Справа № 646/6624/21 Номер провадження 22-ц/814/3082/22Головуючий у 1-й інстанції Власова Ю.Ю. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
15 вересня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: судді Хіль Л.М.,
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2021 року постановлену в складі судді Власової Ю.Ю. по справі за заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Подолянко Іван Андрійович, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив визнати виконавчий напис № 21600 від 12.03.2021 року вчинений нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» коштів у розмірі 50044,08 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Звертаючись із позовною заявою до Червонозаводського районного суду м. Харкова, ОСОБА_2 визначив підсудність даної цивільної справи відповідно до положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України за місцем виконання напису, а саме: за місцем роботи боржника.
Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 жовтня 2021 року справу за заявою ОСОБА_2 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Подолянко І.А., приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Я.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, передано на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_2 перебуває на військові службі за адресою АДРЕСА_1 , а тому місцем виконання виконавчого напису № 21600 від 12.03.2021 року є саме Основ'янський район м. Харкова.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Згідно ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без їх виклику.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (частина 13 статті 7 ЦПК України).
Отже, враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2021 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику у відповідності до вимог ч.2 ст.369 ЦПК України.
Передаючи справу за підсудністю на розгляд Дніпровському районному суду м. Києва місцевий суд виходив з того, що справа повинна розглядатися за місцем знаходження відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» оскільки позивачем не надано доказів того, що виконавчі дії здійснюються за місцем його роботи.
Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 16 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно статті 1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, законодавець визначив підсудність справ за вибором позивача, зокрема частина 12 статті 28 ЦПК України передбачає, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 37 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" № 3 від 01.03.2013, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Якщо позивач при пред'явленні позову дотримавс я правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
За змістом наведеного можна дійти висновку, що не виключаючи можливість звернення позивача до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), альтернативна підсудність встановлює можливість звертатися до іншого суду з відповідним позовом, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.
Таким чином, позови про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню можуть бути пред'явлені як за місцезнаходженням відповідача (юридичної особи), так і за місцем його виконання.
ОСОБА_2 пред'являючи позов до суду першої інстанції зазначав, що підсудність справи визначена за місцем виконання виконавчого напису за місцем його роботи , що відноситься до Основ'янськиого району м. Харкова.
Місце виконання рішення визначене статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом приватного виконавця є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місцем виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Отже, в розмінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого напису є місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.
Місцевим судом встановлено, що постановою від 09.09.2021 року відкрито виконавче провадження за виконавчим написом № 21600 від 12.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» коштів у розмірі 50044,08 грн
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на військові службі за адресою АДРЕСА_1 , а тому місцем виконання виконавчого напису № 21600 від 12.03.2021 року є саме Основ'янський район м. Харкова.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки предметом позову є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позов був пред'явлений за правилами альтернативної підсудності, тобто за місцем виконання напису, яким є місце роботи боржника, що розташоване на території В Основ'янського району м. Харкова та відноситься до територіальної юрисдикції Червонозаводського районного суду м. Харкова, що є правом позивача, тому суд першої інстанції помилково передав справу на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва.
Таким чином, на підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції, скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно розпорядження Верховного Суду від 10.03.2022 року № 4/0/9-22 змінено територіальну підсудність Червонозаводського районного суду м. Харкова на Ленінський районний суд м. Полтави.
Таким чином, справу слід направити для продовження розгляду до Ленінського районного суду м. Полтави.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2021 року задовольнити.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2021 року скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до Ленінського районного суду м. Полтави.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлгає.
Головуючий суддя Л.М. Хіль
Судді Ю.В. Дряниця
Л.І. Пилипчук
Повний текст постанови складено 15.09.2022 року