вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" липня 2022 р. м. Київ Справа №911/2476/21
За позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, 1)
до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (08150, Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Незалежності, буд. 9)
про стягнення 270425,91 грн
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники:
від позивача: Хазанов А.В.
від відповідача: Коваль Н.В.
обставини справи:
Державна екологічна інспекція Столичного округу (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (далі - відповідач) про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок користування підземними водами без дозволу на спеціальне водокористування, у розмірі 270425,91 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було порушено вимоги ст.19 Кодексу України про надра у вигляді користування надрами із підземних джерел за відсутності спеціального дозволу, у зв'язку з чим позивачем проведено розрахунок збитків, завданих державі внаслідок вчинення відповідачем вищевказаного порушення, в заявленому до стягнення розмірі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2021 у справі №911/2476/21 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.
В установлений строк позивач надав суду заяву на виконання вимог ухвали, якою усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2021 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2476/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій, підготовче засідання призначено на 07.10.2021.
07.10.2021 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог з урахуванням приписів ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.ст.29, 69-1 Бюджетного кодексу України щодо зарахування до бюджетів грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Також 07.10.2021 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач повідомив про те, що відповідач здійснював свою діяльність щодо видобутку води на підставі ліцензії АВ №528495, виданої Київською обласною державною адміністрацією, та дозволу на спеціальне водокористування №735/КВ/49д-19 від 03.04.2019, при цьому відповідачем було видобуто 266731,68 куб. м. води за період з 03.04.2019 по 09.02.2021, що не перевищує ліміти, зафіксовані в дозволі на спеціальне водокристування. Позивач надав відповідачу припис від 16.02.2021, в якому зобов'язав відповідача отримати до 16.06.2021 спеціальний дозвіл на користування надрами, однак з 01.06.2021 відповідач припинив здійснювати діяльність з надання послуг з централізованого постачання і водовідведення на території с.Тарасівка та, відповідно, припинив здійснювати діяльність з видобутку води, тому у виконанні припису в частині отримання спеціального дозволу на користування надрами відпала потреба. З наведених підстав відповідач просив в позові відмовити.
У підготовче засідання 07.10.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 04.11.2021.
23.10.2021 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач послався на те, що відповідно до ст.19 та 23 Кодексу України про надра суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток води, що перевищує 300 кубічних метрів на добу, повинні крім дозволу на спеціальне водокористування отримувати дозвіл на користування ділянкою надр, а відповідач такий дозвіл не отримував.
У підготовче засідання 04.11.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 25.11.2021.
У підготовче засідання 25.11.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про судове засідання був повідомлений належним чином, протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 13.01.2022.
У судове засідання 13.01.2022 з'явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, протокольною ухвалою суду судове засідання відкладено на 27.01.2022.
У судове засідання 27.01.2022 з'явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, протокольною ухвалою суду оголошена перерва в судовому засіданні на 17.02.2022.
У зв'язку із перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному 17.02.2022 судове засідання не відбулося, тому судове засідання призначено на 11.03.2022 після виходу судді з лікарняного, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 21.02.2022.
10.03.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку зі збройною агресією РФ, введенням воєнного стану та активними бойовими діями у Київській області. Тому судове засідання було призначено на 24.06.2022, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 02.06.2022 на електронні адреси, зазначені сторонами.
У судове засідання 24.06.2022 з'явилися представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення по суті справи, протокольною ухвалою суду оголошена перерва в судовому засіданні на 22.07.2022
У судове засідання 22.07.2022 з'явилися представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення по суті справи. За результатами з'ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів у судовому засіданні 22.07.2022 після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з'ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
23.11.1998 відповідача як юридичну особу зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, номер запису: 13391200000002156, предметом діяльності відповідача є в т.ч. постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
29.09.2011 відповідач отримав ліцензію АВ №582495 на здійснення діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення.
03.04.2019 відповідач отримав дозвіл на спеціальне водокористування №735/КВ49д-19 для здійснення діяльності (водокористування) артезіанськими свердловинами №467 в смт.Чабани, №2104, №1687, №1604 та №1789 в с.Тарасівка Києво-Святошинського (нині - Фастівського) р-ну, р.Віта, район басейну р.Дніпро, виданий Державним агентством водних ресурсів України, строк дії дозволу: з 03.04.2019 до 03.04.2024 (а.с.22-25 т.1).
27.01.2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу видано наказ №89-П про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідача.
