Справа №:755/6373/22
Провадження №: 1-кс/755/1685/22
"14" вересня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді Старовойтової С.М.,
секретаря Діденко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Судакової М.І. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001896 від 22.07.2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ольховець Богуславського району Київської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, востаннє вироком Обухівського районного суду Київської області від 08.05.2015 року за ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України на 3 роки 9 місяців позбавлення волі,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
за участю:
прокурора Закревської А.В. ,
захисника Луценка Є.П.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
14 вересня 2022 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Закревською А.В.
Клопотання обґрунтоване тим, що в період дії воєнного стану, а саме 21.07.2022 року, приблизно о 20 годині ОСОБА_1 перебував поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_3 , своєю співмешканкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , де вони зібрались під приводом з'ясування конфліктної ситуації, яка нібито була між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У ході розмови, яка відбулась між вказаними особами, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 про те, що нібито йому відомо про факт домагання до його співмешканки ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_1 почав штовхати потерпілого ОСОБА_5 , а також наніс декілька ударів в область голови та тулуба, чим завдав останньому фізичного болю.
У подальшому, ОСОБА_1 схопив потерпілого за ремінь сумки, яка висіла на плечі у ОСОБА_5 , та різко потягнув за ремінь, внаслідок чого ремінь сумки розірвався, а сумка впала на землю. Після таких дій ОСОБА_1 , потерпілий впав на землю. ОСОБА_1 підняв сумку, що належить потерпілому, та у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном. ОСОБА_6 попросив повернути йому речі, проте ОСОБА_1 незважаючи на те, що його дії носять відкритий характер та виявлені потерпілим, не припинив своїх дій, а передав сумку в руки свідка ОСОБА_3 , та сказав утримувати сумку при собі, ігноруючи вимогу потерпілого повернути його речі.
Боячись за своє здоров'я, ОСОБА_5 підвівся з землі та почав втікати, проте ОСОБА_1 наздогнав його вдруге, повалив на землю та продовжив наносити удари, у тому числі ногами по тулубу. Після цього ОСОБА_1 пішов до будинку за адресою АДРЕСА_3 , де на нього очікував ОСОБА_3 , який тримав в своїх руках сумку з особистими речами, забрав у нього сумку ОСОБА_5 , в якій знаходились наступні речі, а саме : мобільний телефон «ZTE», вартістю 4000 грн, планшет «Luftco», вартістю 1000 грн, зарядний пристрій «Самсунг», вартістю 200 грн, навушники «AKG», вартістю 400 грн, шкіряний гаманець, вартістю 400 грн, в середині якого був ID-паспорт громадянина України № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 та чотири банківські карти: «Приватбанк» універсальна № НОМЕР_2 , «АльфаБанк» № НОМЕР_3 , на ім'я ОСОБА_7 ; картка izibank № НОМЕР_4 ; картка todobank № НОМЕР_5 , а також 5 турецьких лір, після чого з місця вчинення злочину зник.
22.07.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
26.07.2022 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 вересня 2022 року.
13.09.2022 року керівником Дніпровської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до трьох місяців.
Згідно клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: заявою про вчинене кримінальне правопорушення, рапортом від 22.07.2022 року, протоколом огляду місця події від 21.07.2022 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом обшуку від 22.07.2022 року, протоколом допита свідка ОСОБА_4 , протоколом огляду предмета від 22.07.2022 року, протоколом пред'явлення до впізнання за фотознімками, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.07.2022 року, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Також у клопотані слідчого, погодженого з прокурором, зазначено про наявність наступних ризиків, а саме:
- п. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років;
- п. 3 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх та може шляхом умовляння, погроз, підкупу, тощо схилити їх до дачі неправдивих показів у судовому засіданні;
- п. 4 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого та прокурора для проведення слідчих та процесуальних дій, чим буде затягувати строки досудового розслідування, оскільки останній зареєстрований у Київській області та немає фактичного місця проживання у м.Києві;
- п. 5 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі проти власності, оскільки не має офіційних чи неофіційних джерел доходу, а вчинення злочинів обрав як основний спосіб для задоволення своїх особистих матеріальних потреб.
На думку сторони обвинувачення, перелічені ризики повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , на даний час, забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, вивчивши надані матеріали клопотання, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисника, який заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, та підозрюваного, який підтримав думку захисника, просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Як вбачається із клопотання та було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, одружений, не має міцних соціальних зв'язків, не має офіційного джерела доходу, а тому суд вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, в умовах воєнного стану не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Також, з моменту обрання судом відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до теперішнього часу не з'явилися будь-які нові фактичні дані, які б свідчили, що обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням його під вартою, зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України (забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування чи вчинити інше кримінальне правопорушення).
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а тому вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого та продовжити підозрюваному ОСОБА_1 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
Крім того, відповідно до ст. 183 КПК України до підозрюваного ОСОБА_1 слід також визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та у разі внесення застави, покласти на нього обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Судакової М.І. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100040001896 від 22.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, в межах строку досудового розслідування до 3-х місяців, а саме до 22 жовтня 2022 року.
Визначити розмір застави ОСОБА_1 , достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у виді 30 /тридцяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 74 430 /сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять/ гривень 00 копійок.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора або суду про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження).
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту внесення підозрюваним, заставодавцем застави у розмірі, визначеному судом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: