Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
19.09.2022м. ХарківСправа № 922/17/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПЛЕХАНІВСЬКА, будинок 149, ідентифікаційний код особи 00131954)
до Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПЛЕХАНІВСЬКА, будинок 126, ідентифікаційний код особи 42206328)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Квіцінська Анна Ігорівна,
відповідача - Козирєв Андрій Валерійович.
В січні 2022 року до господарського суду звернулось Акціонерне товариство "Харківобленерго" та просить стягнути з Приватного Акціонерного Товариства "Харківенергозбут" на користь АТ "Харківобленерго" заборгованість у сумі 64 015 900,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на виконаний позивачем розподіл електричної енергії для споживачів відповідача (о/р 93001,01 постачання універсальних послуг з листопада 2020 по листопад 2021 року та за розподіл електричної енергії для споживачів відповідача (о/р 93001 вільні ціни) з грудня 2020 по вересень 2021 року.
Ухвалою суду від 05.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 31.01.2022 о 09:30, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи. Засідання відкладалося з 31.01.2022 по 28.02.2022.
22.08.2022 за вх. 8572 надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 63366894,83 грн та повернути судовий збір, в частині зменшених позовних вимог.
Ухвалою від 22.08.2022 було прийнято до розгляду заяву АТ "Харківобленрего" про зменшення позовних вимог від 22.08.22 року, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06.09.2022 р. о 09:00.
В засіданні оголошувалася перерва з 06.09.2022 по 19.09.2022.
В судовому засіданні 19.09.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення щодо інформації з офіційного сайту НКРЕКП щодо визначення розміру пені.
Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у заявах по суті справи.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 16.11.2018 № 1446 та положень абз. 16 п. 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон) АТ “Харківобленерго” мало право на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на підставі відповідних ліцензій та укладених договорів. Із 01.01.2019 відповідно до Постанови НКРЕКП №1446 від 16.11.2018 Позивач є оператором системи розподілу (далі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.
Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОРС, електропостачальниками та споживачами (разом - Учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон, Кодекс систем розподілу (далі - КСР), затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Постанова № 312), в яких визначені права, обов'язки та відповідальність сторін.
На виконання Закону про ринок під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» від постачання електричної енергії, було створено ПрАТ «Харківенергозбут» з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам. Поряд з цим ПрАТ «Харківенергнозбут» включений до Переліку постачальників універсальних послуг на закріпленій території, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території», за № 25. Отже, ПрАТ «Харківенергнозбут», яке створено в результаті здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу та який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії з 1 січня 2019 року виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, а саме: на території Харківської області.
Пунктом 1.2.5 та п. 3.1.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ), передбачають, що для можливості постачати електричну енергію своїм споживачам, постачальник повинен укласти з оператором системи розподілу публічний Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.
28.11.2018 ПрАТ «Харківенергозбут» підписано заяву приєднання до договору постачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка є додатком № 9 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Із 01.01.2019 почав діяти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 19/13979 (надалі - Договір), який є публічним договором приєднання. Даний договір встановлює порядок та умови надання послуг з розподілу електричної енергії електропостачальнику за сукупністю споживачів, які входять в балансуючу групу Постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання, та яким згідно з договорами про постачання електричної енергії розподіл забезпечує Постачальник, як послуги Оператора системи (п.2.1. Договору). Договір у паперовій формі з урахуванням абз. 5 п. 2.1.4 ПРРЕЕ був підписаний сторонами 20.11.2020. Договір набирає чинності з 01.01.2019 та діє до дати початку дії нового ринку електричної енергії згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії» (п. 9.1. Договору).
Додатковою угодою до договору електропостачалька про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.07.2020 сторони дійшли згоди що, Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії або перегляду умов.
Згідно із пп.5.1.1 глави V ПРРЕЕ пп.1 п.7.1 Договору Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.
Відповідно до п. 2.1 Договору Оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії Постачальнику за сукупністю споживачів, які входять в балансуючу групу Постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точками вимірювання, та яким згідно з договорами про постачання електричної енергії розподіл забезпечує Постачальник. Відповідно до п.4.2 Договору постачальник зобов'язується здійснювати оплату послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 цього Договору та інших платежів, необхідність яких випливає з умов цього Договору.
