Справа № 601/2565/21Головуючий у 1-й інстанції Мочальська В.М.
Провадження № 11-кп/817/230/22 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія -
21 вересня 2022 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Вавріва І.З.,
суддів - Галіян Л. Є., Лекан І. Є.,
з участю - секретаря Дмитрів О.М.
прокурора Хрипливого Є.В.
захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Сідорова В.М.
представника цивільного відповідача
ПрАТ “Страхова компанія” “Еталон” Панченко Ю.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021211010000246 від 31 травня 2021 року, за апеляційною скаргою цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія” “Еталон” на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 червня 2022 року,
цим вироком
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді лікаря сімейної медицини в КНП “Кременецька опорна лікарня”, не судимого
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді виправних робіт на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців із відрахуванням в доход держави 10 % із суми заробітку, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія” “Еталон” в користь ОСОБА_2 66 435 (шістдесят шість тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 21 коп. матеріальної шкоди, 4 308 (чотири тисячі триста вісім) грн. витрат на лікування та 10 000 (десять тчися) грн. моральної шкоди.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 60 000 (шістдесят тисяч) грн. моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія” “Еталон” в користь ОСОБА_3 17 255 (сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 89 коп. витрат на лікування та 10 000 (десять тчися) грн. моральної шкоди.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно вироку суду, 30 травня 2021 року біля 21 години водій ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 (належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 07.10.2020 року ТСЦ 6143, ОСОБА_4 , а останній ним керував на підставі наявного в нього свідоцтва про його реєстрацію), без пасажирів, рухався автомобільною дорогою М-19 сполученням «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече», в напрямку від вул. Дубенська м.Кременець Кременецького ОТГ Тернопільської області до м. Почаїв Почаївського ОТГ Кременецького району Тернопільської області із швидкістю біля 40 км/год.
Під час руху вказаною ділянкою автодороги, наближаючись до перехрестя вул. Льотчиків Визволителів м. Кременець Кременецького ОТГ Тернопільської області, водій ОСОБА_1 не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1,5 ч. 1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі ПДР України), а також вимоги, які наведені у пунктах 1, 2 абзацу 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-Х11 від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі ЗУ «Про дорожній рух»), які зобов'язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Як наслідок, перед зміною напрямку із головної автодороги М-19 в напрямку другорядної дороги, а саме до вул. Льотчиків Визволителів м. Кременець, водій ОСОБА_1 не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеку іншим учасникам руху та перед поворотом ліворуч зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч, продовжив свій рух у вказаному напрямку, при цьому виїхав із своєї смуги руху на зустрічну смугу руху, по якій в цей час рухався у зустрічному напрямку технічно справний автомобіль «Opel Astra Caravan», реєстраційний номер НОМЕР_3 (належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 05.09.2019 ТСЦ 6143 ОСОБА_2 , який ним і керував) з одним пасажиром, без вантажу, рухався в межах своєї смуги руху по головній дорозі, у порушення вимог п.п. 1.10 (в частині визначення поняття: «дати дорогу», і виконання його вимог), 10.1, 16.13 ПДР України, не надавши перевагу в русі автомобілю «Opel Astra Caravan», допустив з ним зіткнення, а саме зіткнення передньої частини автомобіля "Volkswagen Passat" та передньої частини автомобіля «Opel Astra Caravan».
Унаслідок зіткнення транспортних засобів водій автомобіля «Opel Astra Caravan» отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки у вигляді переломів 2-7-го правих ребер і забиття обох легень, рвана рана та численні садна ділянки лівого колінного суглоба, які у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров'я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень (п.п. 2.2.1, 2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995), а пасажирка вище зазначеного автомобіля ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми лівої стопи у вигляді переломів човноподібної, проміжної і латеральної (бічної) клиноподібної, кубоподібної та головок 4-5-ї плесновик кісток, обширна гематома стопи, численні садна обличчя, різано-рвані рани лівої щоки, підборіддя та верхньої губи, які у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров'я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень (п.п. 2.2.1, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).
Окрім цього, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Opel Astra Caravan», реєстраційний номер НОМЕР_3 зазнали значних механічних пошкоджень.
Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення понять: «дати дорогу», «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), п.2.3 (б), 10.1, 16.13ПДРУкраїни, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимог, які наведені у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-Х11 від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями, перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричинення потерпілому ОСОБА_2 та потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі цивільний відповідач Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія” “Еталон” вважає, що вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 червня 2022 року в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ухвалено з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування своїх доводів, звертає увагу на положення Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, відповідно до яких страховиком відшкодовується потерпілому, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Наголошує на тому, що страхове відшкодування моральної шкоди, в даному випадку є похідним від виплати страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю. Тому, розрахунок відшкодування страхової виплати моральної шкоди повинен проводитись від реально стягнутого розміру відшкодування, а не від встановленого ліміту.
