08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email
inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кп/381/44/22
381/4631/18
30 червня 2022 року місто Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора та захисника, у кримінальному проваджені № 12018110310001362 від 12.12.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
У судовому засіданні захисником ОСОБА_5 було заявлено клопотання про призначення судово-товарознавчої експертизи, відповідно до якого він просить призначити товарознавчу експертизу, оскільки вартість викраденої ванни підтверджується тільки довідкою ПП «Фастпром», однак вказана довідка слідчими органами речовим доказом не визнана і до матеріалів справи не приєднана, а тому на його думку у кримінальному провадженні не встановлено вартість викраденого майна.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання та зазначив, що вартість викраденого майна підтверджується довідкою від 30.11.2018, а судова експертиза не проводилася через відсутність у справі речового доказу.
Вислухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України в редакції, чинній станом на час проведення досудового розслідування, було передбачено, що слідчий або прокурор зобов'язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.
Положення п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII спрямовано насамперед на забезпечення: правильності кваліфікації кримінального правопорушення (за умови, що розмір шкоди є ознакою складу злочину або кваліфікуючою ознакою); повноти досудового розслідування (оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є елементом предмета доказування); достовірності інформації, яка відображується в підсумкових рішеннях стадії досудового розслідування (згідно з п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням).
За змістом ст. 92 КПК обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
За своєю суттю та змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення кримінальними процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Особливістю норми п. 6 ст. 242 КПК щодо обов'язковості призначення експертизи є також те, що цей імперативний припис має застосовуватися у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину, тобто містять суспільно небезпечні наслідки, які можливо обчислити у вигляді збитків або шкоди довкіллю.
Важливим при кваліфікації злочинів проти власності є встановлення ознак предмету викрадення, що має певну вартість. Саме вартість чужого майна на момент викрадення є тим критерієм, за яким відрізняється адміністративне правопорушення (ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) «Дрібне викрадення чужого майна») від кримінально-караного викрадення.
Суд, виходячи із закріпленого у ст. 26 КПК принципу диспозитивності, позбавлений можливості, навіть у випадку, коли він виявив відсутність висновку експерта із визначенням розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, самостійно, з власної ініціативи залучити експерта і усунути цей недолік досудового слідства. Залучення експерта судом незалежно від наявності клопотань сторін можливо тільки за обставин, передбачених ч. 2 ст. 332 КПК.
У зв'язку з цим, суд виходить з того, що оскільки визначення розміру завданої шкоди в даному випадку було обов'язком сторони обвинувачення для здійснення вірної кваліфікації дій особи, тому в даному випадку сторона захисту не має перебирати на себе повноваження органу досудового розслідування та усувати допущені недоліки досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 242, 370, 372 КПК України, суд
У задоволені клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12021116310000677 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з моменту її проголошення до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_1