29.01.2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено направлення на проведення перевірки відповідача у період з 03.02.2021 до 16.02.2021.
З 04.02.2021 по 16.02.2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання (КП "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено Акт №02-552 від 16.02.2021, надалі - акт перевірки.
Перевіркою серед іншого, встановлено, що відповідач у період з 03.04.2019 по 09.02.2021 здійснював спеціальне водокористування зі артезіанських свердловин, розташованих в смт.Чабани та с.Тарасівка Фастівського району Київської області за відсутності спеціального дозволу на користування ділянками надр (підземні води), чим порушив ст. 19, 23 Кодексу України про надра; кількість забраної води за вказаний період становить 266 731,68 куб.м води. Цей показник забраної води з свердловин (266 731,68 куб.м води) підтверджується також довідкою відповідача від 12.02.2021 №43. Вказаний акт перевірки підписаний директором відповідача Котовою Л.С., зауваження відповідачем не надавались.
У зв'язку із встановленими фактами порушення природоохоронного законодавства у т.ч. законодавства в сфері водокористування та використання надр, позивачем відповідачу було видано припис від 16.02.2021. Цим приписом від 16.02.2021 було приписано відповідачу, зокрема, отримати спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до ст.19 Кодексу України про надра (пункт 5 припису).
Листом від 15.06.2021 №244 відповідач повідомив позивача щодо виконання пунктів припису від 16.02.2021, зокрема щодо пункту 5 припису відповідач повідомив про те, що з 01.06.2021 відповідач припинив здійснення господарської діяльності по наданню послуг з централізованого водопостачання в с.Тарасівка та не здійснює забір води, а тому з цього часу відпала потреба в отриманні спеціального дозволу на користування надрами відповідачем.
У зв'язку із встановленими фактом порушення законодавства в сфері водокористування та використання надр позивачем відповідачу було нараховано суму збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами), яка становить 270425,91 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 23.02.2021 про відшкодування збитків, однак відповідач її не задовольнив.
20.08.2021 позивач подав позовну заяву у цій справі №911/2476/21.
Надаючи правову оцінку вищевказаним обставинам, які підтверджуються наявними в справі письмовими доказами, а також правову оцінку доводам сторін у спорі, суд керується наступними нормами законодавства, що підлягають застосуванню.
Згідно з Господарським процесуальним кодексом України:
- ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
- ч.1,3 с.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;
- ч.1 ст.76. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;
- ч.1 ст.80. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно із Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища":
- ч.1 і 2 ст.35. Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, (…);
- ч.3 ст.38. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах;
- п."з" ч.2 і ч.4 ст.68. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України;
- ч.1 ст.69. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з Водним кодексом України:
- ст.1. (…) води - усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води; води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах; (…) водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території; (…) водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);
- п.9 ч.1 ст.44. Водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;
- ч.1 і ч.2 ст.48. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб;
- ч.1 ст.49. Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування;
Згідно з нормами Кодексу України про надра:
- ст.1. Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння;
- ч.1 ст.4. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування;
- ч.1, ч.2 та ч.3 ст.19. Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом;
- ст.21. Надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;
- ч.1 ст.23. Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу;
- ст.65. Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:самовільному користуванні надрами (…);
- ст.67. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Згідно з Цивільним кодексом України:
- п.3 ч.2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
- ч.1 та ч.2 ст. 1166. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07. 2009 № 389, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (надалі - Методика):
- п. 1.4. Ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства; державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків;
- п.9.1. Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою Зсам = 5 Ч W Ч Тар (грн.),
де
W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м. куб.;
Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для морської води та води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення;
- 9.2. Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою N 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою N 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності); за відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо); у разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, Тар збільшується в 2 рази.
Згідно з Податковим кодексом України:
- в підп. 255.5.2 п.255.5 ст.255 в редакції станом на 16.02.2021 за спеціальне використання підземних вод у Києво-Святошинському районі Київської області ставка рентної плати за спеціальне використання води встановлена у розмірі 67,59 грн. за 100 куб. метрів, при цьому житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 (п.255.7).
Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу згідно з ст.44 і 49 Водного кодексу України. Також, згідно із ст.16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, зокрема, видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких суб'єкти господарювання мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу. Так, згідно із ст.23 Кодексу України про надра землевласники та землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. При цьому, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що перевищує 300 куб.м на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб, а видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого органу.
На час перевірки забір води з артезіанських свердловин здійснювався відповідачем на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 03.04.2019 №735/КВ49д-19.
