ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.09.2022справа №910/6170/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/6170/22
за позовом приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 24745673)
до державного підприємства «Українська геологічна компанія» (пров. Геофізиків, буд. 10, м. Київ, 02088; ідентифікаційний код 38078094)
про стягнення 51 914,07 грн,
без виклику представників сторін.
1. Стислий виклад позовних вимог
Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства «Українська геологічна компанія» (далі - Підприємство) про стягнення 51 914,07 грн страхового відшкодування.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- Товариством і ОСОБА_1 було укладено договір «Преміум Каско» від 24.02.2021 серія PREMIUM №2100049 (далі - Договір), яким застраховано ризик настання збитків страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу «Volvo XC60», державний номерний знак НОМЕР_1 ;
- 09.11.2021 в м. Києві на вул. Кільцева дорога відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в якій пошкоджено автомобіль марки «Volvo XC60» під керуванням ОСОБА_1 внаслідок порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієм автомобіля марки «Volkswagen Touareg», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 ;
- постановою Святошинського районного суду міста Києва від 21.12.2021 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до винної особи адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 грн;
- відповідно до звіту від 15.06.2022 №156890 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volvo ХС60», становить 193 087,13 грн, а відповідно до рахунку-фактури від 25.11.2021 №АС-00005180 та рахунку-фактури від 24.01.2022 №АС-00000297 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volvo ХС60» становить 180 914,07 грн;
- Товариством складено страховий акт від 01.12.2021 №156890 на суму 173 868,19 грн та страховий акт від 04.02.2022 №156890 на доплату 7 045,88 грн;
- згідно з платіжним дорученням від 01.12.2021 №21671 Товариство виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «Volvo ХС60» у сумі 173 868,19 грн, а відповідно до платіжного доручення від 04.02.2022 №2145 здійснило доплату страхового відшкодування в сумі 7 045,88 грн;
- цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , який є винним у настанні ДТП, була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Вусо» (далі - Компанія) (поліс № ЕР203040418, за яким ліміт по майну становить 130 000 грн, а франшиза - 1 000 грн);
- Товариство 18.01.2022 звернулося до Компанії з претензією від 18.01.2022 вих. №04-167 про сплату страхового відшкодування у сумі 173 868,19 грн; 02.02.2022 Компанія сплатила Товариству 129 000 грн страхового відшкодування; проте сплачена Компанією сума страхового відшкодування не достатня для покриття всіх збитків, яких Товариство зазнало у зв'язку із настанням страхового випадку 09.11.2021;
- оскільки ОСОБА_2 під час вчинення ДТП знаходився в трудових відносинах з Підприємством та виконував свої трудові, службові обов'язки, то в даному випадку необхідно застосувати вимоги статті 1172 Цивільного кодексу України та стягнути з відповідача 51 914,07 грн страхового відшкодування.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; зобов'язано:
- позивача протягом п'яти днів:
Ч з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви, що стосуються предмету спору (для огляду);
Ч з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання вказаних документів відповідачу;
- відповідача протягом:
Ч п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду: відзив на позов в порядку статті 165 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання відзиву і доданих до нього документів позивачу; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), - оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи;
Ч п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання зазначених документів позивачу.
Вказану ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали та наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача.
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Частинами восьмою і дев'ятою статті 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Разом з тим, відповідач у строк, встановлений ГПК України, не подав суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Товариством і ОСОБА_1 було укладено Договір, яким застраховано ризик настання збитків страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу «Volvo XC60».
ОСОБА_2 09.11.2021 о 13 год. 04 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touareg», який на праві власності належить Підприємству, та рухаючись по Кільцевій дорозі - зупинка вул. Янтарна у м. Києві, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Volvo XC60», який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушив підпункт «б» пункту 2.3 і пункт 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
10.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до позивача з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 21.12.2021 у справі №759/26802/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до винної особи адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 грн.
Згідно з ремонтною калькуляцією від 09.11.2021 №156890 та звітом від 15.06.2022 №156890 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volvo ХС60», становить 193 087,13 грн.
Відповідно до ремонтної калькуляції від 25.11.2021 №Біскопчук вартість ремонту автомобіля склала 173 868,19 грн.
Фізичною особою - підприємцем Карпенком Віктором Юрійовичем виставлено ОСОБА_1 рахунки-фактури від 25.11.2011 №АС-00005180 на суму 173 868,19 грн і від 24.01.2022 №АС-00000297 на суму 7 045,88 грн.
01.12.2021 Товариством складено страховий акт №156890 на суму 173 868,19 грн, а 04.02.2022 - страховий акт №156890 на доплату 7 045,88 грн.
Позивачем було перераховано фізичній особі - підприємцю Карпенку В.Ю. 180 914,07 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 01.12.2021 №21671 на суму 173 868,19 грн і від 04.02.2022 №2145 на суму 7 045,88 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , який є винним у настанні ДТП, на момент ДТП була застрахована Компанією (поліс № ЕР203040418, за яким ліміт по майну становить 130 000 грн, а франшиза - 1 000 грн).
Товариство звернулося до Компанії з заявою від 18.01.2022 вих. №04-167 про виплату страхового відшкодування у сумі 173 868,19 грн.
Як зазначає позивач, Компанією було перераховано Товариству 129 000 грн страхового відшкодування.
У зв'язку з наведеним позивач звернувся до Підприємства з претензією від 14.02.2022 вих №04-467, в якій просив сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у сумі 51 914,07 грн.
Відповідач відповіді на претензію не надіслав, суму страхового відшкодування не сплатив.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
За приписами підпункту 38.1.1 пункту 38.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У пункті першому статті 1172 ЦК України зазначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Так, відповідно до копії відповіді НПУ щодо обставин ДТП від 09.11.2021 водія учасника ДТП ОСОБА_2 кваліфіковано як «водій юридичної особи, який має право керувати транспортним засобом».
Наведене є підставою вважати, що ОСОБА_2 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з Підприємством, доказів протилежного суду не подано.
Підпункт 38.1.1 пункту 38.1 Закону надає право страховику після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу.
Оскільки позивач виплатив страхове відшкодування потерпілому в ДТП, у нього виникло право подати регресний позов до Підприємства (як страхувальника) або водія забезпеченого транспортного засобу «Volkswagen Touareg».
Отже, позовні вимоги Товариства є обґрунтованими та документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.
Також у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги.
Відповідно до частин першої і третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої і частини п'ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
02.01.2020 Товариством (клієнт) і адвокатським бюро «Синюк та партрнери» (Бюро) укладено договір №1 про надання правової допомоги, за умовами якого бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов'язання з надання такої юридичної допомоги: представляти інтереси Товариства на свій території України, вести справи, зокрема, у господарських судах, з правом отримувати, подавати, заявляти та підписувати будь-які заяви, акти, рішення, протоколи, постанови, позовні заяви.
Відповідно до реєстру справ від 16.06.2022 і акта виконаних робіт від 30.06.2022 вартість наданих позивачу послуг склала 5 000 грн.
Наведену суму позивач сплатив платіжним дорученням від 16.06.2022 №7424.
Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, а також задоволення позову, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн є співрозмірними заявленим позовним вимогам, а тому вбачає за можливе у вказаній сумі витрати покласти на відповідача.
За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 24745673) до державного підприємства «Українська геологічна компанія» (пров. Геофізиків, буд. 10, м. Київ, 02088; ідентифікаційний код 38078094) про стягнення 51 914,07 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства «Українська геологічна компанія» (пров. Геофізиків, буд. 10, м. Київ, 02088; ідентифікаційний код 38078094) на користь приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 24745673): 51 914 (п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот чотирнадцять) грн 07 коп. страхового відшкодування; 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору і 5 000 (п'ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.09.2022.
Суддя Оксана Марченко