іменем України
Справа №377/290/22
Провадження №2-о/377/7/22
15 вересня 2022 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретарів судового засідання: Носенко І.В., Гаєвої К.Г.,
заявниці ОСОБА_1 ,
представника заявниці - адвоката Климчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 від імені якої діє представник - адвокат Климчук Вікторія Володимирівна, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
12 липня 2022 року до суду надійшла заява, в якій заявниця, від імені якої діє представник - адвокат Климчук Вікторія Володимирівна, посилаючись на статті 4, 28, 43, 315-318 ЦПК України, просить встановити факт того, що ОСОБА_1 проживала разом з чоловіком - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та перебувала на його утриманні по день його смерті.
Заява обґрунтована тим, що заявниця ОСОБА_1 29 квітня 1981 року уклала шлюб з ОСОБА_2 .. У 1998 році подружжя отримало у місті Славутичі квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . У 2006 році ОСОБА_2 було призначено пенсію, а у 2011 році на пенсію вийшла ОСОБА_1 , однак до березня 2015 року заявниця продовжувала працювати. 31 березня 2015 року заявниця звільнилася з роботи, оскільки її мати, яка мешкала у м. Києві, почала часто хворіти і заявниці необхідно було періодично їздити до неї, що було несумісним з роботою. Розмір пенсії ОСОБА_2 був більшим, ніж у дружини ОСОБА_1 , і складав приблизно 4 500 гривень, в той час як пенсія заявниці була менше 2 000 гривень, у зв'язку з чим матеріальне забезпечення потреб сім'ї здійснювалося переважно за рахунок пенсії ОСОБА_2 .. Допомога, яка надавалася чоловіком заявниці, хоча і була не єдиним, проте постійним та стабільним джерелом засобів до існування. 31 березня 2015 року заявниця, після звільнення з роботи, знялася з реєстрації у м. Славутичі та зареєструвала своє місце проживання у м. Києві у квартирі, де мешкала її мати, однак постійним місцем проживання заявниці залишилась квартира у м. Славутичі, в якій вона проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік заявниці ОСОБА_2 помер. Похованням чоловіка займалась заявниця ОСОБА_1 , яка в подальшому отримала посвідчення дружини громадянина із числа ліквідаторів категорії 2, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою. 23 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у м. Києві із заявою з приводу роз'яснення порядку подачі заяви про призначення їй щомісячної компенсації у разі втрати годувальника згідно зі статтею 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 27 січня 2022 року ОСОБА_1 подала до ГУ ПФУ в м. Києві заяву встановленої форми про призначення щомісячної компенсації у разі втрати годувальника, однак ГУ ПФУ в м. Києві в листі від 10 лютого 2022 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні щомісячної компенсації в разі втрати годувальника, у зв'язку з тим, що посвідчення дружини ліквідатора 2 категорії не містить інформації про наявність права на компенсацію, передбачену статтею 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 і дана адреса є відмінною від адреси реєстрації померлого. По причині різних адрес реєстрації ОСОБА_1 та її померлого чоловіка орган ПФУ дійшов висновку про те, що заявниця не перебувала на утриманні у свого чоловіка і тому відмовив їй у призначенні компенсації. Проте, заявниця ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 проживали разом у м. Славутичі, перебували в зареєстрованому шлюбі, вели спільний побут та мали спільний бюджет. Заявниця за кілька місяців до смерті чоловіка не працювала, отримувала пенсію в мінімальному розмірі, у зв'язку з чим одержувала допомогу від померлого чоловіка та перебувала на його утриманні. Встановлення факту перебування заявниці ОСОБА_1 на утриманні у померлого чоловіка - ОСОБА_2 необхідно для реалізації заявницею права на отримання щомісячної компенсації у разі втрати годувальника.
Ухвалою судді від 15 липня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 11 серпня 2022 року.
11 серпня 2022 року оголошено перерву у судовому розгляді справи до 15 вересня 2022 року у зв'язку з повторним викликом свідка в судове засідання.