Однак, у порушення ст.16 і 19 Кодексу України про надра відповідач здійснював використання водних ресурсів (видобування підземних вод) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, про що працівниками Державної екологічної інспекції Столичного округу складено відповідний акт перевірки, який був підписаний керівником відповідача.
Доводи відповідача про те, що відповідач добував воду в межах лімітів, встановлених в дозволі на спеціальне водокористування від 03.04.2019 №735/КВ49д-19, судом відхиляються, оскільки спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання, тобто вони є окремими дозвільними документами.
Крім того, суд враховує, що в листі відповідача від 15.06.2021 №244, яким відповідач повідомляв позивача щодо виконання пунктів припису від 16.02.2021, відповідач фактично визнав, що він повинен був отримати спеціальний дозвіл на користування надрами в даному випадку, однак потреба в отриманні такого дозволу відпала після 01.06.2021, оскільки відповідач з 01.06.2021 припинив здійснення господарської діяльності по наданню послуг з централізованого водопостачання в с.Тарасівка та забір води з свердловин.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди необхідно установити наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди (збитків); 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою (збитками); 4) вини.
Дії відповідача з використання вод без спеціального дозволу на користування надрами суперечать ст.19 Кодексу України про надра, отже є протиправними.
Наслідком діяльності відповідача, що пов'язана з самовільним забором води з підземного водоносного горизонту (свердловин) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, закон визначає спричинення збитків (шкоди);
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками (шкодою) полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Відповідач, в процесі своєї діяльності здійснив самовільний забір води із підземного водоносного горизонту (свердловин), в порушення Кодексу України про надра, без відповідного на те дозволу, спричинивши державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок).
Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини особи, яка завдала шкоду (ст. 1166 Цивільного кодексу України). Відповідачем не було доведено правомірності своєї поведінки.
Отже наявні підстави для стягнення з відповідача збитків.
Згідно з довідкою відповідача від 12.02.2021 №43 кількість забраної води з 03.04.2019 по 09.02.2021 становить 266 731,68 куб.м води.
Розрахунок суми 270 425,91 грн збитків (5х266731,68х0,6759х0,3=270425,91) є вірним.
Доводи відповідача суд відхиляє, оскільки ним не було надано будь-яких доказів щодо відсутності обов'язку отримання спеціального дозволу на користування надрами. Посилання відповідача на те, що розрахунок п.9.1 Методики застосовується лише у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, є помилковим, оскільки із змісту п.9.1 Методики вбачається, що вказаний розрахунок збитків поширюється як на випадки використання води без дозволу на спеціальне водокористування, так і на випадки використання води без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
З урахуванням уточнених позовних вимог та приписів ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.ст.29, 69-1 Бюджетного кодексу України щодо зарахування до бюджетів грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, 270425,91 грн збитків підлягають стягненню з відповідача шляхом перерахування:
50% вказаної суми - 135212,96 грн на розподільчий рахунок Боярської ОТГ, код класифікації бюджету - 24062100;
20% вказаної суми - 54085,18 грн. до обласного бюджету на розподільчий рахунок Київської обласної ради, код класифікації доходів бюджету - 24062100;
30% вказаної суми - 81127,77 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України, код класифікації доходів бюджету - 24062100.
За подання позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 4058,00 грн, який згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки позов задоволений повністю.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Державної екологічної інспекції Столичного округу до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради про стягнення 270425,91 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (08150, Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Незалежності, буд. 9, ідентифікаційний код 23576122) на користь Державної екологічної інспекції Столичного округу (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, 1, ідентифікаційний код 42163667) 270425 (двісті сімдесят тисяч чотириста двадцять п'ять) грн 91 грн збитків шляхом перерахування:
50% вказаної суми - 135212,96 грн на розподільчий рахунок Боярської ОТГ, код класифікації бюджету - 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»;
20% вказаної суми - 54085,18 грн. до обласного бюджету на розподільчий рахунок Київської обласної ради, код класифікації доходів бюджету - 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»;
30% вказаної суми - 81127,77 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України, код класифікації доходів бюджету - 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».
3. Стягнути з Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (08150, Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Незалежності, буд. 9, ідентифікаційний код 23576122) на користь Державної екологічної інспекції Столичного округу (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, 1, ідентифікаційний код 42163667) 4058 (чотири тисячі п'ятдесят вісім) грн судового збору.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2022.
Суддя О.О. Третьякова