14 вересня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/312/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.
розглянув матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства “Укртелеком”, бульв. Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601, в особі Тернопільської філії АТ “Укртелеком”, вул. В. Чорновола, 4, м. Тернопіль, 46001
до відповідача Тернопільської районної державної адміністрації, майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46009
про стягнення 89 309 грн 21 коп. заборгованості
За участі представників:
позивача: Олійник Т. П.
відповідача: Берлізевої Х. Я.
В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.
Суть справи:
15.07.2022 Акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Тернопільської філії АТ “Укртелеком”, надалі - позивач, звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської районної державної адміністрації, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості по понесених у січні - червні 2020 року витратах внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах громадянам, зареєстрованим на території Теребовлянської ОТГ в сумі 48 981,63 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 15.07.2022 головуючим суддею для розгляду справи №921/312/22 визначено суддю Гирилу І.М.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/312/22; постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження; призначено у справі № 921/312/22 судове засідання на 14:00 год. 15.08.2022; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).
03.08.2022 від Акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Тернопільської філії АТ “Укртелеком” надійшла заява за вих. № 10-08/30 від 29.07.2022 (вх. № 4955), згідно з якою позивач просив збільшити розмір позовних вимог в частині понесених ним витрат за надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах громадянам, зареєстрованим на території Теребовлянської ОТГ у липні - грудні 2020 року в сумі 40 327,58 грн та, відповідно, стягнути з відповідача 89 309,21 грн заборгованості по витратах, понесених у січні - грудні 2020 року, внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах громадянам, зареєстрованим на території Теребовлянської ОТГ.
04.08.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 04.08.2022 (вх. № 5068) без підпису повноважного представника.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.08.2022 відзив на позовну заяву б/н від 04.08.2022 (вх. № 5068 від 09.08.2022) та додані до нього документи повернуто без розгляду Тернопільській районній державній адміністрації; заяву Акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Тернопільської філії АТ “Укртелеком” за вих. № 10-08/30 від 29.07.2022 (вх. № 4955) про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду; відкладено судове засідання у справі № 921/312/22 на 09:00 год. 14.09.2022 та запроновано сторонам у справі надати (надіслати) суду заяви по суті справи, з врахуванням прийнятої судом заяви позивача про збільшення позовних вимог, та з процесуальних питань (при наявності).
01.09.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 25.08.2022 (вх. №5649), згідно з яким останній просить суд відмовити у позові. В обґрунтування своєї позиції посилається на втрату чинності постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002; виключення із ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України видатків на надання окремих видів пільг, у тому числі пільг із надання послуг зв'язку та включення таких до переліку видатків місцевих бюджетів. Зазначає, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" такі субвенції з державного бюджету не передбачені. Вважає, що Управління соціального захисту населення Теребовлянської РДА фінансових зобов'язань перед позивачем не має, оскільки протягом спірного періоду регіонам України не передбачались субвенції з державного бюджету на надання пільг з послуг зв'язку, а кошти з районного бюджету за рахунок трансфертів з місцевих бюджетів сільських, селищних, міських рад не виділялись. Зауважує, що Управління соціального захисту населення Теребовлянської РДА замовлень, доручень, завдань щодо телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення позивачу не давало і не підписувало з ним договорів про компенсацію за надані послуги, як і не визначалося головним розпорядником коштів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення. Вказує, що відповідно до чинного законодавства об'єднані територіальні громади є також розпорядниками коштів своїх бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, тому також мають відповідні фінансові зобов'язання перед операторами, провайдерами телекомунікацій. Стверджує, що Тернопільська РДА, яка є правонаступником Управління соціального захисту населення Теребовлянської РДА, не відповідає за зобов'язаннями Теребовлянської міської ради, не була визначена головним розпорядником коштів міського бюджету відповідно з виконанням програм соціального захисту населення, тому не мала жодних законних підстав для здійснення перерахування коштів за пільговий зв'язок мешканців Теребовлянської міської ради
Враховуючи усе наведене вище, Тернопільська РДА вважає, що вона є неналежним відповідачем у даній справі.
Окрім того, просить врахувати, що Тернопільською РДА не проводилась звірка рахунків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг; акти звірки розрахунків за спірний період не отримувались; кредиторська заборгованість Управління соціального захисту населення Теребовлянської РДА для відшкодування видатків на телекомунікаційні послуги пільгових категорій населення не зареєстрована та не передана відповідачу.
06.09.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив за №10-08/35 від 01.09.2022 (вх. №5743), згідно з якою останній вказує, що Тернопільська РДА не заперечує факту надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, зареєстрованим на території Теребовлянської ОТГ протягом 2020 року; не спростовує заявленої до стягнення суми. Позиція відповідача обґрунтована відсутністю бюджетного фінансування з державного бюджету (субвенцій) для компенсації витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян та доводами про те, що фінансові зобов'язання з відшкодування таких витрат мають об'єднані територіальні громади як розпорядники коштів місцевих бюджетів. Зауважує, що позивач не заперечує, що з 01.01.2020, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" за №293-ІХ від 14.11.2019, перестав діяти порядок, відповідно до якого видатки місцевих бюджетів на надання пільг окремим категоріям громадян проводилися за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Також позивач не заперечує, що з 26.12.2019 перестав діяти Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №256 від 04.03.2002, яка втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України за №1101 від 24.12.2019.
Поряд із цим, позивач наголошує на тому, що заявлену до стягнення заборгованість не обґрунтовано ні нормативно-правовими актами, котрі втратили чинність до виникнення цієї заборгованості, ні нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Однією з правових підстав позову вказано норму ст. 91 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої видатки на надання пільг з оплати послуг зв'язку, що надаються окремим категоріям громадян, належать до видатків, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів.
Посилаючись на висновки Верховного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, позивач зазначає, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання. Стверджує, що законодавством не передбачені випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.
Просить врахувати, що в даному випадку зобов'язання сторін виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання чи волевиявлення сторін. Чинне законодавство не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян. Враховуючи наведене, посилання відповідача на відсутність укладеного договору вважає безпідставним.
Окрім того, зауважує, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.09.2021 у справі №921/8108/20 було встановлено, що саме Тернопільська районна державна адміністрація, як правонаступник Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської РДА, повинна відповідати за проведення розрахунків з АТ "Укртелеком", у зв'язку із чим відмовлено позивачу у відшкодуванні понесених витрат з Теребовлянської міської ради. З огляду на наведене, доводи Тернопільської РДА про те, що вона є неналежним відповідачем у справі вважає безпідставними.
В судове засідання 14.09.2022 повноважний представник позивача прибув. Позовні вимоги, з врахуванням прийнятої судом заяви про збільшення їх розміру, підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив.
Повноважний представник відповідача в судове засідання 14.09.2022 прибув. Позов не визнає з підстав, наведених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважних представників сторін, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укртелеком" (Статут - в матеріалах справи), протягом січня-грудня 2020 року громадянам, зареєстрованим на території Теребовлянської ОТГ (згідно з переліком, наведеним у розрахунках) на котрих поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та “Про охорону дитинства” надало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на загальну суму 89 309 грн 21 коп.
В підтвердження факту надання послуг та фактичного їх споживання особами, які користуються такими пільгами, позивач долучив до матеріалів справи Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (Форма №2-пільга) за період січень-червень 2020 року на суму 48 981,63 грн та за період з липня по грудень 2020 року на суму 40 327,58 грн.
Для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів позивач згідно з супровідними листами: №06/2-11-40 від 14.02.2020; №06/2-11-66 від 12.03.2020;№06/2-11-92 від 06.04.2020; №06/2-11-114 від 06.05.2020, №06/02-11-138 від 05.06.2020, №06/02-11-163 від 06.07.2020; №07_46І000/Т від 06.08.2020; №08_46І000/Т від 07.09.2020; №09_46І000/Т від 07.10.2020; №10_46І000/Т від 05.11.2020; №11_46І000/Т від 04.12.2020 та №12_46І000/Т від 06.01.20201, щомісячно, направляв Управлінню соціального захисту населення Теребовлянської РДА відповідні звіти (розрахунки).
Надіслання таких позивачем та їх отримання адресатом підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення, фіскальними чеками, рекомендованими повідомленнями про вручення та списками згрупованих поштових відправлень.
Однак, всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг населенню Теребовлянської ОТГ протягом січня - грудня місяця 2020 (включно) Управління відшкодовані не були, що і зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", чинного на час виникнення спірних правовідносин, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
П. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 295 від 11.04.2012 (далі - Правила), визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України (п. 1, 6 ст. 92 Конституції України).
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", №2017-ІІІ від 05.10.2000, з наступними змінами (далі - Закон №2017-ІІІ).
Згідно з ст. 19 Закону №2017-ІІІ пільги щодо оплати послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993, "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991, "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" № 203/98-ВР від 24.03.2008, "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 та "Про охорону дитинства" №2402-ІІІ від 26.04.2001.
Нормами зазначених вище Законів та Правил не передбачено обмежень щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Вказані вище положення законодавства, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
До 2020 року відповідно до пп."б" п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 БК України було визначено, що видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема й щодо надання пільг з послуг зв'язку, до 2020 року визначався Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України за №256 від 04.03.2002.
П. 3 вказаного Порядку було передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №535 від 04.10.2007 "Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг "2-пільга", та Інструкції про порядок її заповнення" була затверджена форма для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг "2-пільга", за якою підприємства та організації, що надають послуги, мали формувати та надавати управлінням праці та соціального захисту населення розрахунки на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, у вигляді файлів DBF або ТХТ-формату.
З 01.01.2020 Законом України №293-IXвід 14.11.2019 із БК України були виключені пп "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст.102.
Кабінет Міністрів України постановою за №1101 від 24.12.2019 визнав такою, що втратила чинність з 01.01.2020 постанова Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".
Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 №535 був чинний до 31.07.2020 і з цієї дати втратив чинність на підставі наказу Міністерства соціальної політики України № 452 від 02.07.2020.
Разом із тим, механізм реалізації визначених законодавством України соціальних гарантій, зокрема отримання пільг з оплати послуг зв'язку, визначається Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 (далі - Положення).
Відповідно до п. 1 Положення реєстр - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей. Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
П. 3 Положення визначено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма "1 - пільга" затверджується Мінсоцполітики; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Згідно з п. 4 Положення уповноважені органи з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію" і "Про захист персональних даних" мають право: отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги; проводити перевірку достовірності поданих документів; отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги, житлово-експлуатаційних організацій; використовувати під час наповнення Реєстру інформацію з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги; надавати інформацію, яка міститься в Реєстрі, підприємствам та організаціям, що надають послуги, на запити та в межах їх компетенції, а також органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування з метою надання пільг, передбачених законодавчими актами, пільговикам, Пенсійному фонду України (посадовим особам) та його органам для здійснення ними своїх повноважень.
Мінсоцполітики, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює в межах передбачених законом повноважень координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо застосування державних соціальних стандартів і нормативів та нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій (пп. 5 п. 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №423 від 17.06.2015).
Відповідно до пункту 204 ч. 1 ст. 91 БК України, в чинній у 2020 році редакції, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
П. 4 ч. 1 ст. 97 БК України передбачено, що у Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам, зокрема: додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" дотації на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою, зокрема пільги з послуг зв'язку, не передбачав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 22 БК України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Згідно з ст. 1, п. 10 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в районах та місцях реалізують місцеві державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади та до відання яких у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань соціального захисту населення.
Ст. 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують, зокрема, виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку.
Згідно з п. 1-3 ст. 18 вказаного Закону місцева державна адміністрація: 1) складає, схвалює і подає на розгляд ради прогноз відповідного бюджету, складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання; 2) подає в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субсидій, дані про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні розмірів субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб; 3) отримує від усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності інформацію, передбачену актами законодавства для складання і виконання бюджету.
Ч. 1 ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що місцеві бюджети мають бути достатніми для виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.
Відповідно до ч. 3 ст. 64 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами.
Згідно з наказом Міністерства соціальної політики України №1296 від 04.11.2016 “Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення положень про структурні підрозділи питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій” (втратив чинність 30.12.2020 на підставі наказу Міністерства соціальної політики України №868 від 30.12.2020), місцевий структурний підрозділ соціального захисту населення відповідно до визначених повноважень: проводить електронні звірки інформації від організацій - надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги; проводить розрахунки з організаціями - надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян і призначені житлові субсидії населенню (пп. 27 п. 4.5 Методичних рекомендацій).
Судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин (січень - грудень 2020 року) реалізація державної політики у сфері соціального захисту населення на території м. Теребовлі та Теребовлянського району Тернопільської області належала Управлінню соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації, яка була розпорядником відповідних коштів і зобов'язана була здійснити розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
Однак, 14.05.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення Управління соціального захисту населення Теребовлянської державної районної адміністрації на підставі рішення про реорганізацію.
Разом із тим, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.09.2021 у справі №921/818/21 встановлено, що Тернопільська районна державна адміністрація є правонаступником зобов'язань, прав та обов'язків Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації.
Згідно з наявною на сайті «Єдиний державний реєстр судових рішень» інформацією вказане судове рішення набрало законної сили 02.11.2021 та є чинним.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 5 ст. 75 ГПК України).
З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов таких висновків.
В 2020 році видатки на пільги з послуг зв'язку згідно з п. 204ч. 1 ст. 91 і п. 4 ч. 1 ст. 97 БК України належали до видатків місцевих бюджетів і могли здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, а держава також могла передбачати у Державному бюджеті України додаткові дотації на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою.
При цьому органами, відповідальними за облік пільговиків, електронні звірки інформації, одержаної від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, та за проведення розрахунків з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць, як і до 2020 року, залишилися органи місцевих державних адміністрацій, до компетенції яких належать питання соціального захисту населення.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить і ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Ч. 2 ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
При цьому право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентамт-пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що в місцевих бюджетах та в Державному бюджеті України на 2020 рік не були передбачені видатки на ці потреби, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів. Ні Законом України "Про телекомунікації", ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
За даних обставин, оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Теребовлянської ОТГ у період з січня по грудень 2020 року в сумі 89 309,21 грн позивачем надано на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, заявлена до стягнення сума витрат відповідачем не спростована даними із Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, доказів добровільного та своєчасного відшкодування позивачу понесених ним витрат за рахунок бюджетних коштів не надано, суд прийшов до висновку, що саме Тернопільська районна державна адміністрація, як правонаступник Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської райдержадміністрації, а також уповноважений орган та розпорядник єдиного державного автоматизованого реєстру осіб в частині проведення звіряння інформації щодо осіб, які мають право на пільги з оплати телекомунікаційних послуг та їх виплат, зобов'язана відшкодувати позивачу понесені ним витрати.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн 00 коп., суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 12-14, 73-79, 86, 123, 129, 232-233, 236-238, 240-242, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Тернопільської районної державної адміністрації, майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46009, ідентифікаційний код 04058284, на користь Акціонерного товариства “Укртелеком”, бульв. Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601 (ідентифікаційний код 21560766) в особі Тернопільської філії АТ “Укртелеком”, вул. В. Чорновола, 4, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код 01188052, 89 309 грн 21 коп. заборгованості по витратах, понесених у січні-грудні 2020 року внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах громадянам, зареєстрованих на території Теребовлянської ОТГ та 2 481 грн в повернення судового збору.
3. Наказ видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 20.09.2022
Суддя І.М. Гирила
-