В судовому засіданні заявниця просила задовольнити заяву, посилаючись на те, що з 1981 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .. Вони разом з чоловіком та трьома дітьми проживали у м. Славутичі у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Її чоловік ОСОБА_2 перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Славутичі Київської області з 2007 року та отримував пенсію за віком. Вона почала отримувати пенсію за віком в 2011 році, проте продовжувала працювати до 31 березня 2015 року. 31 березня 2015 року вона звільнилася з роботи, оскільки в неї захворіла матір, яка проживала в м. Києві, в зв'язку з чим їй необхідно було періодично їздити до неї, що було несумісним з роботою. 31 березня 2015 року вона знялася з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та зареєструвалася в квартирі матері в м. Києві, оскільки мати хворіла і хотіла, щоб хтось був зареєстрований у її квартирі. Вона декілька разів на тиждень їздила доглядати за своєю матір'ю до міста Києва, а потім поверталася до м. Славутича, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_1 була її постійним місцем проживання, в якій вона проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 до дня його смерті. Разом з ними на той час проживав їхній син ОСОБА_3 із сім'єю. В них з чоловіком завжди був спільний бюджет, з якого вони здійснювали спільні витрати. Розмір її пенсії був значно меншим за пенсію чоловіка, тому пенсія його чоловіка була для неї основним та постійним засобом для існування. Встановлення даного факту їй потрібно для отримання щомісячної компенсації у разі втрати годувальника.
Представник заявниці в судовому засіданні просила заяву задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в заяві. Суду пояснила, що заявниця ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 1981 року. В 1998 році вони отримали квартиру у АДРЕСА_1 . В 2015 році захворіла мати заявниці, яка проживала в м. Києві. Заявниця у березні 2015 року звільнилася з роботи і періодично їздила до м. Києва доглядати за матір'ю. Вона знялася з реєстрації у м. Славутичі та зареєструвалася в м. Києві за місцем проживання матері. Проте, поїздки заявниці до матері до м. Києва були не тривалими, від 1-3 днів до 1 тижня, а постійним місцем проживання заявниці була квартира за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік заявниці помер. Пенсія чоловіка була основним і постійним джерелом доходів заявниці, оскільки її розмір був значно більшим від пенсії заявниці, тому вона фактично перебувала на утриманні у чоловіка. Після смерті чоловіка заявниця отримала посвідчення дружини громадянина із числа ліквідаторів категорії 2, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Заявниця звернулася із заявою ГУ ПФУ в м. Києві для отримання щомісячної компенсації у разі втрати годувальника, проте у призначенні компенсації їй було відмовлено. Встановлення факту перебування заявниці ОСОБА_1 на утриманні у померлого чоловіка - ОСОБА_2 необхідно заявниці для призначення щомісячної компенсації у разі втрати годувальника, передбаченої статтею 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві свого представника в призначене судове засідання не направило, про дату, час та місце судового засідання було повідомлене належним чином.
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона була сусідкою заявниці та часто бувала в неї в гостях. Заявниця їздила до м. Києва доглядати за своєю матір'ю, яка хворіла, проте дані поїздки були короткочасними, тому постійним місцем проживання заявниці була квартира за адресою: АДРЕСА_1 , в якій вона проживала разом з чоловіком, сином ОСОБА_5 та його сім'єю. Чоловік заявниці утримував сім'ю, оскільки їй відомо, що розмір його пенсії був більшим за розмір пенсії заявниці.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він є сином заявниці. Його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали постійно в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ними проживав він, його дружина та їх син. З 2007 року батько почав отримувати пенсію за віком, а з 2011 року отримувати пенсію почала його матір ОСОБА_1 , проте до березня 2015 року вона продовжувала працювати. Коли захворіла його бабуся в м. Києві, то мати в березні 2015 року звільнилися з роботи для того, щоб їздити до міста Києва доглядати за нею, проте ці поїздки були нетривалими і становили 1-3 дні на тиждень, оскільки постійним місцем проживання матері була вищевказана квартира в м.Славутичі. У батьків був спільний бюджет. Батько ОСОБА_2 отримував пенсію, розмір якої був значно більший за пенсію матері, тому його пенсія для матері була основним і постійним джерелом засобів до існування.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, перевіривши письмові докази, суд вважає необхідним задовольнити заяву з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого повторно 12 березня 2008 року Радянським відділом ЗАГС міста Томська, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 29 квітня 1981 року уклали шлюб, про що 29 квітня 1981 року складений запис акту про укладення шлюбу № 177. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_8 , дружині ОСОБА_8 (а. с. 10).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 10 грудня 1998 року ВП «Чорнобильська АЕС», копія якого долучена до матеріалів справи, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам його сім'ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 (а. с. 11).
Згідно з інформацією Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, яка надійшла на адресу суду на виконання ухвали суду від 11 серпня 2022 року, за даними Реєстру Славутицької територіальної громади з серпня 1988 року по серпень 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 26.08.1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 (знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю на підставі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 22.07.2015 року); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 26.08.1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 (вибула до м. Київ); ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 26.08.1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 (вибула до м. Київ); ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 26.08.1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_9 (знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 08.06.2009) (а. с. 68).
Із паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 , виданого 06 серпня 2003 року Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області, копія сторінок якого знаходиться в матеріалах справи, видно, що місце проживання ОСОБА_1 07 квітня 2015 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 6-8)
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 , копії сторінок якої долучені до матеріалів справи, 06 травня 2010 року ОСОБА_1 призначена на посаду помічника керівника ТОВ «Кронпак»; 31.03.2015 року ОСОБА_1 звільнена з ТОВ «Кронпак» у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України (а. с. 12).
Згідно з довідкою про доходи № 8320 4633 2939 1786, виданої 09 червня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, копія якої знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Деснянський район) і отримує пенсію за віком. Розмір пенсії за період з січня 2015 по серпень 2015 року складав: січень 2015 року - 1 589,98 гривень; лютий 2015 року - 1 589, 98 гривень; березень 2015 року - 1 589,98 гривень; квітень 2015 року - 1 769,34 гривень; травень 2015 року - 1 712,40 гривень; червень 2015 року - 1 712,40 гривень; липень 2015 року - 1 712,40 гривень; серпень 2015 року - 1 712,40 гривень. Сума пенсії за період з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року складає 13 388,88 гривень (а. с. 13).
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 ОСОБА_2 , виданого 18 березня 2008 року Пенсійним фондом України, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 , номер особового рахунку: НОМЕР_7 , з 05 листопада 2007 року отримував пенсію за віком (а. с. 16).
Згідно з довідкою № 1000-0501-8/70825, виданою 04 серпня 2022 року Головним управлінням ПФУ у Київській області, копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 , що проживав за адресою: АДРЕСА_3 , знаходився на обліку в Управлінні ПФУ м. Славутичі Київської області і отримував пенсію за віком. За період з січня 2015 року по липень 2015 року розмір отримуваної пенсії складав: січень 2015 року - 4 708,24 гривень; лютий 2015 року - 4 534,29 гривень; березень 2015 року - 4 534,29 гривень; квітень 2015 року - 4 534,29 гривень; травень 2015 року - 4 534,29 гривень; червень 2015 року - 4 534,29 гривень; липень 2015 року - 4 534,29 гривень. Загальний розмір пенсії, отриманої за період з січня 2015 року по липень 2015 року включно складав 31 913,98 гривень (а. с. 45).
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 22 липня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 56 років у місті Славутичі, Київська область, Україна, про що 22 липня 2015 року складено відповідний актовий запис № 88 (а. с. 10, зв. ст.).
23 лютого 2016 року ОСОБА_1 було видано посвідчення дружини громадянина із числа ліквідаторів категорії 2, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою № 601202 (а. с. 9).
Як встановлено в судовому засіданні, 23.12.2021 ОСОБА_1 звернулася із заявою до ГУ ПФУ в м. Києві з приводу роз'яснення порядку подачі заяви про призначення їй щомісячної компенсації у разі втрати годувальника згідно із статтею 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В листі Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 1986-38797/К-02/8-2600/22 від 27 січня 2022 року, адресованому ОСОБА_1 , роз'яснено порядок звернення із заявою про призначення щомісячної компенсації у разі втрати годувальника на підставі статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а. с. 17).
27 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Деснянський район) із заявою про призначення щомісячної компенсації в разі втрати годувальника відповідно до статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а. с. 19).