Пунктом 6.6 Договору та пунктом 4.1. додатка № 1 передбачено за внесення платежів за надання послуг з розподілу електроенергії споживачам Постачальника та додаткових робіт (послуг) з порушенням термінів, визначених цим додатком до Договору, Оператор системи має право нарахувати Постачальнику пеню у розмірі 1/365 подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
За розподіл електричної енергії для споживачів ПАТ “Харківенергозбут” (о/р 93001,01 постачання універсальних послуг) за листопад 2020 року - нараховано - 212 959 797,73 грн., за грудень 2020 року - нараховано - 241 416 089,75 грн., за січень 2021 року - нараховано - 281 529 644,27 грн., за лютий 2021 року - нараховано - 259 928 786,86 грн., за березень 2021 року - нараховано 263 497 145,47 грн., за квітень 2021 року - нараховано 237 341 595,77 грн., за травень 2021 року - нараховано - 213 315 571,39 грн., за червень 2021 року - нараховано - 211 932 434,81 грн., за липень 2021 року - нараховано - 227 181 669,00 грн., за серпень 2021 року - нараховано - 223 067 893,46 грн., за вересень 2021 року - нараховано - 215 222 595,73 грн., за жовтень 2021 року - нараховано - 264 438 145,44 грн., за листопад 2021 року - нараховано - 248 642 892,37 грн.
За розподіл електричної енергії для споживачів ПАТ “Харківенергозбут” (о/р 93001 вільні ціни) за грудень 2020 року - нараховано - 6 066 223, 75 грн., за січень 2021 року - нараховано - 27 024 154,95 грн., за лютий 2021 року - нараховано - 30 014 465,42 грн., за березень 2021 року - нараховано 30 851 322,23 грн., за квітень 2021 року - нараховано 27 380 700,53 грн., за травень 2021 року - нараховано - 23 925 385,01 грн., за червень 2021 року - нараховано - 25 589 671,15 грн., за липень 2021 року - нараховано - 28 787 679,56 грн., за серпень 2021 року - нараховано - 26 819 898,29 грн., за вересень 2021 року - нараховано - 24 602 151, 62 грн.
На виконання п. 2.5 додатку № 1 до Договору за результатами розрахункових періодів постачальником та оператором системи визначено фактичний обсяг розподіленої електричної енергії та оформлено додатки № 3 «Акт наданих послуг з розподілу електричної енергії АТ Харківобленерго” згідно Договору № 19/13979, які було отримані та підписані обома сторонами (далі Акт), та підтверджують надання послуг з розподілу електричної енергії між Оператором системи та Постачальником. Пунктом 2.4 додатка № 1 до Договору передбачено, що Постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до Акта наданих послуг з розподілу електричної енергії між Оператором системи та Постачальником, складеного за підсумками розрахункового періоду, та рахунку-фактури протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня їх отримання. Сума остаточного розрахунку визначається як різниця між вартістю розподіленої електричної енергії споживачам Постачальника, зазначеної в Акті наданих послуг з розподілу електричної енергії, та сумарною оплатою Постачальника за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
За результатами розрахункового періоду (з урахуванням оплат) та на підставі Актів АТ «Харківобленерго» (на виконання п. 2.4 додатку № 1 «Порядок розрахунків» до Договору) було видано рахунки за розподілену електричну енергію за період з листопада 2020 року по листопад 2021 року. Оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Постачальником самостійно на поточний рахунок Оператора системи за вартістю, розрахованою виходячи з обсягів електричної енергії, зазначених у Реєстрі на поточний розрахунковий період, та діючого тарифу на розподіл електричної енергії, з урахуванням ПДВ (п. 2.1 Додатку №1 до Договору).
Пунктом 6.6 Договору та пунктом 4.5. додатка № 1 суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим
рядком та повинні бути сплачені протягом 5 (п'яти) робочих днів від дня отримання Постачальником рахунка на оплату. Пеня нараховується до повного виконання зобов'язань.
Позивач зазначав, що проведені Відповідачем оплати за період з листопада 2020 по листопад 2021 здійснювались не в повному обсязі за послуги з розподілу електричної енергії та з порушенням термінів оплат.
