Справа № 595/1016/22
Провадження № 3/595/532/2022
22.09.2022 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, яке надійшло з Відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №096385 від 11 серпня 2022 року, 20 липня 2022 року близько 16.00 год. ОСОБА_1 порушила батьківські обов'язки покладені на неї законом, а саме, діти знаходилися в АДРЕСА_1 до 23.00 год., чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи присутньою в судовому засіданні, своєї вини у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнала та суду пояснила, що того дня поїхала до подруги, якій була потрібна її допомога, де затрималась та залишилась у неї переночувати. Діти перебували за місцем їх спільного проживання в АДРЕСА_1 з її співмешканцем ОСОБА_2 та її старшою донькою, яких вона попередила, що залишиться у подруги. Наступного дня об 11.00 год. вона вже була вдома.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Аналіз приписів Закону України «Про охорону дитинства» дозволяє дійти висновку, що під невиконанням обов'язків по вихованню дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання дітей. Ухилення батьків і осіб, що їх заміняють, від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я.
У Пленумі Верховного Суду України у своїй постанові «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 №3 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (ч. 2 п. 16 постанови).
Згідно ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.ст.279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись лише у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Частиною 2 ст.184 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, кваліфікуючою ознакою даної статті є повторність.
Однак, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 серії ВАВ №096385 від 11 серпня 2022 року відсутні докази того, що така протягом року була піддана адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з чим суть адміністративного правопорушення, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно неї за ч. 2 ст. 184 КУпАП не доводиться в судовому засіданні.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП України, зокрема, з викладеного в протоколі складу адміністративного правопорушення ДОП ВП №2 (м. Бучач) Табачаком В. неможливо встановити в чому саме полягало невиконання ОСОБА_1 покладених на неї батьківських обов'язків, а також не додано до протоколу про адміністративне правопорушення будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Згідно з п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин вважаю, що немає належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає до закриття у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 252, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. І. Тхорик