Ухвала від 16.09.2022 по справі 287/2140/20

Справа № 287/2140/20

1-кп/287/233/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2022 р. м.Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020060260000096 від 18.03.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Стовпинка, Олевського району, Житомирської області, громадянка України, українка, освіта середня, незаміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працююча, не інвалід, не депутат, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 :

- 08.07.2018 Олевським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185 КК України до міри покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст..ст.75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що відповідно до постанови Олевського районного суду Житомирської області від 08.05.2019 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Стовпинка, Олевського району, жительки АДРЕСА_1 , встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 (один) рік з 14.05.2019 року по 14.05.2020 року із застосуванням щодо неї наступних обмежень: 1. заборонити залишати своє місце проживання з 22-ої години вечора до 6-ої години ранку; 2. заборонити виїзд за межі району без дозволу керівництва Олевського відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області; 3. заборонити відвідувати кафе, бари, магазини, ресторани та інші торгівельні заклади з метою придбання та розлиття спиртних напоїв; 4. зобов'язати з'являтись до Олевського відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області для реєстрації кожну першу п'ятницю, щомісячно, до 10-ої години.

30.05.2019 року ОСОБА_4 було оголошено вказану постанову суду від 08.05.2019 року про встановлення відносно неї адміністративного нагляду та застосування щодо неї зазначених обмежень, роз'яснено зміст постанови, з якою остання 30.05.2019 року ознайомилась під власноручний підпис.

Разом з тим, ОСОБА_4 було попереджено про відповідальність у разі ухилення від виконання установлених у постанові щодо неї обмежень, порушення правил адміністративного нагляду відповідно до Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 року, а також було роз'яснено, що в разі самовільного залишення свого місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, останню буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 395 КК України.

Однак, ОСОБА_4 , з метою ухилення від адміністративного нагляду, будучи ознайомленою із постановою суду про встановлення щодо неї адміністративного нагляду, нехтуючи покладеними на неї судом обмеженнями, в порушення правил адміністративного нагляду, передбачених статтями 9 та 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 року, не повідомивши про залишення свого місця проживання Олевське відділення поліції Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, що здійснює нагляд за місцем її проживання та не отримавши від останнього відповідного на те дозволу, умисно, без поважних на те причин, починаючи з 19.01.2020 року неодноразово, останній раз в період з 25.02.2020 року по 14.03.2020 року, самовільно залишила місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де вона перебувала під адміністративним наглядом, та виїхала до м. Олевськ, Житомирської області, де безконтрольно постійно проживала по різним адресам у випадкових людей упродовж вказаного періоду та до місця свого пррживання, за яким вона перебувала під адміністративним наглядом, не поверталась, тим самим умисно ухилилась від органу, який здійснює адміністративний нагляд.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 395 КК України (у редакції 2020 року), як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , посилаючись на ст. 5, 395, 12, 49 КК України (у чинній редакції) заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, так як ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення - самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, вчиненого в період з 19.01.2020 по 14.03.2020 року, за ст.395 КК України, однак фактично на час розгляду кримінального провадження скоїла кримінальний проступок.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора та просить його задовольнити.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Згідно ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності, а саме в період з 19.01.2020 по 14.03.2020 року.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченій ОСОБА_4 вчинено в період з 19.01.2020 по 14.03.2020 року.

Тому, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України (у редакції станом на момент вчинення - в період з 19.01.2020 по 14.03.2020 року), у якому обвинувачується ОСОБА_4 , згідно ст.12 КК України (у редакції станом на момент вчинення) є злочином невеликої тяжкості, за який передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України (у чинній редакції, згідно ст.12 КК України (у чинній редакції), на момент розгляду справи у суді є кримінальним проступком, за який передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.

Оскільки порівняльний аналіз положень ст.ст. 12, 49, ст. 395 КК України свідчить про те, що чинна редакція Закону на момент розгляду справи у судовому засіданні покращує становище обвинуваченої, суд вважає за можливе застосувати правові норми Кримінального Закону в чинній редакції на момент розгляду справи у суді, застосувавши ст.5 КК України та ч. 2 ст.12 КК України, згідно якої кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу у розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Згідно п. 1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинене, тобто, згідно обвинувального акту в період з 19.01.2020 по 14.03.2020 року.

З дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення станом на день розгляду справи у суді 16.09.2022 року пройшло більше 2 років, що є підставою для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за п.1 ч.1 ст.49 КК України (у чинній редакції).

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 надала свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно неї з цих підстав.

Суд вважає обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 395 КК України в чинній редакції фактичним обвинуваченням у скоєнні кримінального проступку на момент розгляду справи судом.

Слід зазначити, що Велика палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року (справа №598/1781/17, провадження №13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Окрім цього, у постанові від 26 березня 2020 року (справа №730/67/16-к, провадження №51-6463км19) колегією суддів ККС зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст.49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 , є кримінальним проступком, та з моменту його скоєння минуло більше двух років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, у розумінні ст.49 КК України, не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід задовольнити клопотання прокурора та звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України, закривши відносно неї кримінальне провадження за ст. 395 КК України (в чинній редакції).

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченої, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Судові витрати на залучення експерта відсутні. Цивільний позов не заявлений. Арешт на майно не накладався.

У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

На підставі ст.ст. 5, 12, п. 1 ч. 1 ст. 49, ст. 395 КК України, керуючись ст.ст. 284, 288, 314, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури про закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 395 КК України (у чинній редакції) у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 395 КК України (у чинній редакції) на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України (у чинній редакції), у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020060260000096 від 18.03.2020 року - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особами, які не були присутніми під час оголошення ухвали у той же строк після отримання її копії.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
106367644
Наступний документ
106367646
Інформація про рішення:
№ рішення: 106367645
№ справи: 287/2140/20
Дата рішення: 16.09.2022
Дата публікації: 17.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Олевський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Порушення правил адміністративного нагляду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (07.12.2020)
Дата надходження: 07.12.2020
Розклад засідань:
08.09.2022 11:30 Олевський районний суд Житомирської області
16.09.2022 12:30 Олевський районний суд Житомирської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОНОНИХІНА Н Ю
суддя-доповідач:
КОНОНИХІНА Н Ю
обвинувачений:
Ковальчук Роза Петрівна
прокурор:
Приходько Олександр Геннадійович