Справа № 607/5303/22Головуючий у 1-й інстанції Багрій Т.Я.
Провадження № 33/817/495/22 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 173-2 КУпАП
22 вересня 2022 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю ОСОБА_1 , адвоката Войнарського А.Й.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Войнарського А.Й. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.05.2022 року,-
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.05.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень і стягнуто судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Згідно з даною постановою, ОСОБА_1 21 квітня 2022 року, приблизно о 22 год. 20 хв., перебуваючи по місцю проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її сторону нецензурними словами, чим могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
В апеляційній скарзі адвокат Войнарський А.Й. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.05.2022 року та закрити справу у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Апелянт посилається на те, що із пояснень та заяви потерпілої, які долучені до даної справи, неможливо встановити, що ОСОБА_1 дійсно вчиняв домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , оскільки перебував по місцю свого проживання/реєстрації разом із ОСОБА_2 в будинку, який дістався у спадщину від його батька, однак спадщину він ще не оформив, але не вчиняв будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, які могли б завдати шкода фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2 ..
Стверджує, що докази, які були передані працівниками поліції до суду не вказують на те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки відсутні свідки даної події, також відсутні докази фото-відео фіксації такого правопорушення.
Окрім цього, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи в Тернопільському міськрайонному суді та копію постанови одержав 06 вересня 2022 року.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Войнарського А.Й., ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляцію, просять її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені вимоги судом першої інстанції виконано не в повному обсязі, в зв'язку з чим постанова не може бути визнана обґрунтованою і підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції, ухвалюючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 058126 від 21 квітня 2022 року; рапортом помічника ЧЧ Відділення поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Ананьєва А.А. від 21 квітня 2022 року; письмовим поясненням ОСОБА_2 від 21 квітня 2022 року.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 058126, ОСОБА_1 21 квітня 2022 року приблизно о 22 год. 20 хв., перебуваючи по місцю проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її сторону нецензурними словами, чим могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_2 у письмових поясненнях, даних працівникам поліції 21 квітня 2022 року вказала, що 21 квітня 2022 року близько 22 год. 20 хв. її рідний брат ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме обзивав нецензурною лайкою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до електронного рапорта від 21 квітня 2022 року, який долучений до матеріалів справи, 21 квітня 2022 року о 22 год. 15 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 21.04.2022 року о 22 год. 15 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , брат заявника ОСОБА_2 вчиняє сварку та виганяє її з будинку.
З цього рапорта також вбачається, що поліцейський ОСОБА_3 21.04.2022 року о 23 год. 13 хв. виїжджав на місце події та встановив, що гр. ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , вчиняв відносно своєї сестри ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався в її сторону нецензурною лайкою.
Зазначені пояснення ОСОБА_2 та рапорт містять повідомлення про можливе правопорушення, однак не підтверджують вчинення вміненого ОСОБА_1 правопорушення.
Інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , в матеріалах справи немає.
При цьому, нецензурні висловлювання не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі словесні образи, погрози, приниження спрямовані на обмеження волевиявлення особи, викликають у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як пояснив в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 між ним та сестрою ОСОБА_2 часто відбуваються різного роду конфлікти, які супроводжуються сварками.
За таких обставин, оцінюючи пояснення ОСОБА_1 , при встановленні обставин справи, останні лише підтверджують докори на побутовому ґрунті.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру щодо ОСОБА_2 , а протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими доказами, сам по собі не являється доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що не з'ясовано судом першої інстанції при доведені вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, приходжу до висновку, що рішення прийнято на формально досліджених судом першої інстанції доказах, а тому постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.05.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Оскільки ОСОБА_1 участі у судовому засіданні суду першої інстанції не брав, копію постанови отримав поза межами апеляційного оскарження, йому слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Войнарського А.Й. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.05.2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень і стягнуто судовий збір - скасувати, а справу провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя