Справа № 686/5307/22
Провадження № 2-а/686/167/22
21 вересня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Козак О.В.,
при секретарі - Ковалі І.Ю.,
за участю представника позивача - Керницької І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
В березні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, в обгрунтування якого вказала, що вона є власником автомобілю типу спеціалізований вантажний-спеціалізований сідловий тягач, марки VOLVO моделі FM410, 2012 року випуску, шасі (кузов, рами) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
На підставі Договору оренди транспортних засобів від 29.10.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , посвідченого Лучковською Т.М., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі за №2794), вищезазначений автомобіль (сідловий тягач VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) було передано в користування ФОП ОСОБА_2
30.10.2019 органом - ТСЦ №6841 видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , відповідно до якого автомобіль - сідловий тягач VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_2 було зареєстровано за ОСОБА_2 , яка не є власником цього транспортного засобу.
ФОП ОСОБА_2 самостійно використовує у своїй господарській діяльності вказаний транспортний засіб.
04.02.2022 старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченко В.О. була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія ВМ №00009592 .
Згідно вказаної постанови, 04.02.2022 о 13 год 31 хв., за адресою Н-25 км 274+300 Хмельницька обл. зафіксовано транспортний засіб VOLVO FM410, днз НОМЕР_2 ; відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одиничну вісь транспортного засобу на 8,7% (3,243 тон), відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн. Зазначено, що у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч. 2 ст. 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі: 17 000,00 грн.
Із постановою від 04.02.2022 позивач не згодна, оскільки вказана постанова винесена безпідставно, неправомірно, а викладені в ній обставини не відповідають дійсності.
Правовими підставами для скасування постанови є те, що ОСОБА_1 не є відповідальною особою в розумінні ч. 1 ст. 14-3 КУпАП та не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, адже належний їй транспортний засіб зареєстрований на іншу особу.
Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення відсутній склад правопорушення в цілому.
Транспортний засіб VOLVO FM410, днз НОМЕР_2 зареєстровано не за позивачем, а за ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 30.10.2019, видане органом - ТСЦ №6841.
За таких обставин, оскільки транспортний засіб VOLVO FM410, днз НОМЕР_2 було перереєстровано з позивача на іншу особу та видано нове свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ОСОБА_1 не є відповідальною особою в розумінні ч. 1 ст. 14-3 КУпАП та взагалі не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Позивач не може нести відповідальність за господарську діяльність інших осіб, які на законних підставах використовують транспортний засіб позивача.
Неналежність особи до суб'єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, виключає можливість притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Постанова від 04.02.2022 містить недостовірні дані щодо приналежності ОСОБА_1 до відповідальної особи та суб'єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Також, оскаржувана постанова не відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регулюють порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі.
В порушення Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174, в оскаржуваній постанові не зазначено категорії транспортного засобу, а також типу транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі), тобто тих даних, на підставі яких встановлено перевищення на одиночну вісь транспортного засобу на 5,9% (2,869 тон).
Постанова від 04.02.2022 не відповідає також вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512, оскільки не містить наступної інформації у розділі «установив»: марки, моделі, державного номерного знаку причепу; категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі; допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.
Вказані недоліки дають підставі для розумного та обґрунтованого сумніву щодо врахування відповідачем вищеперелічених критеріїв при встановленні факту перевищення визначених законодавством вагових норм.
З відомостей постанови не можливо встановити перевищення вагових параметрів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, у ній містяться лише відомості про транспортний засіб VOLVO FM410, днз НОМЕР_2 , проте відсутні будь-які відомості про спеціалізований напівпричіп - цистерну, у якому безпосередньо знаходився вантаж.
При цьому оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містить, та докази на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагової норми відсутні.
Як вбачається із змісту постанови від 04.02.2022, у ній міститься «посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення правопорушення та постановою в електронній формі».
При переході за електронною адресою, вказаною в постанові, здійснюється вхід до системи «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», де містяться фотографії транспортного засобу, інформація про номер постанови, інформація про дату порушення. Однак, на вищезгаданому веб-сайті за посиланнями наведеними у постанові відсутня постанова в електронній формі.
Із інформації, що міститься на «Сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», неможливо встановити тип транспортного засобу, повну маса транспортного засобу, фактичне навантаження на вісь, застосовану при розрахунку перевищення похибку.
Із наявної постанови не вбачається можливим з'ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення загальної маси транспортного засобу.
Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не містять ні інформації про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, ні інформації про фактичну масу (вагу) вказаного транспортного засобу, ні інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами. Оскаржувана постанова містить масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню, однак в оскаржуваній постанові не обгрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження зазначеному розміру перевищення навантаження, визначеному в тоннах.
Відсутні будь-які докази щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів.
При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем залишено поза увагою вимоги п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 про допустиме перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
У даному випадку слід також враховувати особливості транспортного засобу, а також властивості вантажу який перевозив автомобіль, а саме нафтопродукти, який є рідким вантажем, постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі без дотримання часу, необхідного для врівноваження рідкого вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на транспортний засіб та причіп, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час руху тягача та причепа, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.
При цьому, слід зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У зв'язку з цим, вбачається відсутність належних і допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова не містять повного розкриття об'єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУІІАП, що унеможливлює її віднесення до порушень з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами.
Крім наведеного, вага транспортного засобу не перевищує дозволених нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України. Так, у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №473 від «04» лютого 2022 року, зазначено загальну масу навантаження, на яку розрахований транспортний засіб, фактичну масу транспортного засобу (автомобіль VOLVO FM410 - 7 091 кг., причіп MERCERON V343SD02 - 5 930 кг.) та масу нафтопродукту (паливо дизельне ДП-3- Євро5-В0 - 22 227 кг.).
Отже, зазначене в оскаржуваній постанові, не мало місце, тому що фактична загальна маса автомобіля з причіпом складала лише 38 тон 248 кг. (7 091 кг + 5 930 кг + 25 227 кг = 38 248 кг), з дозволених законодавством 40 тон, що в даному випадку не могло свідчити про навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 8,7% (3,243 тон) та перевищити норми, встановлені п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
У зв'язку з тим, що обставини, які викладено в постанові серії ВМ №00009592 від 04.02.2022, щодо перевищення встановлених габаритно-вагових норм, не мали місця та спростовуються наданою ТТН №473 від «04» лютого 2022 року, то фактично відсутня об'єктивна сторона та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
З врахуванням наведеного позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія ВМ №00009592 від 04.02.2022, винесену старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченко В.О., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити; стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача усі судові витрати.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги підтримала, просила задоволити з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, подав до суду відзив, в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити, оскільки доводи позивача є необґрунтованими, надані відомості є неправдивими, а оцінка обставин не впливає на законність та обґрунтованість винесеної постанови.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.02.2022р. старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О. була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія ВМ №00009592.
Згідно вказаної постанови, 04.02.2022р. о 13 год 31 хв., за адресою Н-25 км 274+300 Хмельницька обл. зафіксовано транспортний засіб VOLVO FM410, днз НОМЕР_2 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одиничну вісь транспортного засобу на 8,7% (3,243 тон), відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Зазначено, що у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч. 2 ст. 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі: 17 000,00 грн.
На підставі Договору оренди транспортних засобів від 29.10.2019р., укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , посвідченого Лучковською Т.М., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі за №2794), автомобіль - сідловий тягач VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_2 було передано в користування ФОП ОСОБА_2 . Цей договір діє до 29 жовтня 2029 року.
30.10.2019 органом - ТСЦ №6841 видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , відповідно до якого автомобіль - сідловий тягач VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_2 було зареєстровано за ОСОБА_2 , як користувачем ТЗ (право оренди).
Вказані обставини підтверджуються: договором оренди транспортних засобів від 29.10.2019р.; листом РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій області від 22.07.2022р. №31/22-К-46; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 .
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст.132-1 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Пунктом 22.5 ПДР України передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Згідно ст.14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, згідно з пунктом 2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Пунктом 4 вказаних Правил визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування" (далі Порядок № 879).
Згідно п.п.2,3 цього Порядку визначено, що: габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; точний габаритно-ваговий контроль - це визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 Порядку № 879).
Пунктами 12 та 13 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Згідно абзацу 2 п.3 Розділу I Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Мініфраструктури № 512 від 27.09.2021 року (надалі - Інструкція), постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Відповідно до абзацу 3 п.8. Розділу II Інструкції, постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід'ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт. Згідно п. 1 Розділу II Інструкції, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Згідно п. 2 Розділу II Інструкції, уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система), необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до п.3 Розділу II Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до Додатка 1 вказаної Інструкції в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги).
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наданих позивачем суду доказів встановлено, що 30.10.2019 органом - ТСЦ №6841 видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , відповідно до якого автомобіль - сідловий тягач VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_2 було зареєстровано за ОСОБА_2 , як користувачем ТЗ (право оренди). Вказані відомості наявні в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів єдиної інформаційної системи МВС, що підтверджується листом РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій області від 22.07.2022р. №31/22-К-46.
У зв'язку із наведеним, ОСОБА_1 не є відповідальною особою в розумінні ч. 1 ст. 14-3 КУпАП та не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Позивачем також до позовної заяви долучено ТТН №473 від «04» лютого 2022 року, відправника даного вантажу ПП «Паливна група "Оператор», автомобільному перевізнику ФОП ОСОБА_3 , згідно якої вага автомобіля VOLVO FM410 - 7091 кг., причіп MERCERON V343SD02 - 5930 кг., масу нафтопродукту (паливо дизельне ДП-3- Євро5-В0) - 25227 кг., разом вага складає - 38248кг., тобто фактична масою ТЗ до 40 т.
Оскаржувана постанова не в повній мірі відповідає вищевказаним вимогам Інструкції, оскільки не містить наступної інформації - у розділі «установив»: категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі); суть адміністративного правопорушення, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.
З постанови не можливо встановити перевищення вагових параметрів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, оскільки у ній містяться лише відомості про транспортний засіб VOLVO FM410, днз НОМЕР_2 , проте відсутні будь-які відомості про спеціалізований напівпричіп - цистерну, у якому безпосередньо знаходився вантаж (в т.ч. його марки, ваги, фактичної шинності (кількість коліс) на вісі).
Вказані недоліки ставлять під сумнів факт перевищення встановлених законодавством вагових норм та порушення позивачем вимог п.22.5 ПДР України.
Надані суду представником фотозображення достовірно вказаних обставин не підтверджують.
Таким чином, відповідачем не надано будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, слід задоволити та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 04 лютого 2022 року серії ВМ №00009592, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду письмові докази.
17.02.2022 року між адвокатом Керницькою І.Р. та Ковальчук В.В. був укладений договір про надання правової допомоги №43 від 17.02.2022. 21.02.2022 року укладено Додаток №2 до вказаного договору, яким визначено вартість 1 години роботи Адвоката.
Відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором від 17.02.2022 року №43 вбачається, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 8250 грн. Гонорар у розмірі, встановленому у п.2 Акта, в обов'язковому порядку сплачується клієнтом у строк до 31.12.2022р.
Представником позивача у акті зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги, як це передбачено статтею 134 КАС України.
З огляду на положення ст. 132,134, 139 КАС України, у разі задоволення позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, відтак суд вважає, що слід стягнути із бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача дані витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 496,20 грн. та 8250грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись, ст.ст.7,9,132-1 ч.2,229,247,251,278-280,293 КУпАП, ст.ст.2,6,19-20,77, 132,134, 139, 286 КАС України,суд,-
вирішив:
Позов задоволити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 04 лютого 2022 року серії ВМ №00009592, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 , жительки: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (місце знаходження: м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) сплачений судовий збір у розмірі 496,20 грн. та 8250грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного тексту рішення суду - 22.09.2022р.
Суддя: