днів у межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на ОСОБА_1 обов'язки:
- в період часу з 22 години до 06 години не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду, (в залежності від стадії кримінального провадження), крім випадків, необхідності явки для проведення слідчих та процесуальних дій;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду, (залежно від стадії кримінального провадження).
Копію ухвали передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Органу внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя