Справа № 607/10838/22
про залишення без руху
"22" вересня 2022 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Горуц Р.О.
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Подана позовна заява не відповідає вимогам п.п.3,8,10 ч.3, ч.4 ст.175, п.3 ч.1 ст.176 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Змістом п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Однак, в порушення вказаної вимоги, позивачем у позовній заяві не зазначено ціни позову.
Згідно п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення вищевказаної норми, позивачем в позовній заяві не зазначено у кого саме знаходяться оригінали документів, копії яких додані до матеріалів справи.
Також, в порушення п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У разі подання позовної заяви особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч.4 ст.175 ЦПК України).
У позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено підстави, згідно якої її звільнено від сплати судового збору, що не відповідає вищевказаним вимогам законодавства.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях “Голдер проти Великої Британії” від 21 лютого 1975 року, “Де Жуффр де ля Прадель проти Франції” від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи вищезазначене, вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.
З урахуванням наведеного вище, залишення позовної заяви без руху, жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, після усунення недоліків позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. О. Горуц