ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5422/22
провадження № 1-кп/753/1281/22
"16" вересня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду підготовче судове засідання кримінального провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
представник потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_7 ,
09.06.2022 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.
Прокурор у підготовчому засіданні просив провести підготовку до судового розгляду, який належить призначити на підставі обвинувального акта, вважаючи, що по справі дотримані вимоги ст.ст. 32, 291 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , вважав неможливим призначення обвинувального акту до розгляду. Суду для розгляду подав скаргу на постанову про зупинення кримінального провадження від 08.03.2022 року, в якій просив скасувати її як винесену з порушенням норм процесуального закону. Також захисник керуючись п. 10 ст. 284 КПК України заявив, що дане провадження підлягає закриттю, оскільки на досудовому слідстві був порушений двомісячний строк, передбачений законом для його проведення після повідомлення особі про підозру. Крім того, захисник вважав, що направлений до суду обвинувальний акт не відповідає вимогам п.п.3,5 ч.2 ст. 291 КПК України, в зв'язку з чим просив його повернути прокурору. Також в порядку ст. 303 КПК України захисник подав скаргу на дії прокурора.
Представник потерпілого ОСОБА_6 , якого підтримав потерпілий ОСОБА_7 , заявив, що вони не заперечують проти задоволення скарги на постанову прокурора про зупинення кримінального провадження, а також щодо задоволення інших поданих захисником клопотань, якщо матимуть місце обставини, зазначені у клопотаннях. В питанні розгляду скарги на дії прокурора потерпілий поклався на розсуд суду.
Крім цього, представник потерпілого також заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він містить недоліки, які стосуються і потерпілого, а також вважав, що кваліфікація дії обвинуваченого є невірною.
Прокурор вважав клопотання захисника та представника потерпілого про повернення обвинувального акту прокурору не обґрунтованими, просив відмовити у їх задоволенні. Також просив скаргу на постанову про зупинення кримінального провадження залишити без задоволення, вважаючи, що постанова відповідає вимогам закону.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та матеріали додані на обґрунтування клопотань, суд вважає необхідне зазначити, що клопотання захисника та представника потерпілого про повернення обвинувального акту прокурору не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні, оскільки порушенні в них питання стосуються стадії судового розгляду. Подану в порядку ст. 303 КПК України захисником скаргу на рішення прокурора, суд з аналогічних підстав на даній стадії не розглядає та долучає її до матеріалів кримінального провадження.
Перевіривши доводи клопотання про закриття справи та скарги захисника на постанову про зупинення кримінального провадження, суд зазначає наступне.
У Кримінальному процесуальному Кодексі України, зокрема, ч.1 ч.3 п.4 ст.219, п.10 ч.1 ст. 284 КПК України вказано, що досудове розслідування має бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру, а в разі порушення цього строку передбачено закриття кримінального провадження.
Відповідно до практики Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові від 15.09.2021 року у справі № 711/3111/19 судам першої інстанції у підготовчому провадженні слід перевіряти виконання прокурором приписів ст. 219 КПК України в частині направлення обвинувального акту у строки досудового розслідування тому, що таке направлення поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженням щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
У правовому висновку, який висвітлений в Постанові Верховного Суду від 12.08.2021 р. у справі №7/20, зазначено, що коли життя та здоров'я є не основним, а додатковим об'єктом злочину, який інкримінується особі, то цей злочин не є злочином проти життя та здоров'я особи в розумінні положень п.10 ч.1 ст. 284 КПК України та не може слугувати перешкодою для закриття провадження у кримінальному провадженні щодо такого злочину з підстав закінчення строків досудового розслідування.
Так, як видно з обвинувального акту дії, які інкримінуються ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.4 ст. 296 КК України і вказаний злочин відноситься до категорії злочинів проти громадського порядку та моральності, тобто він не є злочином проти життя та здоров'я особи. Таким чином, на думку суду наявні правові підстави для розгляду питання щодо необхідності закриття провадження з підстав, передбачених п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні вважав, що строки досудового розслідування не порушені, оскільки згідно постанови від 08.03.2022 року провадження у справі зупинялося.
Разом з тим, розглядаючи доводи захисника про незаконність вказаної вище постанови, суд вважає їх такими, що заслуговують на увагу.
Так, відповідно до вимог п.4 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинено після повідомлення особі про підозру разі, якщо наявні об'єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Пункт 3 ч.1 ст. 615 КПК України передбачає зупинення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні вмотивованою постановою прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, - у разі введення воєнного стану та якщо відсутня об'єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом.
З копії постанови прокурора видно, що підставою для зупинення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні став рапорт слідчого ОСОБА_8 про те, що 08.03.2022 року у нього виникла необхідність у проведенні слідчих дій з потерпілим ОСОБА_7 , однак у останнього мобільний телефон був вимкнений і за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 його виявлено не було.
Однак, на думку суду, неможливість зв'язатися з потерпілим не є такою обставиною, що тягне за собою зупинення кримінального провадження. В таких випадках розслідування не зупиняється, а у разі необхідності його строк може бути продовжений на підставі ст.ст. 294-296 КПК України. До того ж така обставина порушує одну із загальних засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України - розумність строків, оскільки обмежує право підозрюваної, (обвинуваченої) особи, щоб обвинувачення щодо неї в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Також слід звернути увагу і на ту обставини, що під час підготовчого засідання судом з'ясовано, що адреса потерпілого, яка зазначена у рапорті та у постанові прокурора про зупинення досудового розслідування не відповідає дійсності, в зв'язку з чим слід визнати, що прокурором неналежно перевірено дотримання слідчим вимог щодо виклику та повідомлення потерпілого про його явку до слідчих органів.
За таких обставин суд вважає, що постанова прокурора про зупинення кримінального провадження підлягає скасуванню.
Повертаючись до розгляду питання щодо закриття кримінального провадження, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідними положенням закону (ст.113 ч.2 КПК). За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.
Пунктом 10 ч.1 ст. 284 КПК України передбачено закриття кримінального провадження в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Вказана норма закону відповідає загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у ст. 28 КПК, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини.
У справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
Згідно з пунктом 4 частини 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до вимог ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 був повідомлений про підозру 05.02.2022 року. Отже, відповідно до положень п.4 ч.3 ст. 219 КПК України, а також доводів суду про незаконність постанови прокурора від 08.03.2022 року про зупинення кримінального провадження, зазначених вище та враховуючи відсутність рішень суду про продовження строку досудового розслідування, кінцевим моментом строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, протягом якого прокурор повинен був повідомити сторін про завершення досудового розслідування, надати доступ до матеріалів досудового розслідування та направити обвинувальний акт до суду є дата 05.04.2022 року.
З матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувальний акт, який згідно ст. 110 ч.4 КПК України є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування складено слідчим, погоджено прокурором 08.06.2022 року, до суду направлений 09.06.2022 року, тобто поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, що виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України. Зазначений правовий висновок викладений в постанові Верховного суду від 15.09.2021 року у справі № 711/3111/19.
Таким чином об'єктивно встановлено, що направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_3 до суду відбулося поза межами строку досудового розслідування.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 з підстав, передбачених п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування.
В зв'язку з тим, що учасниками кримінального провадження суду не надавалися документи, які підтверджують процесуальні витрати, накладення арешту на майно, а також щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні, суд позбавлений можливості прийняти рішення по вказаним питанням. Разом з тим, такі питання можуть бути вирішені судом в порядку ст.ст. 537-539 КПК України за клопотанням сторони кримінального провадження.
Керуючись п.10 ч.1 ст. 284, ст. ст. 314-316, ст. 376, КПК України, суд,-
скасувати постанову прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 08.03.2022 року про зупинення досудового розслідування.
Кримінальне провадження №12022100020000534 від 04.02.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального, правопорушення передбаченого ч.4ст. 296 КК України закрити у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена через Дарницький районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя