ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
м. Київ
21.09.2022Справа № 910/9413/22
За заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАДІЯ» (пр-т Павла Тичини, буд. 2, м. Київ, 02098)
про видачу судового наказу за вимогою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників об'єднання у сумі 72 199, 99 грн
Суддя Бондаренко - Легких Г. П.
Без виклику представників.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАДІЯ» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників об'єднання у сумі 72 199, 99 грн за період з 01.09.2020 по серпень 2022.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Крім того, згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено найменування суду, до якого подається заява.
В заяві про видачу судового наказу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАДІЯ» зазначає Дніпровський районний суд міста Києва, втім, фактично подає заяву про видачу судового наказу до Господарського суду міста Києва, що здійснює розгляд справ віднесених до юрисдикції господарського суду.
Суд зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб'єктний склад, а також пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 Господарського кодексу України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарського кодексу України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Згідно усталеної судової практики, окремі категорії спорів за участю Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та співвласників багатоквартирного будинку мають характер корпоративних спорів та в силу приписів статті 20 Господарського процесуального кодексу України підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства. Зокрема, це спори про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів ОСББ (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 № 462/2646/17) або інші спори що пов'язані з діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи (схожі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, 02 жовтня 2019 року у справі №501/1571/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі №473/2005/19, постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 127/14625/16-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 758/8634/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 755/21681/15-ц).
Натомість, в даному випадку спір стосується правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг ОСББ та належним виконанням обов'язку з їх оплати співвласниками багатоквартирного будинку, які є фізичними особами, а отже не стосується спору що пов'язані з діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи - ОСББ.
За таких обставин, з огляду на те, що даний спір не підпадає під критерії господарського спору, в тому числі за участю фізичної особи, що охоплюється статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, подана заява про видачу судового наказу за заявленими в ній вимогами та в зазначеному суб'єктному складі не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та повинна бути вирішена в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд констатує, що судовий збір за заявою про видачу судового наказу було сплачено за реквізитами Дніпровського районного суду міста Києва, що, в тому числі, свідчить про обізнаність заявника за правилами якого судочинства вказана заява має бути розглянута.
Необхідно наголосити, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Керуючись ст. ст. 147, 152-154, 175 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «НАДІЯ» у видачі судового наказу за вимогою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників об'єднання у сумі 72 199, 99 грн.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких