ЄУН 396/289/20
Номер провадження по справі 1-кп/387/23/22
15 вересня 2022 року смт Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
(в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_5
(в режимі відеоконференції)
розглянувши у судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020120230000094 від 01.02.2020, яке 28 січня 2021 року надійшло з Кропивницького апеляційного суду за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта професійна-технічна, не працюючого, не одруженого, раніше судимий 05.04.2018 Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.408 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком 3 роки, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, -
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про прийняття та дослідження протоколу допиту свідка ОСОБА_6 , яка померла.
Захисник та обвинувачений щодо клопотання заперечували просили відмовити за безпідставністю.
Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду доходить до таких висновків.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У справі Шачашвілі проти Германії (Schatschaschwili v. GERMANY - HUDOC) суд зазначив, що під час судового розгляду має з'ясувати, чи були показання свідка єдиним або вирішальним доказом для засудження заявника, та чи були наявні достатні урівноважуючі фактори, здатні забезпечити справедливу належну та чітку оцінку достовірності такого доказу. Отже, ЄСПЛ у своєму рішенні констатував, що свідок помер до проведення судового засідання, а тому суд першої інстанції мав достатні підстави для визнання допустимими показання цього свідка, надані під час досудового розслідування, як докази.
Відповідно до ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Вимогами ч.2 ст.23 КПК України встановлено, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд також зазначає, що Постановою Верховного суду від 12.12.2019 (провадження № 51-4690км19) відмовлено у задоволенні скарги захисника та зазначено, що протокол допиту вказаного свідка був предметом розгляду в судах попередніх інстанцій, а тому суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали показання вказаного свідка допустимим доказом.
На підставі вищевикладеного, враховуючи принцип безпосередності дослідження доказів, а також з огляду на те, що свідок ОСОБА_6 померла, що унеможливлює здійснення безпосереднього допиту останньої, клопотання прокурора ОСОБА_3 необхідно задовольнити та прийняти до розгляду протокол допиту свідка від 01.02.2020 із врахуванням того, що оцінка буде надана судом під час виходу до нарадчої кімнати для ухвалення вироку суду.
Керуючись ст. ст.23, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про прийняття до розгляду протоколу допиту свідка ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_7