Справа № 159/7586/21
Провадження № 1-кп/159/193/22
22 вересня 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030550001328 від 06 грудня 2021 року про обвинувачення,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ковель Волинської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, офіційно не працевлаштованого, розлученого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу статті 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого статтею 128 КК України,
06.12.2021 близько 07 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання у квартирі АДРЕСА_2 , внаслідок злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, під час конфлікту, який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин, стоячи напроти колишньої дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , штовхнув її двома руками в ділянку ключиць, після чого остання, не втримавшись на ногах, впала та вдарилась правою рукою об тверду поверхню підлоги.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини правої променевої кістки зі зміщенням, що утворилися внаслідок падіння на тверду поверхню, при наданні тілу прискорення (після поштовху), що за ступенем тяжкості відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тим самим вчинивши дії, передбачені статтею 128 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) визнав повністю. Суду пояснив, що дійсно, він, при обставинах місця і часу, вказаних в обвинувальному акті під час словесного конфлікту з колишньою дружиною ОСОБА_5 відштовхнув її від себе, після чого остання впала і зламала руку. Зазначив, що потерпіла сама його спровокувала, адже почала ображати в присутності старшого сина. Шкодує про вчинене. Запевняє, що не очікував, що його дії призведуть до таких наслідків. Цивільний позов потерпілої визнав частково в розмірі 15 000 грн моральної шкоди. Витрати на правничу допомогу в сумі 8 000 грн визнав повністю.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 дала показання, що подія мала місце 06.12.2021. Підтвердила, що у вказаний час та місці між нею та обвинуваченим виникла словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_4 штовхнув її, вона впала на руку, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому. Від болю в неї потемніло в очах, однак потерпіла сама викликала швидку допомогу. Підтвердила, що обвинувачений компенсував їй 5 000 грн понесених витрат на лікування, однак пробачення так і не попросив. Цивільний позов і заяву про стягнення витрат на правничу допомогу підтримала в повному обсязі.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Відомості за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого статтею 128 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030550001328.
З протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.12.2021 вбачається, що від потерпілої ОСОБА_5 прийнято заяву, яка повідомила, що 06.12.2021 близько 07 год 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 наніс їй тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини правої променевої кістки зі зміщенням.
Відповідно до постанови слідчого СВ Ковельського РУП ГУ НП у Волинській області від 06.12.2021 ОСОБА_5 визнано потерпілою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030550001328.
Згідно із довідкою травматологічного пункту ЦРЛ Ковельської МТМО № 7848 від 06.12.2021 діагноз ОСОБА_5 - закритий перелом нижньої третини правої променевої кістки зі зміщенням; заключний діагноз огляду нейрохірурга - забій м'яких тканин куприкової ділянки та куприка.
Висновком судово-медичної експертизи № 350 встановлено, що у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді - закритого перелому нижньої третини правої променевої кістки зі зміщенням, що утворився від дії тупого твердого предмету, можливо внаслідок падіння на тверду поверхню, при наданні тілу прискорення (після поштовху), в час, вказаний у постанові та в медичній документації і потерпілою, і за ступенем тяжкості відносяться до категорії - тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, згідно пункту 2.2.1 в - «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».
Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої та спеціаліста - судово-медичного експерта Ковельського міжрайонного відділення Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи завідуючого відділення ОСОБА_7 підтверджено обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 обвинуваченим ОСОБА_4 .
Протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 та відеозаписом вказаної слідчої дії зафіксовано обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 обвинуваченим ОСОБА_4 .
Таким чином вина обвинуваченого є доведеною, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за статтею 128 КК України як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання, суд, у відповідності до статей 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання з тим, щоб особі, яка вчинила злочин, було призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Як особа ОСОБА_4 характеризується наступним чином: на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, інформація про негативну характеристику відсутня. Крім того, суд бере до уваги всі обставини по справі, вік обвинуваченого, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також його майновий та сімейний стан.
