21 вересня 2022 року
м. Рівне
Справа № 572/578/22
Провадження № 22-ц/4815/1199/22
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді : Вейтас І.В.,
суддів: Ковальчук Н.М.,
Хилевича С.В.
учасники справи:
позивач: Сарненський районний центр зайнятості,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 11 липня 2022 року, ухвалене у складі судді Довгого І.І., повне судове рішення складено 11 липня 2022 року, у справі за позовом Сарненського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів допомоги по безробіттю,
18 лютого 2022 року Сарненський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів допомоги по безробіттю, обґрунтовуючи його тим, що відповідач 21 листопада 2019 року був зареєстрований у Сарненському районному центрі зайнятості. На підставі заяви ОСОБА_1 від 29 листопада 2019 року йому надано статус безробітного та 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю. У заяві від 29 листопада та від 06 грудня 2019 року відповідач власним підписом засвідчив, що ознайомлений з правами і обов'язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних, документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг. Відповідач отримував відповідні виплати і 13 серпня 2020 року написав заяву про зняття його з реєстрації як безробітного у зв'язку із відмовою від послуг служби зайнятості.
7 грудня 2021 року в ході розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Сарненським районним центром зайнятості було виявлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в Сарненському районному центрі зайнятості в статусі безробітного та отримання допомоги по безробіттю з 14 лютого 2020 року призначено пенсію по віку. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 , в порушення ч.1 ст.43 ЗУ «Про зайнятість населення» незаконно отримував за період з 14 лютого 2020 року по 13 серпня 2020 року допомогу по безробіттю, позивач просив стягнути на його користь зі ОСОБА_1 19035,54 гривень.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області позов задоволено, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Сарненського районного центру зайнятості 19035,54 гривень, вирішено питання судових витрат.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що неподання відповідачем відомостей про призначення йому пенсії за віком є обставиною, що впливає на умови виплати йому допомоги по безробіттю, тому неповідомлення ним про виникнення таких обставин свідчить про невиконання ним своїх обов'язків. Суд вказав, що не встановив обставин, передбачених статтею 1215 ЦК України щодо можливості неповернення відповідачем безпідставно набутої допомоги через недобросовісність з його боку.
З апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції звернувся ОСОБА_1 .. Скарга обґрунтована тим, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. При цьому вказує, що звернувся до Пенсійного фонду щодо призначення пенсії після зняття з обліку із Сарненського районного центру зайнятості, органи Пенсійного фонду призначили та виплатили йому пенсію за минулий час, про що він дізнався при її отриманні набагато пізніше. Посилаючись на помилковість прийнятого судом першої інстанції рішення просить його скасувати, постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу Сарненський районний цент зайнятості апеляційну скаргу не визнає та зазначає, що відповідач, не подавши відомості з 14.02.2020 року про право на призначення йому пенсії за віком, не повідомивши, що він є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи і має право виходу на пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, допустив умисне невиконання своїх обов'язків, тому в його діях є ознаки недобросовісності, які допускають повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 29 листопада 2019 року та 6 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Сарненського районного центру зайнятості із заявами на надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю. ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
Між представником Сарненського РЦЗ та ОСОБА_1 складено індивідуальний план працевлаштування безробітного №17631912900029 від 9 грудня 2019 року. Згідно додатку 2 до вказаного плану ОСОБА_1 ознайомлений з обов'язком своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм матеріального забезпечення, надання соціальних послуг та припинення реєстрації.
Відповідно до акту Сарненського РЦЗ №244 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 7 грудня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Сарненському центрі зайнятості як безробітний з 29 листопада 2019 року по 13 серпня 2020 року. За інформацією, що надійшла від РЗО про отримання соціальних виплат, виявлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія по віку з 14 лютого 2020 року. З огляду на що ОСОБА_1 порушив ч.1 ст. 4, пп. 4 ст. 2 та ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та зобов'язаний повернути допомогу по безробіттю в сумі 19035,54 грн за період з 14 лютого 2020 року по 13 серпня 2020 року протягом 15 календарних днів.