На підставі пункта 6.6 Договору та пункта 4.1. додатка № 1, керуючись ст. 232 ГК України, Відповідачу була нарахована пеня за несвоєчасну оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії АТ Харківобленерго” згідно Договору № 19/13979 за період з листопада 2020 року по листопад 2021 року), яка складається з:
- сума пені 56 567,54 грн. нарахована на заборгованість та несвоєчасне виконання умов Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії для споживачів ПАТ “Харківенергозбут” (о/р 93001 вільні ціни) з грудня 2020 року по липень 2021 року;
- сума пені 55 174 950,73 грн. нарахована на заборгованість та несвоєчасне виконання умов Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (постачання універсальних послуг о/р 93001,01) з листопада 2020 року по листопад 2021 року починаючи з 27 січня 2021 року.
- сума пені 8 784 382,28 грн. нарахована на заборгованість та несвоєчасне виконання умов Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (постачання універсальних послуг о/р 93001,01) з липня 2021 року по жовтень 2021 року.
Враховуючи викладене, позивач вимагав від ПрАТ «Харківенергозбут» сплатити пеню у сумі 63366894.83 грн (з урахуванням заяви про зменшення ціни позову від 22.08.2022 за вх. 8572).
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вказував, що договором погоджено інший ніж подвійна облікова ставка розмір відсотків, а саме 1/365 від подвійної облікової ставки НБУ. Враховуючи, що Позивачем розрахунок пені проводився виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, а не погодженого розміру відсотків, то загальна сума пені, визначена Позивачем є необґрунтованою та арифметично невірною.
Також, відповідач вказував, що частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. На думку відповідача, підлягає нарахуванню пеня за період з 01.06.2021 по 01.12.2021 та відповідач заявляє про необхідність застосування судом строку позовної давності.
Окрім того, 14.04.2021 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №19/13979 від 28.11.2018 у відповідності до якої заборгованість, яка утворилась за січень-березень 2021 року в сумі 767 465 666,15 грн. було реструктуризовано, та змінено графік оплати за ці періоди. Так, у відповідності до п. З Додаткової угоди № 4 від 14.04.2021 року Сторони домовились, що Відповідач буде здійснювати оплату заборгованості за січень березень 2021 року, починаючи з квітня 2021 року, щомісячно протягом 9 місяців, згідно з графіком погашення, де останній строк погашення є 31.12.2021 року. За таких обставин, враховуючи, що підписавши Додаткову угоду № 4 сторони дійшли згоди щодо припинення зобов'язання в частині оплати заборгованості за січень-березень 2021 року в строки та спосіб визначені Розділом 3 та п. 4.2 Договору, а також п. 2.4 Додатку №1 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 28.11.2018 № 19/13979. Таким чином, як стверджував відповідач, за період дії Додаткової угоди № 4 Позивач не повинен був нараховувати будь які штрафні санкції, за умови своєчасного погашення позивачем оплат, погоджених графіком погашення.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За положеннями ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Судом було встановлено та визнається сторонами факт існування між позивачем та відповідачем господарських відносин за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, а також відповідачем не заперечувалося несвоєчасне виконання зобов'язання з оплати.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В той же час, відповідачем було висловлено заперечення щодо визначення розміру пені та строку її нарахування. Надаючи оцінку доводам позивача та запереченням відповідача відносно розміру пені, яка підлягає нарахуванню за умовами Договору, суд виходить з наступного.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань» розмір пені, передбачений п. 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пеня розраховується за наступною формулою:
Пеня = С х 2ОСД х Д / 100, де:
С - сума заборгованості за період;
2ОСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення (ставка НБУ за період множиться на два. Виходить подвійна облікова ставка НБУ. Це число ділиться на кількість днів у році - виходить ставка НБУ в день);
Д - кількість днів прострочення.
Оскільки Національним банком встановлюється облікова ставка у розмірі відсотків річних, то для визначення відсотка за кожен день прострочення це число ділиться на кількість днів у році.
Тобто подвійна облікова ставка НБУ за день (2ОСД) = 2 х Облікова ставка НБУ х 1/365.
Пунктом 6.6 Договору та пунктом 4.1. додатка № 1 передбачено за внесення платежів за надання послуг з розподілу електроенергії споживачам Постачальника та додаткових робіт (послуг) з порушенням термінів, визначених цим додатком до Договору, Оператор системи має право нарахувати Постачальнику пеню у розмірі 1/365 подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Тобто сторони в договорі одразу визначили розмір пені у вигляді відсотка за день (2 х Облікова ставка НБУ х 1/365), а не за рік (2 х Облікова ставка НБУ), тому відсутня необхідність знову ділити встановлений відсоток на кількість днів у році.
Наводячи свій контр розрахунок відповідач фактично двічі ділить розмір подвійної облікової ставки НБУ на кількість днів у році (2 х Облікова ставка НБУ х 1/365 х 1/365), що є хибним способом визначення розміру пені за один день та не відповідає умовам Договору.
Таким чином, подвійна облікова ставка за день (2 х Облікова ставка НБУ х 1/365) є повністю аналогічним розрахунком 1/365 подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (1/365 х 2 х Облікова ставка НБУ), а тому заперечення відповідача відносно того, що розмір пені визначено позивачем не вірно - не відповідає фактичним обставинам справи, а позивачем вірно розраховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки за рік (1/365 подвійної облікової ставки НБУ за кожен день).
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи викладене, на думку відповідача, підлягає нарахуванню пеня за період з 01.06.2021 по 01.12.2021 та відповідач заявляв про необхідність застосування судом строку позовної давності.
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що визначений ч. 6 ст. 232 ГПК України строк нарахування пені не є строком позовної давності, а є періодом часу, протягом якого нараховується пеня починаючи з дня прострочення виконання зобов'язання. Щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню пені, розмір пені та період нарахування, суд визнає надані позивачем розрахунки обґрунтованими та такими, що відповідають діючому законодавству і умовам укладеного сторонами Договору.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 90%, судом встановлено, що відповідач пояснював неможливість своєчасно виконати взяті на себе зобов'язання щодо розрахунків за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №19/13979 від 28.11.2018 внаслідок скрутного матеріального стану, який зберігається і на сьогоднішній день. Так, скрутне фінансове становище ПрАТ «Харківенергозбут» підтверджується даними, зазначеними у Балансі (Звіті про фінансовий стан) на 30.09.2021 року, у відповідності до якого дебіторська заборгованість перед Відповідачем на зазначену дату становить 1 031 581 тис. грн., а у відповідності до даних зазначених у Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2021 року чистий фінансовий результат становить 100 965 тис грн. збитку. В той же час, Відповідач зазначав, що ним постійно ведеться активна позовно-претензійна робота відносно дебіторів Товариства, що підтверджується формами 20-енерго, які щомісячно подаються до Національної комісії, що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг. Тобто Відповідач вживає всіх можливих та необхідних заходів щодо зменшення дебіторської заборгованості, отримання коштів та своєчасної оплати за надані послуги з розподілу. Крім того, одним із факторів, який спричинив скрутний матеріальний стан Товариства є недофінансування ліцензованої діяльності з боку НКРЕКП. Зазначене підтверджується тим, що у відповідності до обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та здійснення заходів державного регулювання» яка міститься за посиланням в мережі Інтернет: https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Materialy_zasidan/2021/cherven/09.06.2021/p22_09-06-21.pdf
Сума об'єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності: 10 387,00 тис. грн. Департамент ліцензійного контролю зазначає, що підсумкова сума недоотриманого доходу становить: (-) 1 744 - 10 387 =(-) 12 131,00 тис. грн (без ПДВ) проти зафіксованої Актом 258 (-) 12 010,00 тис. грн. Від'ємна сума надлишково отриманого або недоотриманого доходу коригується на індекс споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного року до грудня попереднього року (використовується інформація, оприлюднена на офіційному веб сайті Державної служби статистики України) - індекс 1,05 (грудень 2020 року до грудня 2020 року) та підлягає включенню до структури тарифів ліцензіата.