Обставин, які згідно із статтею 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд не вбачає, оскільки такі обставини не були встановлені в ході судового розгляду.
Обставини, які згідно із статтею 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 - вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Потерпіла просила суд призначити суворе покарання.
В той же час, Верховний Суд у постанові від 21.02.2019 справі № 742/584/18 роз'яснив, що позиція щодо визначення винному виду та розміру покарання й можливості звільнення від його відбування є не процесуальною вимогою, а думкою потерпілого, яка може бути врахована в сукупності з іншими обставинами, однак не обмежує суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність. Також така висловлена позиція не обмежує потерпілого у можливостях подальшого оскарження до суду вищого рівня законності й обґрунтованості вироку у частині вирішення вказаних питань.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення частини другої статті 50 КК України, обираючи строк покарання, передбачений санкцією закону, за якими визнав ОСОБА_4 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання за статтею 128 КК України у виді позбавлення волі. Застосувавши статтю 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вказана міра покарання, на думку суду, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, справедливою у співвідношенні з вчиненим і особою обвинуваченого.
Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.
Потерпіла ОСОБА_5 заявила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення на її користь заподіяної моральної шкоди в розмірі 50 000 грн 00 коп. та 8 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу, всього 58 000 грн 00 коп.
У судовому засіданні потерпіла та її представник, кожен окремо, позов підтримали і прохали задовольнити.
Обвинувачений цивільний позов потерпілої визнав частково в розмірі 15 000 грн моральної шкоди, а витрати на правничу допомогу в сумі 8 000 грн визнав повністю.
Згідно із статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).
У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що потерпілою доведено право на стягнення моральної шкоди з обвинуваченого, оскільки є наявні обставини, які визначає стаття 23 ЦК України, що мають істотне значення для відшкодування моральної шкоди, а саме протиправна поведінка обвинуваченого, наслідки у виді заподіяння тілесних ушкоджень та причинний зв'язок між протиправними діями обвинуваченого по відношенню до потерпілої та наслідками, які настали.
Так, судом встановлено, що потерпілій ОСОБА_5 обвинуваченим ОСОБА_4 було завдано середньої тяжкості тілесне ушкодження, внаслідок чого вона перенесла фізичний біль і душевні страждання.
Заявлений потерпілою цивільний позов на суму 50 000 грн 00 коп. в рахунок заподіяної моральної шкоди, підлягає задоволенню, оскільки, на думку суду, саме в такому розмірі потерпілій заподіяна моральна шкода за спричинені обвинуваченим середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого перелому нижньої третини правої променевої кістки зі зміщенням. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує ступінь та форму вини обвинуваченого, характер психологічного стресу та душевних страждань, які негативно вплинули на самопочуття потерпілої та звичайний спосіб життя, характер та тривалість вимушених змін в її житті, зумовлені вказаною подією.
Вирішуючи питання щодо відшкодування потерпілій ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно із частиною першою статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 20.01.2022 адвокат ОСОБА_6 надає правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 20.01.2022 у справі щодо представництва інтересів потерпілого та цивільного позивача у кримінальній справі за обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 про вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого статтею 128 КК України. 20.01.2022 між ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_6 укладено договір про надання правової допомоги. За договором від 20.01.2022 ОСОБА_5 сплатила 8 000 грн 00 коп.
Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд констатує також те, що судові витрати на професійну правову допомогу на суму 8 000 грн 00 коп. не заперечуються цивільним відповідачем ОСОБА_4 .
Виходячи із наданих доказів, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, який, на переконання суду, є спів мірним із наданими адвокатом послугами.
Речові докази у справі відсутні.
Керуючись статтями 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого статтею 128 КК України, та призначити йому у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди та витрат на правничу допомогу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди 50 000 грн 00 коп. (п'ятдесят тисяч грн 00 коп.) та 8 000 грн 00 коп. (вісім тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ковельського
міськрайонного суду Юлія ШЕРГІНА