Справа № 686/7380/22
Провадження № 2/686/3612/22
16 вересня 2022 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В., Д'яковича О.О.
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
встановив:
В квітні 2022 року ОСОБА_3 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_4 за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування якого вказала, що 29.12.2021 року о 21 годині 33 хвилин в м. Хмельницькому по вулиці Грушевського сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Ford Focus» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 транспортним засобом «Skoda Oktavia» д.р.н. НОМЕР_2 , який належить позивачці. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2022 року по справі № 686/301/22 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та накладено стягнення у виді штрафу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Skoda Oktavia» д.р.н. НОМЕР_2 був пошкоджений, а позивачці заподіяно значної майнової шкоди. Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту становить 115 028,51 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу його складових становить 56 376 грн. 51 коп. Цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу «Ford Focus» д.р.н. НОМЕР_1 застрахована ПАТ НАСК «Оранта», страховиком виплачено страхове відшкодування, а саме вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу його складових, оскільки сума страхового відшкодування не покриває повного розміру завданої шкоди, позивачка просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 58652,00грн. а також стягнути понесені судові витрати : 992,40 грн. судового збору, 9550,00 грн. витрат на правову допомогу, 2000 грн. витрат на проведення експертного авто товарознавчого дослідження.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав відзив на позов, де зазначив, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2028 року справа № 755/18006/15-ц. Позивач вказуючи у позовній заяві про те, шо їй ПАТ НАСК «ОРАНТА» було відшкодовано лише вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, не зазначила та не надала до позовної заяви документів, які б підтверджували суму отриманого нею страхового відшкодування. У тексті позовної заяви, є також згадка про страхову виплату у сумі 56376 грн. 51 коп., але якими саме документами підтверджується дана сума, зазначено не було. Що стосується посилань позивача, на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц, то вона не відповідає ситуації, яка скалася в даній справі між сторонами. Зокрема зазначена вище постанова ґрунтувалася на постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691 цс 15 де зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Проте, позивач не надала належних та допустимих доказів, на підтвердження суми отриманих нею страхових виплат. Також, немає належних і допустимих доказів, на підтвердження потрачених позивачем фактичних витрат на ремонт автомобіля. Що стосується, наданого позивачем висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 19 лютого 2022 року № 07/22, то він не являється судовою експертизою, оскільки експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність і його результати не можуть бути підтвердженням фактичних розмірів завданої шкоди. Щодо судових витрат позивача, то в разі відмови у задоволені позову вони не підлягають стягненню а в разі задоволення, або часткового задоволення позову, то витрати позивача на правову допомогу, вважає не співрозмірними із ціною позову та складністю справи, оскільки справа розглядається у спрощеному позовному провадженні, просить в позові відмовити.
Представник третьої особи ПАТ НАСК «Оранта» в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
29.12.2021 року о 21 годині 33 хвилин в м. Хмельницькому по вулиці Грушевського сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Ford Focus» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 транспортним засобом «Skoda Oktavia» д.р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 .
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2022 року по справі № 686/301/22 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та накладено стягнення у виді штрафу.
Цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу «Ford Focus» д.р.н. НОМЕР_1 застрахована ПАТ НАСК «Оранта», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ-73104, страхова сума за шкоду заподіяну майну складає 130000грн.
04.01.2022 ОСОБА_3 звернулась до страховика із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.
07.02.2022 НАСК «Оранта» затверджено розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту (без врахування зносу деталей, що змінюються) складає 111945,94 грн., розмір матеріального збитку (з врахуванням зносу деталей, що змінюються) 53 822,01 грн., після чого ОСОБА_3 07.02.2022 підписала узгодження суми страхового відшкодування за страховим випадком за договором, та узгодила суму страхового відшкодування в розмірі 50000грн.
НАСК «Оранта» затверджено 08.02.2022 страховий акт № ОЦВ-22-22-71965/1, яким визначено суму страхового відшкодування в розмірі 50000грн. Виплата страхового відшкодування позивачеві підтверджується заявою на видачу готівки № 8734918723 від 09.02.2022.
Відповідно до статті 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За змістом статей 1166 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а за шкоду, завдану в наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Разом з тим винна особа - володілець транспортного засобу має право застрахувати свою відповідальність, передавши обов'язок відшкодування шкоди, спричиненої за участю його транспортного засобу, страховій компанії (страховику).
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).
Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України).
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням.
При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV, тут і далі в редакції, чинній на момент ДТП)).
Одночасно за положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначено, що «…Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25цс20))».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.
Отже, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку підстави для покладення відповідальності на страхувальника відсутні».
Аналогічні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 641/10491/15-ц (провадження № 61-12709св21).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 19.02.2022 № 07/22 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Skoda Oktavia» д.р.н. НОМЕР_2 становить 115 028,51 грн., а вартість матеріального збитку (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу його складових) становить 56 376 грн. 51 коп.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснив, що розмір матеріального збитку визначався по середній вартості нормо годин за даними Хмельницького регіонального відділення СЕУ.
ОСОБА_3 сплачено вартість проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 2000 грн., що підтверджується квитанцією № 91 від 06.04.2022.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.
Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 02 вересня 2019 року у справі № 545/425/17, від 11 березня 2020 року у справі № 754/5129/15-ц та від 19 липня 2021 року у справі № 206/3219/15-ц (провадження № 61-19062св20).
Подібні за змістом висновки, зокрема щодо застосування положень частини другої статті 1192 ЦК України, викладено у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 265/5388/20 (провадження № 61-14462св21), від 18 травня 2022 року у справі № 761/11792/16-ц (провадження № 61-42292св18), від 20 червня 2022 року у справі № 156/1162/20 (провадження № 61-19св22).
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Представник відповідача заперечуючи розмір завданих збитків, вказав, що висновок експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 19 лютого 2022 року № 07/22, не являється судовою експертизою, оскільки експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність і його результати не можуть бути підтвердженням фактичних розмірів завданої шкоди, у зв'язку з чим представнику роз'яснено право на подання клопотання на призначення судової автотоварознавчої експертизи, проте клопотання відповідачем не подано.
Враховуючи, що сума страхового відшкодування не покриває повного розміру завданої шкоди, з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди 115 028, 51 грн. та страховою виплатою 56 376, 51 грн., що складає 58 652, 00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Представництво та захист ОСОБА_3 здійснював адвокат Гнідко С.І., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 05.04.2022 та ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВХ № 1026777 від 12.04.2022, відповідно до акту наданих послуг від 14.04.2020 загальна вартість послуг за договором складає 9550, грн., на виконання умов договору ОСОБА_3 сплачено 9550,00грн., що підтверджується квитанцією б/н від 10.05.2022.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК України визначено, що в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Позивачем документально підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді, обставин для зменшення витрат на правничу допомогу, відповідачем не доведено.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 58 652 грн. 00 коп. майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 2000 грн. 00 коп. витрат на проведення експертного авто товарознавчого дослідження, судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 9 550 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 30, 48, 76, 78, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 988, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 58 652 грн. 00 коп. майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 9 550 грн. 00 коп., 2000 грн. 00 коп. витрат на проведення експертного авто товарознавчого дослідження, а всього 12 542 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач : ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП невідомий, АДРЕСА_2 .
Третя особа : НАСК «Оранта», код ЄДРПОУ 00034186, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д.
Дата складання повного тексту рішення 21.09.2022.
Суддя: