Справа № 615/526/22 Головуючий суддя І інстанції Токмакова АП
Провадження № 22-ц/818/3544/22 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Інші справи
21 вересня 2022 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Котелевець А.В.,
за участю секретаря судового засідання Супрун Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 28 липня 2022 року, постановлену у складі судді Токмакової А.П., по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 28 липня 2022 року суд визнав неподаною та повернув позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - з причини не усунення недоліків її змісту та форми.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування скарги вказав, що при усуненні недоліків згідно з ухвалою суду у позовній заяві та клопотанні від 08.07.2022 він зазначав, що звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», тому суд помилково повернув йому скаргу.
Вважає, що судом порушені вимоги частини 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо права на доступ до суду.
Учасники справи не скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до норми ч. 3 ст. 360 ЦПК України.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи з метою повного та всебічного встановлення обставин, що мають значення для справи.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про розгляд справи єдино можливим для Харківського апеляційного суду в умовах військового стану - через оголошення на сайті суду, з урахуванням процесуального обов'язку учасників справ, слідкувати за перебігом їх справи, оскільки учасникам справи була надана судом процесуальна можливість викласти свої аргументи щодо доводів скарги, а їх явка згідно ст. 372 ЦПК України не є обов'язковою, та з метою забезпечення виконання основного завдання, визначеного у ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, - колегія суддів вважає за можливим розглянути скаргу за їх відсутності.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно наведеної норми ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У статті 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що ухвалою суду від 27.06.2022 позовна заява була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.175,177 ЦПК України, а саме, до позовної заяви додано копії документів, що не засвідчені в передбаченому законом порядку, копія позовної заяви не містить підпису позивача та дати її складення. При цьому в позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналу письмових доказів, що є обов'язком відповідно до ч. 5 ст. 95 цього Кодексу. Окрім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили про сплату судового збору в сумі 5797,22 грн. або звільнення від його сплати в передбачених законом випадках.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач отримав ухвалу 06.07.2022, проте зазначені в ній недоліки протягом наданого строку усунув лише частково. Доказів, які б свідчили про сплату або звільнення від сплати судового збору в передбачених законом випадках не надав.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Суд першої інстанції встановив, що 14.06.2022 позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути на його користь матеріальну шкоду, заподіяну протиправними діями відповідача за час роботи на посаді голови Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області в розмірі 579722 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач, перебуваючи на посаді голови Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області, допустив прийняття сільською радою рішення 10.08.2010, яке не відповідає положенням п. 13 постанови КМУ № 177. В свою чергу, не посвідчення свідоцтва про право власності на майновий пай, на думку позивача, призвело до порушення його невизнаного майнового права, нездійснення якого, враховуючи ч.2 ст.12, ч.2 ст.20, ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України, не є підставою для припинення належного позивачу цивільного права та надає йому право звернутися до суду з проханням забезпечити відшкодування майнової шкоди, завданої протиправними діями посадової особи сільської ради шляхом стягнення вартості майна, визначеної у свідоцтвах продавців паю згідно списку осіб.
Вважає, що відповідач, як голова Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області, не забезпечив посвідчення права власності позивача на майновий пай новим свідоцтвом на право власності на майновий пай члена КСП «Заповіти Ілліча», реорганізованого в СВК «Надія», на підставі договорів купівлі-продажу майнового паю з 36 продавцями, які надали оригінали відповідних свідоцтв, що є правовстановлюючими документами про право власності на пай та не потребують нотаріального посвідчення, що не відповідає положенням п.13 постанови КМУ № 177.
Окрім того, на думку позивача, відповідач безпідставно, не маючи на це повноважень, вніс до порядку денного на розгляд сесії сільської ради питання про відмову у видачі нового свідоцтва на право власності на майновий пай, мотивуючи неправдивими фактами та неправильним тлумаченням Наказу Мінагрополітики № 79 від 23.03.2001, а сільська рада безпідставно, не маючи повноважень, прийняла рішення 10.08.2010 про відмову у видачі позивачу нового свідоцтва про право власності на майновий пай та вилученні і анулюванні свідоцтв продавців паю, мотивуючи тим, що вони отримали майно в натурі згідно рішення загальних зборів співвласників майна від 16.05.2009, не дивлячись на те, що група продавців паю не отримувала фактично таке майно, договір про спільне користування майном відсутній, головою сільської ради не затверджувався. Наполягає, що при переході права власності на майновий пай за договором чи спадкуванням набувачу права видається нове свідоцтво, а старе анулюється сільською радою.
Вказав, що вже неодноразово звертався до суду за захистом набутих майнових прав з цих підстав, але в задоволенні позовів відмовлено. Разом з тим, на його думку, рішення судів не відновлено його порушене право, оскільки питання щодо майна пайового фонду вирішують співвласники на загальних зборах, кожен із яких вправі розпоряджатися свідоцтвом на свій розсуд: продати, подарити тощо. Судами, як зазначає позивач, навіть не встановлювалась завдана йому шкода.
При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 подав позовну заяву з порушенням вимог ст.175,177 ЦПК України, а саме, до позовної заяви додано копії документів, що не засвідчені в передбаченому законом порядку, копія позовної заяви не містить підпису позивача та дати її складення. При цьому в позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналу письмових доказів, що є обов'язком відповідно до ч. 5 ст. 95 цього Кодексу. Окрім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили про сплату судового збору в сумі 5797,22 грн. або звільнення від його сплати в передбачених законом випадках.
Зазначене стало підставою для того, щоб ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 27 червня 2022 року суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 .
Позивач отримав копію вказаної ухвали 06.07.2022 (а. с. 22).
З метою усунення недоліків позовної заяви 08.07.2022 ОСОБА_1 скерував до суду виправлену позовну заяву з додатками та відповідне клопотання, яким суд першої інстанції належної оцінки не надав та не з'ясував, що позивач усунув зазначені в ухвалі недоліки щодо змісту позову, а щодо посвідчення копій документів вказав, що їх оригінали знаходяться у відповідача - у Сидоренківській сільській раді, правонаступником якої є Валківська міська рада (а.с. 21 на звороті) та що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (а.с. 18 на звороті).
У статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилом частини 3 статті185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позов вважається неподаним і повертається позивачеві.
При вирішенні питання про повернення позовної заяви ОСОБА_1 поза увагою районного суду залишилось те, що позивач неодноразово - у позовній заяві та клопотання від 08.07.2022, вказував, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Вказана норма передбачає, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до частини 1 статті 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
а) дати і місця її постановлення;
б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);
в) імен (найменувань) учасників справи;
2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням:
а) висновків суду;
б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
В порушення пункту 3 вказаної норми оскаржена ухвала не містить зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків, що позивач не навів підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 визначив правонаступника ОСОБА_2 - Валківську міську раду Богодухівського району Харківської області, що з урахуванням заявлених на обґрунтування позову обстави надавало суду підстави для застосування згаданої норми пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», яка звільняє позивача від сплати судового збору за його подачу, а також - що він не виправив інших вказівок про усунення недоліків, з урахуванням надання виправленого позову та доданих до нього документів, належної оцінки цим документам всупереч вимог ст.ст. 89, 263 ЦПК України суд не надав.
З огляду на те, що суд порушив наведені норми цивільного процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, доводи скарги знайшли своє підтвердження, тому колегія суддів на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу, скасовує ухвалу суду першої інстанції та направляє справу до того ж суду для продовження розгляду.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 28 липня 2022 року - скасувати.
Справу за позовною заявою ОСОБА_1 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2022 року.
Головуючий
В.Б. Яцина.
Судді колегії
І.В. Бурлака.
А.В. Котелевець.