Згідно наданих позивачем даних ПФУ про призначення пенсії, ОСОБА_1 з 14 лютого 2020 року призначена пенсія за віком. (а.с.11)
Згідно довідки Сарненського РЦЗ № 88 сума надлишково виплачених коштів ОСОБА_1 за період з лютого по серпень 2020 року становить 19035,54 грн.
8 грудня 2021 року Сарненський РЦЗ звернувся до ОСОБА_1 з претензією про повернення незаконно отриманих коштів згідно розрахунку у сумі 19035,54 грн, відповідач добровільно кошти не повернув.
Частинами другою та третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Положеннями статей 1212, 1215 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 , згідно наданих позивачем даних, з 14 лютого 2020 року призначена пенсія за віком, про що він не повідомив центр зайнятості, що свідчить про невиконання відповідачем своїх обов'язків та відповідно до ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення за період з 14 лютого 2020 року по 13 серпня 2020 року. Суд вказав, що не встановив обставин, передбачених статтею 1215 ЦК України щодо можливості неповернення відповідачем безпідставно набутої допомоги через недобросовісність з його боку.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги, що в матеріалах справи міститься лист Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області від 25 січня 2022 року, адресований ОСОБА_3 , зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на умовах статті 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14 лютого 2020 року на підставі його заяви від 13 серпня 2020 року, з якою він звернувся 14 серпня 2020 року. (а.с.12)
В позовній заяві позивач вказував, що ОСОБА_1 13 серпня 2020 року написав заяву про зняття його з реєстрації як безробітного у зв'язку із відмовою від послуг служби зайнятості.
З наданої позивачем інформації «Дані з ПФУ про призначення пенсій», не вбачається коли відповідач звернувся до органів ПФУ з заявою про призначення пенсії, а слідує лише, що ОСОБА_1 за березень - листопад 2020 року виплачена пенсія та зазначено: «дата призначення виплат» навпроти кожного з вказаних місяців «14.02.2020 року». (а.с.11)
Отже, надані позивачем докази не доводять факту отримання ОСОБА_1 пенсії на час отримання допомоги по безробіттю.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги про те, що в діях ОСОБА_1 відсутня недобросовісність, є обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню, оскільки як вбачається з матеріалів справи, на час звернення із заявою про надання статусу безробітного та перебування в статусі безробітного до 13 серпня 2020 року ОСОБА_1 пенсію не отримував і у нього були відсутні підстави для повідомлення відомостей про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.
Передбачена частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та статтею 1212 ЦК України, відповідальність особи у вигляді стягнення виплачених коштів зумовлена умисним невиконанням такою особою своїх обов'язків щодо подання достовірних відомостей та зловживання нею, докази про що в матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи наведені Сарненським районним центром зайнятості у відзиві на апеляційну скаргу про те, що відповідач, не подавши відомості з 14.02.2020 року про право на призначення йому пенсії за віком, допустив умисне невиконання обов'язків, вираховуючи наступне.
Стаття 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає ряд умов надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, і досягнення конкретного віку не є єдиною та достатньою підставою для призначення пенсії на пільгових умовах.
До таких же висновків дійшов Верховний Суд у справі №127/3659/17 постанова від 22 травня 2019 року, за обставин, що є аналогічними даної справи.
Посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 754/17336/19 та від 15 квітня 2020 року по справі № 756/16673/17, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки фактичні обставини у цих справах є відмінними від обставин у справі, яка переглядається.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача коштів допомоги по безробіттю. Доводи апеляційної скарги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що за результатом апеляційного перегляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а ухвалою Рівненського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року сплату судового збору у розмірі 3721,50 гривень за подання апеляційної скарги було відстрочено до закінчення апеляційного провадження тому з Сарненського районного центру зайнятості на користь держави підлягає стягненню судовий збір у зазначеній сумі.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 382, 384 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 11 липня 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Сарненському районному центру зайнятості в задоволенні позову.
Стягнути з Сарненського районного центру зайнятості на користь держави 3721,50 гривень судового збору на наступні реквізити Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міст.тг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA618999980313111206080017527, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», Призначення платежу: Судовий збір по справі 557/578/22, Рівненський апеляційний суд.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий І.В. Вейтас
Судді Н.М. Ковальчук
С.В. Хилевич