Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
14.09.2022м. ХарківСправа № 922/859/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідент. код 14360570)
до Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )
про стягнення 23510,20 грн.
Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на свою користь 23510,20 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування № б/н від 04.03.2011 р. Відповідно до позовної заяви ціна позову становить 23510,20 та складається з: 5000,00 грн. - простроченої заборгованість за кредитом, 12992,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1229,31 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 4288,67 грн заборгованість по комісії за користування кредитом. Також позивач просить стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.
На виконання приписів ч. 6 ст. 176 ГПК України судом було надіслано запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 , який є відповідачем у цій справі та 07.07.2022 отримано інформацію про місце проживання (перебування) цієї фізичної особи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/859/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз'яснено відповідачу, що згідно статті 251 ГПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України та копія відзиву з додатками повинна бути надіслана відповідачем позивачу одночасно із надісланням відзиву до суду. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України). Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання (надання) відповіді на відзив іншим сторонам у справі надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання (надання) заперечення іншій стороні надати суду.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.07.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у відділі обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Харківській області, а саме: АДРЕСА_1 , однак, була повернута до суду з довідкою поштового відділення із зазначенням причин невручення ухвали: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких підстав, враховуючи те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не виявив бажання повідомити суду свою правову позицію щодо суті спору. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб'єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.
У строк визначений судом для подання заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, жодних документів від відповідача не надходило.
В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеним у ній порядком розгляду даної справи та реалізації права на доведення суду своєї позиції по справі.
Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про факт розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що ненадання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
04.03.2011 фізичною особою - підприємцем Водоп'яновим Миколою Миколайовичем (Клієнт) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (надалі - Заява), згідно якої відповідач приєднався до “Умов та правил надання банківських послуг” (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 04.03.2011 (надалі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано “Умовами та правилами надання банківських послуг”.
24.01.2017 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та
фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. 51, 52, 598-609 ЦК України однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відповідно до п. 3.18.1.16 Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнтбанк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2. ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.18.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Відповідно до п. 3.18.1.8. Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнтбанк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 15000,00 грн.
Відповідно до розділу Умов 3.18.4 за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі -“період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню”), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3. 18.4. 1.1. Умов).
При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, на яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2. Умов).
У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який
дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.18.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1., 3.18.4.2, 3.18.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п. п. 3.18.2.2., 3.18.4.4, 3.18.4.5., 3.18.4.6. Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Втім відповідно до п. 3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Пунктом 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що відповідач підписуючи заяву про приєднання від 04.03.2011, був обізнаний з умовами і правилами надання банківських послуг, зрозумілі та доведені до його відома умови відповідного кредитного договору.
Як вбачається із банківських виписок позивачу було надано кредитний ліміт, яким останній скористався, та починаючи з 03.11.2014 за останнім обліковується залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом у сумі 5000,00 грн, станом на 04.01.2022 тіло кредиту дорівнює 5000,00 грн.
Як зазначає позивач та вбачається із банківських виписок, відповідач в порушення умов Договору не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем до суду не надано, як і не надано доказів, які б спростували факти викладені позивачем.
Таким чином з боку відповідача мало місце порушення зобов'язань за договором від 04.03.2011, внаслідок чого у нього утворилася станом на 04.01.2022 р. заборгованість, яку заявляє до стягнення позивач, розмір якої складає 23 510,20 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за кредитом, 12992,22 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 1229,31 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (за період 03.11.2014 по 01.05.2014) та 4288,67 грн заборгованість по комісії за користування кредитом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 04.03.2011 у розмірі 23 510,20 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за кредитом, 12992,22 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 1229,31 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (за період 03.11.2014 по 01.05.2014) та 4288,67 грн заборгованість по комісії за користування кредитом, обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Ураховуючи задоволення позову у повному обсязі, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі у розмірі 2 481,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 525, 526, 530, 610-612, 639, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за договором банківського обслуговування № б/н від 04.03.2011 у розмірі 23 510,20 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за кредитом, 12992,22 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 1229,31 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 4288,67 грн заборгованість по комісії за користування кредитом та 2481,00 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "14" вересня 2022 р.
Суддя М.І. Шатерніков