Справа №:755/8872/22
Провадження №: 2/755/5765/22
про повернення позовної заяви
"16" вересня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного контракту, -
До Дніпровського районного суду м. Києва 14.09.2022 надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного контракту, яка була передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: визнати недійсним укладений 29.04.2022 між АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в особі голови наглядової ради ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_1 контракт №6 про обрання членом правління АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» із змінами і доповненнями (додатковими угодами до контракту) як такий, що укладений з порушеннями ст. 203, 234, 235 ЦК України та є недійсним в силу ст. 215 ЦК України.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 29.04.2022 між АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в особі голови наглядової ради ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_1 укладено контракт №6 про обрання на посаду члена правління АТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Спірний контракт укладений з неуповноваженою особою від імені компанії з грубим порушенням структури, штатного розпису, майнових інтересах компанії всупереч статуту та колективного договору і інших законодавчих та внутрішніх документів компанії. На момент укладення спірного контракту повноваження членів наглядової ради компанії та голови наглядової ради компанії були припинені, наглядова рада не працювала, була нелегітимною і не могла приймати законних рішень, що також є безумовною підставою для висновку про укладення контракту з перевищенням повноважень, без повноважень. А укладення у цей час контрактів та прийняття інших рішень мало місце явно не в інтересах компанії, а навпаки, щоб нашкодити, створити додаткові нічим не обґрунтовані зобов'язання та фактично довести державну акціонерну компанію до банкрутства, тим більше у воєнний час, коли підприємства компанії виконують мобілізаційні завдання та діють як підприємства критичної інфраструктури в умовах відсутності будь-якого фінансування, коли компанія утримується за рахунок внесків (відрахувань) дочірніх підприємств. Так, 31.03.2022 Державним агентством автомобільних доріг України видано наказ № Н-95 «Про деякі питання діяльності наглядової ради акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», відповідно до якого припинено достроково повноваження незалежних членів наглядової ради компанії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та припинено достроково повноваження членів наглядової ради - представників держави ОСОБА_5 та ОСОБА_6 07.04.2022 Укравтодором видано наказ № Н-97 «Про розірвання контрактів з членами наглядової ради акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», відповідно до якого припинено достроково повноваження незалежних членів наглядової ради Компанії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та члена наглядової ради - представника держави Компанії ОСОБА_5 . При цьому, згідно з ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про акціонерні товариства» з припиненням повноважень члена наглядової ради одночасно припиняється дія договору (контракту), укладеного з ним. Аналогічне положення містилось і в цивільно-правових договорах, укладених з членами наглядової ради. Тобто, на момент (28.04.2022) обрання наглядовою радою на посади членів правління компанії відповідача та укладення з ним контракту (29.04.2022) повноваження членів наглядової ради та дія договорів, укладених з ними, були припинені. Підставою укладення контракту зазначено рішення наглядової ради від 28.04.2022 №23/2022, яка була нелегітимною в момент укладення контракту, відповідного засідання не проводилось, голосування членів наглядової не здійснювалось, а рішення у вигляді протоколу членами не підписувалось. Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд, в якому право доступу, тобто право порушити провадження у цивільній справі в суді, є одним із аспектів поряд з організаційними та процесуальними гарантіями (рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте наведене право не є абсолютним та може підлягати обмеженням (рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станев проти Болгарії [ВП]» (Stanev v. Bulgaria [GC]), заява № 36760/06, § 230).
Суддею встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №: 755/8203/22 за позовною заявою Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного контракту.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.09.2022 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного контракту, оскільки за суб'єктним складом та предметом позовних вимог спір не підлягаЄ розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судом було встановлено, що спір, який виник між сторонами має розглядатися у межах господарського судочинства, оскільки стосується корпоративних прав, правомочності обрання членів наглядової ради, укладення контракту.
Із позовної заяви Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного контракту, що надійшла до суду 14.09.2022 убачається, що її вимоги, зміст та обґрунтування, а також докази, що додані до неї, є абсолютно тотожними тим, що вже були розглянуті судом в межах розгляду цивільної справи № 755/8203/22.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.
За вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Судом встановлено, що позивач повторно звернувся до суду із тотожною позовною заявою, при цьому питання про відкриття провадження у справі у тотожній справі вже було вирішено судом у межах розгляду цивільної справи № 755/8203/22, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Згідно з ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Виходячи з вищенаведеного, суддя дійшов висновку, що звертаючись повторно до суду з позовною заявою Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного контракту, позивач звернувся до суду для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, чим допустив зловживання
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 12 44, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного контракту - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: