ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8260/21
провадження № 1-кп/753/688/22
"22" вересня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Рудюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кіровоградської обл., громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання Прокоп'юк К.С.,
прокурора Лисициної О.Б.,
потерпілого ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_1
ОСОБА_1 1 грудня 2019 року приблизно о 20 год. 30 хв. зайшов до приміщення магазину «Харчі», що за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 42а, де в той час знаходився ОСОБА_2 , між якими виник словесний конфлікт, після якого чоловіки вийшли на вулицю.
В подальшому ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, керуючись раптовим злочинним умислом, направленим на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки у вигляді тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання, наблизився до потерпілого та зафіксувавши своєю ногою праву ногу останнього так щоб вона не могла рухатись, наніс йому кулаком правої руки один цілеспрямований удар в область грудної клітки. Від отриманого удару ОСОБА_2 став падати у момент, коли права нога була зафіксована. В наслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правого гомілково-ступневого суглобу: трьох кісточкових (зовнішня, внутрішня лодижка та задній край великогомілкової кістки) перелом зі зміщенням уламків.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що точної дати вже не пам'ятає, коли наприкінці 2019 року приблизно о 20 год. 30 хв. він зайшов до магазину, що в м. Києві по вул. Драгоманова, де між ним та потерпілим виник словесний конфлікт, у ході якого вони вийшли на вулицю, де сталася бійка, в результаті якої потерпілий отримав перелом.
Також ОСОБА_1 вказав, що як завдавав удари вже не пам'ятає, але зазначив, що потерпілий міг отримати перелом ноги лише в результаті бійки між ними.
ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що шкодує про вчинене.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпілий не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд, ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, те, що, відповідно до вимог ст. 12 КК України, він є нетяжким, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який не працює, приходить до висновку, що останньому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Разом з тим, ураховуючи дані про особу обвинуваченого, який несудимий, має постійне місце проживання, щире каяття у вчиненому, що судом визнається як обставина, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд уважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства, і тому до нього слід застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі - вартість проведеної судової експертизи на суму 829 грн. 60 коп. в дохід держави.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя О.Ю. Рудюк