Оскільки згідно з позовною заявою потерпілої ОСОБА_3 загальна сума витрат, понесених нею на лікування становить 17 255 грн. 89 коп., апелянт вважає, що моральна шкода, яка підлягає стягненню з ПрАТ “Страхова компанія” “Еталон” повинна становити 5 % від 17 255 грн. 89 коп. - 862 грн. 79 коп., а не 10 000 грн., як стягнув суд першої інстанції.
Відтак, загальна сума відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_2 повинна становити 5 % від 4 154 грн. - 207 грн. 70 коп.
Просить змінити вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 червня 2022 року в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_3 до ПрАТ “Страхова компанія” “Еталон”, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди до 862 грн. 79 коп., а також змінити вирок суду в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2 до ПрАТ “Страхова компанія” “Еталон”, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди до 207 грн. 70 коп
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; представника апелянта Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія” “Еталон”, яка підтримав подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів просить змінити вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до страхової компанії щодо визначеного розміру відшкодування моральної шкоди; захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Сідорова В.М., який рішення суду першої інстанції вважає в цілому законним та обґрунтованим і просить залишити його без зміни та відмовити у задоволенні апеляційної скарги; міркування прокурора щодо неправильного вирішення судом першої інстанції цивільних позовів потерпілих, у зв'язку недотриманням вимог закону, яким регламентовано порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; перевіривши матеріали кримінального провадження, частково провівши судове слідство та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу, подану Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія” “Еталон” необхідно задовольнити частково з огляду на наступне.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, установлених місцевим судом, кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 286 КК, а також правильність призначення покарання апеляційний суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судового рішення в цій частині апелянт не оскаржує.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:
1) пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;
2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;
3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;
4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Відповідно до ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
За змістом ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
У статті 979 ЦК України зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР "Про страхування". До них згідно з п. 9 ч. 1 вказаної статті належить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини в цій сфері регламентує, зокрема, Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (надалі - Закон № 1961-IV).
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що на момент вчинення кримінального правопорушення цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ “Страхова компанія”«Еталон» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/1549328, укладеним на підставі Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-IV. (т.1 а. п.42)
Це свідчить про те, що у відповідності до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/41549328, оформленого на договірних засадах з ПрАТ “Страхова компанія”«Еталон» (строк дії з 21.05.2021 р. по 20.05.2022 р.), транспортний засіб “Volkswagen Pasat”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , забезпечений можливістю страхового відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю громадянам при настанні страхового випадку.
Згідно з полісом страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну його життю і здоров'ю, була визначена в розмірі 200 000 грн, а за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн.
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої (тобто не більше) страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п. 1 ст. 9 Закону № 1961-ІV).
Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (п. 4 ст. 9 зазначеного Закону). Порядок та розмір страхової виплати визначається відповідно до статей 23 - 25 Закону № 1961-ІV.
Відповідно до положень ст. 26-1 Закону № 1961-ІV страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що страхове відшкодування моральної шкоди, в даному випадку є похідним від виплати страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю. Тому, розрахунок відшкодування страхової виплати моральної шкоди повинен проводитись від реально стягнутого розміру відшкодування, а не від встановленого ліміту.
Разом з тим, суд першої інстанції, обґрунтовано пославшись на вищевказані норми Закону, помилково визначив суму відшкодування моральної шкоди із страховика, виходячи з 5 % від розміру страхової суми (200 000 грн) за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілого.
Таким чином, усупереч зазначеним положенням Закону № 1961-ІV, суд провів розрахунок сум на відшкодування моральної шкоди не від суми страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю (відповідно 17 255 грн. 89 коп. та 4 154 грн.), а від страхової суми, що не узгоджується приписами ст. 26-1 Закону № 1961-ІV.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що відповідно до вказаної правової норми, зважаючи на встановленні судом обставин, стягненню в користь ОСОБА_3 з ПрАТ “Страхова компанія”«Еталон» підлягає розмір відшкодування моральної шкоди з розрахунку 5 % від 17 255 грн. 89 коп., що становить 862 грн. 79 коп. та в користь ОСОБА_2 з ПрАТ “Страхова компанія”«Еталон» підлягає розмір відшкодування моральної шкоди з розрахунку 5 % від 4 154 грн., що становить 207, 70 грн.
За наведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ПрАТ “Страхова компанія”«Еталон» слід задовольнити та змінити вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 408, 419 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія” “Еталон” - задовольнити.
Вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 червня 2022 року відносно ОСОБА_1 в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства “Страхова компанія”«Еталон» про відшкодування моральної шкоди - змінити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія” “Еталон” в користь потерпілої ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 862 (вісімсот шістдесят дві) грн. 79 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія” “Еталон” в користь потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 207 (двісті сім) грн. 70 коп.
В решті вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 червня 2022 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. На неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий
Судді