Як вбачається з листа Головного управління ПФУ в м. Києві № 2600-0206-8/24885 від 10.02.2022 року, ОСОБА_1 було відмовлено у встановленні щомісячної компенсації члену сім'ї за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно зі статтею 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно заяви від 27.01.2022 року № 1680 з тих підстав, що у посвідченні, виданому ОСОБА_1 як дружині ліквідатора 2 категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, № 601202 від 23.06.2016 року, не зазначено, що вона має право на щомісячну компенсацію непрацездатному члену сім'ї за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно із статтею 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та вона була зареєстрована за іншою адресою, ніж її чоловік ОСОБА_2 (а. с. 20).
Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 3219-5001590042 від 16.05.2022 ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_4 ( а.с. 23).
Вирішуючи заяву про встановлення фактів, що маю юридичне значення, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно з частиною 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Враховуючи зазначені норми процесуального права, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
З урахуванням наведеного, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Метою звернення заявниці до суду є встановлення факту її постійного проживання разом з чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та перебування на його утриманні, по день його смерті, для реалізації нею права на отримання щомісячної компенсації у разі втрати годувальника відповідно до статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, факти, які просить встановити заявниця, мають юридичне значення та породжують виникнення майнового права.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, а саме інформації Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 15.08.2022 № 15-08/587 та копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 , виданого 06 серпня 2003 року Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області, заявниця ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 26.08.1988 по 30.03.2015 . 07 квітня 2015 року місце проживання ОСОБА_1 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
З пояснень заявниці, показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , встановлено, що заявниця ОСОБА_1 постійно проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , співвласником якої вона була. Вона періодично їздила в м. Київ доглядати за хворою матір'ю, проте її поїздки до м. Києва були не тривалими.
З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації ОСОБА_1 за останнім місцем проживання її померлого чоловіка ОСОБА_2 сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що заявниця не проживала зі своїм чоловіком, на дату його смерті, якщо зазначені обставини підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.
Наведені докази у їх сукупності і взаємозв'язку є переконливими, достатніми та підтверджують той факт, що заявниця ОСОБА_1 постійно проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , по дату його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частин 1-3 статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Члени сім'ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пункту 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема, органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні.
При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що: за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні; для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним не менше одного року; для встановлення факту перебування на утриманні при відшкодуванні шкоди в разі втрати годувальника не має значення чи знаходився непрацездатний утриманець в родинних чи шлюбних відносинах з годувальником.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 на момент смерті її чоловіка ОСОБА_2 , була непрацездатною особою та отримувала пенсію за віком, що підтверджується довідкою про доходи № 8320 4633 2939 1786, виданою 09 червня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
В судовому засіданні з пояснень заявниці, показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , яка проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 по день його смерті, перебувала на його постійному утриманні. Допомога, яка надавалась заявниці ОСОБА_1 її померлим чоловіком ОСОБА_2 була постійною, оскільки з досліджених в судовому засіданні доказів, а саме довідки про доходи № 8320 4633 2939 1786, виданої 09 червня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, та довідки № 1000-0501-8/70825, виданої 04 серпня 2022 року Головним управлінням ПФУ у Київській області, встановлено, що розмір пенсії, яку отримувала заявниця ОСОБА_1 за період з січня 2015 року по липень 2015 року, був значно меншим за розмір пенсії, яку отримував її чоловік ОСОБА_2 за той самий період. За вказаний період інших доходів ОСОБА_1 не мала.
Враховуючи спільне проживання заявниці та її чоловіка по день його смерті, непрацездатність заявниці, розмір її пенсії, який значно менший за розмір пенсії чоловіка ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що допомога, яка надавалась заявниці з боку останнього у виді отримуваної ним пенсії, розмір якої значно перевищував розмір її пенсії, була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування та надавалась систематично.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За правилом частини 7 статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 319 ЦПК України,-
Заяву задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Славутичі Київської області, по день його смерті.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , по день його смерті.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Заявниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; адреса зареєстрованого місця перебування: АДРЕСА_4 .
Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок № 16.
Повне рішення суду складено 20 вересня 2022 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька