Справа № 362/3426/20
Провадження № 1-кп/362/178/22
22.09.2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцїї в залі суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12020110140001046 від 30.05.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Глеваха, Васильківського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно нпрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
30.05.2020 року, близько 07 години ОСОБА_10 проходячи мимо будинку АДРЕСА_3 , де на парковці помітив скутер «Suzuki», моделі «Address 110», номер рами « НОМЕР_1 », який має об'єм двигуна 113 см2 та являється транспортним засобом, після чого в нього виник прямий умисел спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, всупереч волі власника.
Реалізуючи свій злочинний умисел у незаконному заволодінні транспортним засобом, діючи повторно ОСОБА_10 скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до скутера «Suzuki», моделі «Address 110», номер рами « НОМЕР_1 », який має об'єм двигуна 113 см2, власником якого являється ОСОБА_11 , взявши руками рульові ручки і різко повернув руль праворуч, чим зняв блокування переднього колеса скутера, після чого викотив його із парковки та перемкнув дроти запалення запуску двигуна скутера та привів його в дію.
Незаконно заволодівши транспортним засобом, повторно ОСОБА_10 поїхав на ньому в напрямку села Іванковичі Васильківського району Київської області, та на вказаному транспортному засобі зник з місця вчинення кримінального правопорушення.
Дії ОСОБА_10 по незаконному заволодінню транспортним засобом, вчинене повторно органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 289 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив розглядати кримінальне провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись вивченням доказів, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_10 , оскільки обвинувачений вину визнає повністю.
Потерпілий ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, при призначенні міри покарання покладається на розсуд суду (а.с.28).
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_9 не заперечували про подальший розгляд даного кримінального провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Допитаний в судовому засідання обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що точної дати та часу він не пам'ятає, але десь в кінці травня 2020 року він був у м. Василькові, та йшов з боку лікарні в бік території військового містечка № НОМЕР_2 АДРЕСА_1 . По дорозі він хотів зайти до брата, але йому двері брат не відчинив. Вийшовши з під'їзду будинку на парковці помітив скутер «Suzuki», яким він вирішив заволодіти. Він підійшов до скутера і взявся за ручки руля скутера і різко повернув праворуч, чим зірвав блокування переднього колеса скутера. Поряд нікого не було та його ніхто не бачив. Далі він відкотив скутера на незначну відстань, в район ринку «Западинський», що знаходиться на території військового містечка - НОМЕР_2 , де з'єднав провід біля замка запалення та завів двигун скутера та поїхав в бік села Іванковичі Васильківського району де віддав скутер знайомому ОСОБА_12 бо у нього був борг перед ним. У вчиненому він щиро розкаюється, скутер повернутий власнику.
Покази ОСОБА_10 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст. 349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за згодою учасників судового провадження провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При кваліфікації дій обвинуваченого, суд ураховує, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 р. в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними, криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Отже, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_10 , 30.05.2020 року, незаконно заволодів транспортним засобом - скутером «Suzuki», моделі « Address 110», номер рами « НОМЕР_1 », який має об'єм двигуна 113 см2, який належить ОСОБА_11 , вчиненому повторно, а тому ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Статтею 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»передбачено, що під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_10 , суд визнає його щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_10 , судом не встановлено.
Судом також враховується висновок досудової доповіді Васильківського міськрайонного відділу Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області від 04.12.2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_10 відповідно до якого рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення є середнім. Рівень ризику та небезпеки для суспільства, визнав наявність проблеми (зловживання спиртними напоями) та свідомо звернувся за допомогою до реабілітаційного центру, те що на теперішній час обвинувачений спиртних напоїв не вживає, наркотичні речовини не вживає та не мав досвіду вживання, вони вважають, що для виправлення ОСОБА_10 необхідне проведення індивідуально-профілактичної роботи, а також здійснення нагляду за його поведінкою. На думку органу пробації, є можливість виправлення ОСОБА_10 без позбавлення або обмеження волі з покладенням на нього обов'язків, які передбачені ч. 2 ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації (а.с.75-77).
Суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_10 кримінального правопорушення, його особу, вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, те, що він не одружений, не працюючий, має постійне місце проживання, характеризуються посередньо (а.с.75), у відповідності до ст. 89 КК України раніше не судимий (а.с.169-170, 178), на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с.176-177), його щире каяття, відшкодування завданої шкоди, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь вчиненого кримінального правопорушення; форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, а саме сприяння досудовому розслідуванню та судовому розгляду, вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі, без застосування додаткової міри покарання у виді конфіскації майна.
Одночасно суд вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_10 вимоги статей 75, 76 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням встановлення іспитового терміну і покладення на нього певних обов'язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке рішення на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Запобіжний захід під час досудового розслідування обвинуваченому не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання під час судового розгляду.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Питання процесуальних витрат суд не вирішує, оскільки вони відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 349, 369-371, 373-374, 376, 377 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_10 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яті) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч. 1ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_10 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваже ним органом з питань пробації (п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України).
Іспитовий строк ОСОБА_10 обчислювати з моменту постановлення вироку - 22 вересня 2022 року.
Речові докази:
Скутер «Suzuki», моделі « Address 110», номер рами « НОМЕР_1 », який передано на відповідне зберігання ОСОБА_11 - залишити власнику ОСОБА_13 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_14 -Гавенко