Відповідач стверджував, що несвоєчасне виконання договірних зобов'язань та ліцензійних умов Товариством були наслідком об'єктивних та незалежних від Товариства причин. Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами електричної енергії є бюджетні підприємства та населення. ПрАТ «Харківенергозбут» є єдиним постачальником універсальної послуги на території м. Харкова та Харківської області і зобов'язаний обслуговувати понад 1,2 млн. особових рахунків споживачів-фізичних осіб та близько 1600 об'єктів бюджетної та соціальної сфери, до складу яких входять медичні, шкільні, навчальні заклади та дитячі садки, а також інші соціально важливі об'єкти. Згідно п. 1 ч. З ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, але значна більшість Споживачів не виконували та не виконують свій законодавчо визначений обов'язок щодо оплати спожитої електричної енергії в строки передбачені договорами. При цьому ПрАТ «Харківенергозбут» зазначає, що майже з початку 2020 року Товариство, як і більшість підприємств в Україні, вимушено було працювати в нових для себе умовах викликаних введенням в дію карантину. Так, наслідком введення в дію карантину зменшились надходження грошових коштів від населення, що відбулось внаслідок збільшення споживання електричної енергії в осінь-зимовий період та встановлення прямої заборони, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни припиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, до яких відноситься і постачання електричної енергії (п. 5 ч. З Розділу II Перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Тобто платіжна дисципліна Споживачів впала внаслідок заборони припиняти постачання електричної енергії споживачам за наявну заборгованість. Відбулось збільшення заборгованості підприємств державної форми власності та комунальної сфери внаслідок обмеження фінансування. Отже, несвоєчасне виконання зобов'язання сталось, в тому числі і внаслідок непереборної сили - а саме встановлення НКРЕКП необґрунтованого тарифу на послуги постачальника універсальних послуг ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» в 2020 році. На підставі вищевикладеного, Відповідач стверджував, що не мав і не міг мати жодного механізму впливу на прийняті Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг рішення щодо розрахунку та встановлення тарифу на послуги постачальника універсальних послуг ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» в 2019 - 2021 роках, так як у відповідності до п.6 ч. З ст. 6 Закону затвердження порядку формування цін на універсальні послуги та методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг є виключною компетенцією Регулятора на ринку електричної енергії, яким є НКРЕКП.
Таким чином посилаючись на вказані обставини Відповідач зазначає, що ПрАТ «Харківенергозбут» знаходився і на сьогоднішній день знаходиться у вкрай скрутному фінансовому становищі, має специфічний вид діяльності, тому стягнення штрафних санкцій заявлених Позивачем у повному розмірі може призвести до негативних наслідків. Так, в разі задоволення позову, Відповідач самостійно не зможе виконати рішення суду і Позивач буде звертатися до Державної виконавчої служби, яка в свою чергу, під час вчинення виконавчих дій накладає арешти на всі наявні рахунки Товариства. Враховуючи, що Відповідач, у відповідності до Правил ринку електричної енергії повинен щодня за обігові кошти купувати електричну енергію для задоволення потреб споживачів - це буде означати фактичну зупинку діяльності підприємства. Зупинка діяльності підприємства завдасть шкоди його споживачам, серед яких 1,2 млн. домівок побутових споживачів міста Харкова та Харківської області та як мінімум 600 бюджетних установ соціальної направленості (заклади освіти, охорони здоров'я тощо). При цьому відповідач відмічав, що Позивач, внаслідок затримки Відповідачем з об'єктивних причин, без наявності вини, остаточного розрахунку, не зазнав і не міг зазнати жодних збитків, а тому відповідач просив суд зменшити розмір пені на 90%.
Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, інших обставин, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідністю розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Суд, розглянувши доводи і заперечення учасників справи, враховуючи фінансовий стан відповідача, вид його діяльності та причини, що спричинили неналежне виконання зобов'язань та нарахування штрафних санкцій, а також необхідність забезпечення неухильного виконання зобов'язань та особливості функціонування енергетичного ринку в поточних умовах в країні, з метою дотримання прав сторін на захист своїх інтересів, задовольняє клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій частково.
Враховуючи встановлені обставини, зазначені положення діючого законодавства України і умови укладеного сторонами Договору, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача частково з урахуванням зменшення пені на 50%.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 9 згаданої статті якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.
Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
При виготовленні повного тексту рішення судом було виявлено, що під час оголошення вступної та резолютивної частини судом було допущено описку при зазначені розміру судового, який підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 7 ст. 233 ГПК України виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне викласти застереження відносно виправлення в резолютивній частині рішення щодо зазначення вірного розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, а саме 868 350,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПЛЕХАНІВСЬКА, будинок 126, ідентифікаційний код особи 42206328) на користь Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПЛЕХАНІВСЬКА, будинок 149, ідентифікаційний код особи 00131954) штрафні санкції в розмірі 31 683 447,41 грн та 868 350,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "20" вересня 2022 р.
Суддя Л.С. Лаврова