21 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/2782/22 пров. № А/857/8999/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Обрізка І.М., Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 року (ухвалене головуючою-суддею Потабенко В.А. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган, відповідач) щодо ненарахування та невиплати йому з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713) у сумі 2000,00 грн та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому з 01.07.2021 вказаної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії після 01.03.2018, розмір якої після перерахунку зріс на 1137 грн 23 коп. Вважає, що підставою для ненарахування та невиплати з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713 у сумі 2000 грн було рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 по справі №1.380.2019.000859. Вказує, що розмір пенсії після 01.03.2018 не перераховувався, а тому у ГУ ПФУ при нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 вказаної щомісячної доплати, не було підстав застосовувати абз.3 п.1 Постанови №713, а слід було застосувати абз.1 п.1 цієї Постанови, яким передбачено, що розмір пенсії з 01.07.2021 має збільшитися на 2000 грн. Проведений перерахунок пенсії в контексті Постанови №713 полягає у перерахунку, проведеному не з метою усунення порушення права на належний розмір пенсії, а у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Відтак, щомісячна сума доплати до пенсії, передбачена цією постановою з 01.07.2021 повинна скласти 2000 грн.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС, з червня 2005 року перебуває на обліку у ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-XII).
Судом встановлено, що з 01.04.2018 відповідачем здійснено перерахунок позивачу пенсії, основний розмір якої після перерахунку становив 6663,87 грн. При цьому, відповідачем було зменшено відсоткове значення складових грошового забезпечення позивача до 70%.
Не погоджуючись із відсотковим зменшенням розміру, позивач звернувся з позовом до суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 по справі №1.380.2019.000859 визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 82% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2016 та зобов'язано пенсійний орган перерахувати пенсію ОСОБА_1 , виплатити перераховане та виплачувати пенсію у подальшому з урахуванням розміру 82% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016.
На виконання вказаного рішення суду позивачу був здійснений перерахунок пенсії.
30.12.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою, у якій просив здійснити нарахування та виплату з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713 у сумі 2000 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом №1579-20853/Г-52/8-1300/22 від 27.01.2022 ГУ ПФУ повідомило позивача, що після 01.03.2018 проводився перерахунок пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 по справі №1.380.2019.00859, у результаті чого розмір пенсії збільшився на 1137,23 грн, а тому з 01.07.2021 позивачу встановлено щомісячну доплату відповідно до Постанови №713 в сумі, якої не вистачає до 2000 грн, тобто у розмірі 862,77 грн (2000 - 1137,23 = 862,77).
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у здійсненні щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн з 01.07.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання п.3 Постанови №713, позивачу з 01.07.2021 було встановлено підвищення до пенсії у розмірі 862,77 грн, якої не вистачає до 2000 грн (2000-1137,23=862,77). Доплата проведена у серпні 2021 року, а тому підстав для виплати щомісячних доплат в розмірі 2000 грн відсутні.
Проте, колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, до яких суд прийшов з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.43 Закону №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
За змістом ч.4 ст.63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно ч.3 ст.51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), пунктом першим якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за №704 (далі - Постанова №704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
На виконання положень ч.4 ст.63 Закону №2262-XII, Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 було прийнято постанову №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
Згідно п.2-4 Порядку №45, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто, підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом.
Судом встановлено, що на виконання Постанови №103, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача та встановлено її розмір, виходячи з 70% грошового забезпечення.
Наведеним вище судом рішенням таке зменшення визнано протиправним та зобов'язано пенсійний орган здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст.63 Закону №2262-XII, у порядку та розмірах, визначених Постановою №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення.
На виконання вищевказаного рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача.
Колегія суддів зазначає, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 проводився не у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тобто не з підстав передбачених Законом №2262-XII, без відповідної заяви позивача чи рішення Кабінету Міністрів України.
Підставою для такого перерахунку слугувало рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 по справі №1.380.2019.000859, яким поновлено право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення.
14.07.2021 була прийнята Постанова №713, пунктом першим якої визначено, що з 01.07.2021, особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 цього Закону станом на 01.03.2018 щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до цих статей.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, після відновленого у 2019 році в судовому порядку права позивача на отримання пенсії в розмірі 82% сум грошового забезпечення, перерахунок (перегляд) розміру його пенсії пенсійним органом не проводився.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доплата до пенсії позивача відповідно до Постанови №713 має складати 2000 грн.
Доводи відповідача щодо проведення після 01.03.2018 перерахунку пенсії позивача, та як наслідок, її збільшення, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки такий перерахунок був здійснений на виконання судового рішення та направлений на відновлення порушених прав позивача. Відповідача було зобов'язано привести пенсію позивача до встановленого чинним законодавством розміру і нового перерахунку пенсії з підстав, визначених Законом №2262-XII пенсійний орган не проводив.
Колегія суддів наголошує, що саме протиправні дії пенсійного органу зумовили подальший перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення, а тому приведення його пенсії у відповідність до вимог закону (а в цілому захист права особи на належне пенсійне забезпечення), не може вважатися перешкодою для отримання доплати, передбаченої Постановою №713.
Відновлення права на отримання пенсії в належному розмірі, не є тим перерахунком (переглядом) пенсії, який мав би відбутись після 01.03.2018 відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, а тому до спірних правовідносин не підлягає застосуванню абз. 3 п.1 Постанови №713.
Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги вищенаведеного та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про необхідність зобов'язання відповідача здійснити з 01.07.2021 перерахунок його пенсії відповідно до Постанови №713, виходячи із суми 2000 грн, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст.317 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 року по справі №380/2782/22 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень), з урахуванням раніше виплачених сум, з 01 липня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді І. М. Обрізко
С. М. Шевчук