номер провадження справи 32/123/21
19.09.2022 Справа № 908/2110/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши матеріали заяви державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” за вих. від 01.09.22 № 28-23/11886 про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 01.07.22 таким, що не підлягає виконанню у справі № 908/2110/21
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “ВО Армаком”, 69019, м. Запоріжжя, вул. Мира, буд. 5, кв. 12
до відповідача: державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032 м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133
про стягнення 2 393 835,31 грн.
Заінтересована особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача (заявника): не з'явився
від заінтересованої особи: не з'явився
24.02.21 до господарського суду Запорізької області надійшла заява державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” за вих. від 01.09.22 № 28-23/11886 про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 01.07.22 таким, що не підлягає виконанню у справі № 908/2110/21, в якій представник відповідача (боржника) просить суд зупинити виконання за виконавчим документом - наказом господарського суду Запорізької області від 07.01.22 у справі № 908/2110/21 на підставі якого Шевченківським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ відкрито виконавче провадження ВП № 69639860 та визнати виконавчий документ - наказ господарського суду Запорізької області від 01.07.22 у справі № 908/2110/21, на підставі якого Шевченківським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ відкрито виконавче провадження ВП № 69639860 таким, що не підлягає виконанню частково, а саме в частині припинення обов'язку, добровільним виконанням боржником в сумі 1 400 000,00 грн.
Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 05.09.22 № П-407/22 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.22, враховуючи перебування у відпустці судді Колодій Н.А. з 29.08.22 по 30.09.22, заяву передано на розгляд судді господарського суду Запорізької області Корсуну В.Л.
Ухвалою від 07.09.22 судом прийнято до розгляду заяву державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” за вих. від 01.09.22 № 28-23/11886. Судове засідання призначено на 19.09.22 об 11 год. 30 хв.
13.09.22 на електронну адресу суду від заявника надійшло клопотання за вих. №28-23/12129 від 13.09.22 про розгляд заяви без участі представника ВП «ЗАЕС».
Представники позивача та заінтересованої особи у судове засідання 19.09.22 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про місце, дату та час були повідомлені належним до законодавства чином.
З огляду на викладене, враховуючи, що чинним Господарським процесуальним кодексом (далі ГПК) України встановлено 10-денний строк розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а також те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду заяви за вих. №28-23/11886 від 01.09.22 у справі за відсутності представників позивача (стягувача) та заінтересованої особи за наявними у матеріалах справи документами.
У судовому засіданні 19.09.22 судом постановлено ухвалу.
Розглянувши заяву державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” за вих. від 01.09.22 № 28-23/11886 судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.21 у справі №908/2110/21 позов ТОВ «ВО Амарком» задоволено частково; вирішено стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Армаком" основний борг у сумі 2260240 грн. 80 коп., 3% річних у сумі 26519 грн. 10 коп., інфляційні втрати у розмірі 100039 грн. 07 коп., судовий збір у розмірі 35801 грн. 98 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.22 рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.21 у справі №908/2110/21 залишено без змін.
01.07.22 судом на виконання вказаного рішення суду від 04.11.21 у справі № 908/2110/21 видано відповідний наказ про примусове стягнення.
Заявник у своїй заяві про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 04.11.21 таким, що не підлягає виконанню частково посилається на те, що з січня по квітень 2022 року боржник частково в загальній сумі 1 400 000,00 грн. добровільно припинив зобов'язання за договором виконанням проведеним належним чином, що підтверджується платіжними документами: від 18.01.2022 №1386 на суму 200 000,00 грн.; від 26.01.2022 №2048 на суму 200 000,00 грн., №1969 на суму 185 053,60 грн. і №2106 на суму 14 946,40 грн.; від 01.02.2022 №2319 на суму 500 000,00 грн.; від 18.02.2022 №3922 на суму 100 000,00 грн.; від 26.04.2022 №7613 на суму 200 000,00 грн., а також випискою №485 з регістру аналітичного обліку Боржника про стан розрахунків між Боржником і Стягувачем за договором, з урахуванням судового рішення у справі №908/2110/21. Відповідно, станом на 26.04.22, обов'язок боржника за договором, підтверджений судовими рішеннями у справі №908/2110/21, був відсутній частково в сумі 1 400 000,00 грн. Залишок загальної суми обов'язку, невиконаного боржником в добровільному порядку становить: 1 022 600,95 грн. 16.08.22 постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження ВП №69639860 з примусового виконання зазначеного вище виконавчого документа - наказу господарського суду Запорізької області від 01.07.22 №908/2110/21, за яким загальна сума стягнення 2 422 600,95 грн. Сума виконавчого збору (ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження») - 242 260,09 грн. була нарахована від загальної суми обов'язку Боржника за виконавчим документом №908/2110/21 - 2 422 600,95 грн., а не від загальної суми обов'язку, невиконаного боржником в добровільному порядку - 1 022 600,95 грн. На підставі викладеного, заявник просить зупинити стягнення за виконавчим документом - наказом господарського суду Запорізької області від 01.07.22 у справі №908/2110/21, ухвалу суду про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 01.07.22 у справі №908/2110/21 надіслати органу примусового виконання рішень та сторонам, а також визнати виконавчий документ - наказ господарського суду Запорізької області від 01.07.22 у справі №908/2110/21 таким, що не підлягає виконанню частково, а саме: в частині припинення обов'язку добровільним виконанням боржником у сумі 1 400 000,00 грн.
Статтею 129-1 Конституції України унормовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Статтею 598 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначено підстави припинення зобов'язання.
Зокрема, ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
На підтвердження своїх доводів, викладених в заяві за вих. від 01.09.22 № 28-23/11886, заявником на підтвердження здійснення оплат надано виписку №485 про стан розрахунків між ВП «ЗАЕС» та ТОВ «ВО Армаком» договір №4/20/1-121-11-20-09237 від 23.03.2020 (реєстр. від 09.04.2020) з урахуванням рішення Господарського суду Запорізької області від 04.11.2021 станом на 30.08.2022 (оперативно). При цьому в тексті заяви заявник на підтвердження здійснення оплат посилався на низку платіжних доручень.
Статтею 13 ГПК України встановлено такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України унормовано, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (ч. 1 ст. 9 Закону № 996).
Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Дослідивши матеріали заяви судом встановлено, що заявником не надано належних та допустимих доказів, як то первинна документація, на підтвердження своїх доводів. Суд звертає увагу, що надана заявником виписка не є належним доказом здійснення оплат, оскільки складена в односторонньому порядку та є внутрішнім документом ВП «ЗАЕС».
Крім того, з наданої виписки неможливо встановити, які саме операції (платежі) були здійснені за вказаними у виписці документами та призначення цих платежів.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність заяви державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” за вих. від 01.09.22 № 28-23/11886 про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 01.07.22 таким, що не підлягає виконанню у справі № 908/2110/21, що є підставою для відмови в її задоволенні.
Крім того, приписами ч.3 ст. 328 ГПК України встановлено, що до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Суд зазначає, що зупинення виконання за виконавчим документом є правом, а не обов'язком суду. Під час прийняття до розгляду заяви за вих. від 01.09.22 № 28-23/11886 судом не було встановлено достатніх підстав для зупинення виконання за наказом господарського суду Запорізької області від 01.07.22 у справі №908/2110/21.
Керуючись статтями 33, 34, 42, 46, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” за вих. від 01.09.22 № 28-23/11886 про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 01.07.22 таким, що не підлягає виконанню у справі № 908/2110/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.09.22 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя В.Л. Корсун