22.09.2022 Справа№914/1414/22
Суддя Мороз Н. В., розглянувши заяву про забезпечення позову: Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс Україна», м. Городок, Львівська область
у справі № 914/1414/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс Україна», м. Городок, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Групс ТГ», м. Київ
про стягнення 527 958,90 грн
Представники:
Не викликались
Суть спору:
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Групс ТГ» про стягнення 527 958,90 грн, з яких 435 000,00 грн - сума попередньої оплати за непоставлений товар, 5 958,90 грн - неустойка, 87 000,00 грн - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 420 від 06.06.2022 в частині поставки позивачу дизельного палива.
Ухвалою суду від 05.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.08.2022.
Ухвалою суду від 02.08.2022 підготовче засідання відкладено на 23.08.2022, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.
Ухвалою суду від 23.08.2022 продовжено підготовче провадження на 30 днів з 06.09.2022 та відкладено підготовче засідання на 20.09.2022.
20.09.2022 через службу діловодства господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс Україна» подано заяву про забезпечення позову від 19.09.2022, якою останній просить суд:
- накласти арешт на майно, що знаходиться у власності ТзОВ «Актив Групс ТГ»;
- накласти арешт на грошові кошти у розмірі 435 000,00 грн., які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах ТзОВ «Актив Групс ТГ», в тому числі у АТ "Правекс Банк", IBAN НОМЕР_1 , МФО 380838.
Крім того, позивач в заяві про забезпечення позову просить не застосовувати заходів зустрічного забезпечення позову, посилаючись на те, що заявник у даній ситуації вже поніс фінансові втрати, а заява про забезпечення позову подається саме через умисне невиконання ТзОВ «Актив Групс ТГ» своїх зобов'язань по договору та безпідставне користування останнім грошовими коштами заявника (позивача).
З обґрунтування заяви про забезпечення позову, а також матеріалів справи вбачається, що 06.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс Україна» (заявник, позивач, за договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Актив Групс ТГ» (відповідач, за договором - постачальник) укладено договір поставки № 420.
Згідно з п.1.1 договору, постачальник зобов'язувався на умовах даного договору поставити товар відповідно до специфікації до даного договору, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором, згідно рахунку-фактури.
У відповідності до п.3.1.1 договору, товар має бути поставлений постачальником протягом 2 календарних днів з дати отримання попередньої оплати. Місцем виконання договору встановлено склад покупця, розташований за адресою: Львівська обл., м. Городок, вул. Артищівська, буд. 7, куди постачальник зобов'язався своїми силами поставити товар.
Пунктом 4.1 договору визначено, що покупець перераховує на рахунок постачальника 50% від загальної вартості товару протягом 3 банківських днів з дати підписання специфікації до договору. Решту 50% - протягом 3 банківських днів з дати отримання товару на складі.
Згідно доводів заявника, на виконання умов зазначеного договору, 06.06.2022 сторонами підписано специфікацію № 1 на поставку 15 000 л дизельного палива «EURO-5» (виробник Румунія, ДЕСТ 7688:2015) вартістю 870 000,00 грн, а постачальником виставлено рахунок на оплату № 1025 від 06.06.2022 на суму 870 000,00 грн.
07.06.2022 покупцем (позивачем) здійснено попередню оплату у розмірі 50% від суми, погодженої у рахунку, що становить 435 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученняя ПАТ «Кредобанк» № 2237 від 07.06.2022 із призначенням платежу: «Оплата за нафтопродукти згідно рах. № 1025 від 06.06.2022, в т.ч. ПДВ 20% 145 000 грн».
Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідачем не поставлено позивачу передбаченого договором товару у визначені в ньому строки та порядку.
Крім того, у заяві про забезпечення позову зазначено, що 15.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Танк Транс Україна» звернулося до органів поліції із заявою про вчинення злочину посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Групс ТГ» за ознаками ч.3 ст.190 КК України (шахрайства у великих розмірах).
02.07.2022 за вказаною статтею відкрито кримінальне провадження та визнано ТзОВ «Танк Транс Україна» потерпілим, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 42022142270000038.
У процесі вказаного провадження слідством здобуто ряд доказів вчинення посадовими особами ТзОВ «Актив Групс ТГ» шахрайства із фінансовими коштами.
Поліцією встановлено, що директор товариства відповідача Бондаренко Олексій Миколайович є неодноразово судимий за ч.ч.1,3 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України (дана обставина вбачається з довідки № 42-02092022/46014 від 04.09.2022).
Частку у статутному капіталі ТзОВ «Актив Групс ТГ» ОСОБА_1 придбано 26.05.2022, та протягом 07.06.2022 по 13.06.2022 привласнено не тільки грошові кошти позивача у розмірі 435 000, 00 грн але і 1 705 000, 00 грн коштів іншої фірми, які протягом вказаного періоду перераховувалися відповідачем як «повернення» фінансових допомог на різних фізичних осіб та оплату за товари і послуги.
На даний час слідством встановлюються дані щодо інших відкритих рахунків відповідача в інших банківських установах та наявність на них грошових коштів, та іншого майна відповідача.
Враховуючи наведене, на думку заявника, можливість у майбутньому відновити свої права та отримати вказані кошти, в разі задоволення судом позовних вимог, може бути гарантована лише засобами забезпечення позову у вигляді арешту майна та грошових коштів, якими володіє станом на сьогодні ТзОВ «Актив Групс ТГ».
Дослідивши матеріали справи, заяву про вжиття заходів забезпечення позову, докази, подані в обґрунтування вказаної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За приписами п.1 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.Отже, необхідною умовою для вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема, у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням, зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Тому, в даному випадку, оцінюючи доводи заявника щодо застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі позовних вимог, зважаючи, що даний вид заходу забезпечення позову жодним чином не перешкодить господарській діяльності відповідача та не припинить її, враховуючи обґрунтованість припущення, що його невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення, суд дійшов висновку задоволити вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс Україна» щодо накладення арешту на майно та грошові кошти (в розмірі 435 000,00 грн), що знаходяться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Групс ТГ».
В той же час, суд вважає непереконливими доводи заявника в частині накладення арешту на майно відповідача, з огляду на наступне.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Пункт 1 частини першої статті 137 ГПК України визначає два окремі засоби забезпечення позову, а саме накладення арешту на майно та накладення арешту на грошові кошти, які за змістом цієї норми можуть застосовуватись одночасно або незалежно один від одного.
При цьому, за змістом наведеної норми, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні заяви в частині накладення арешту на майно відповідача.
Частинами 1, 4 ст.141 ГПК України, встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
З огляду на те, що на даний час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення не вбачаються.
У постанові від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що законом так само не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України); відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив Групс ТГ» не позбавлене права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву про забезпечення позову задоволити частково.
2. Вжити заходів до забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс Україна» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Артищівська, 7, ідентифікаційний код 39916737) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Групс ТГ» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 34429318) про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 435 000,00 грн, які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив Групс ТГ» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 34429318), в тому числі у АТ "Правекс Банк", НОМЕР_1 , МФО 380838.
3. В решті заявлених вимог відмовити.
Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Танк Транс Україна» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Артищівська, 7, ідентифікаційний код 39916737).
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив Групс ТГ» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 34429318).
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання до 22.09.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, передбаченому ст.145 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Мороз Н.В.