справа № 631/122/22
провадження № 2/631/332/22
20 вересня 2022 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.
за участі секретаря судового засідання М'ячиної Ю. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Альфа-Банк» - Роменюк Т. О., яка діє на підставі довіреності № 001583/21 від 10 листопада 2021 року, звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за угодою про надання кредиту № 500833290 від 22 червня 2020 року у розмірі 125893 гривні 01 копійка та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач та ОСОБА_1 22 червня 2020 року уклали угоду про надання кредиту № 500833290, відповідно до умов якої позивач (за договором - кредитор) зобов'язується надати відповідачеві (за договором - позичальникові) кредит, а останній зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит, але у порушення умов договору, ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконував, в результаті чого, станом на 06 січня 2022 року, у нього мається прострочена заборгованість у розмірі 125 893 гривні 01 копійка, яка складається із заборгованості по кредиту у сумі 90 557 гривень 99 копійок, заборгованості по відсотках у сумі 35 335 гривень 02 копійок.
Як зазначив представник позивача, відповідно до умов укладеного договору, у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов'язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором. Оскільки позичальником, ОСОБА_1 , так і не були повернені кошти за кредитним договором, представник позивача змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення зазначених коштів у судовому порядку.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 липня 2022 року прийнято позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Альфа-Банкдо розгляду та відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 вересня 2022 року було визначено про заочний розгляд справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.
Уповноважений представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Альфа-Банк» у судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Скориставшись правом, наданим положеннями частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, на електронну адресу суду представник позивача - С. М. Кравцова, яка діє на підставі довіреності № 017375/22 від 14 лютого 2022 року, надіслала клопотання, що було зареєстроване за вхідним № ЕП-862/22-вх, від 19 вересня 2022 року, відповідно до якого зазначила, що підтримує позовні вимоги в цілому, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у повному обсязі, зазначає, що розгляд справи може відбутися без представника банку за наявності наданих доказів по справі, зазначивши, що проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач, ОСОБА_1 , у судові засідання, що призначалися неодноразово, а саме на 04 серпня 2022 року, 18 серпня 2022 року, 08 вересня 2022 року та 20 вересня 2022 року, не з'являвся, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, у судове засідання, що було призначено на 20 вересня 2022 року ОСОБА_1 викликалася шляхом розміщення судового оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України (https://nv.hr.court.gov.ua/sud2028/pres-centr/11/1317239/).
Причини неявки відповідача суду не відомі. Відзив на позовну заяву, відповідно до приписів статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач не подав.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).
Крім того, відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зі згоди позивача по справі, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач будучи завчасно належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повторно, без зазначення причин свого неприбуття, не з'явився у судове засідання, враховуючи те, що підстав для визнання явки учасників справи обов'язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.
Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази 22 червня 2022 року між Акціонерним товариством «Альфа - Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500833290 шляхом підписання Оферти на укладання угоди про надання кредиту.
Відповідно до умов зазначеної угоди позивач надав відповідачу кредит («кредит готівкою») у сумі 91511 гривень 03 копійки, з процентною ставкою 63,00 % річних (тип ставки - фіксована), строком на 84 місяці з датою повернення 23 червня 2027 року.
При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання вказаної вище заяви про отримання банківських послуг.
Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.
Крім мотивів, викладених вище, суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц, в якій зазначено, що неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України свідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.
Отже, між сторонами було укладено договір приєднання відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України.
Вказані обставини встановлені судом на підставі наданих представником позивача копій документів, що підтверджують аргументи позивача, викладені на обґрунтування наявності підстав для задоволення позову, а саме:
- копією договору оферти на укладання угоди про надання кредиту від 22 червня 2020 року, в якому вказані тип кредиту, сума кредиту, процентна ставку та строк кредиту, що власноручно підписаний відповідачем 22 червня 2020 року, що свідчить про його волевиявлення на отримання кредитних коштів (а. с. 4);
- графіком платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 500833290 від 22 червня 2020 року), власноручно підписаної відповідачем, що свідчить про те, що він ознайомлений з їхнім змістом (а. с. 5);
- копією паспорту споживчого кредиту, в якому вказані фінансові умови кредитування та тарифи, розміри пені, штрафу за неналежне виконання зобов'язань, з якими відповідач був ознайомлений, про що власноручно поставив підпис (а. с. 6);
- анкетою-заявою про акцент Публічної пропозиції Акціонерного товариства «Альфа-банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в Акціонерному товаристві «Альфа-банк» від 22 червня 2020 року (а. с. 7).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 виконання зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 06 січня 2022 року складає 125 893 гривні 01 копійка, з них:
-заборгованість за кредитом у розмірі 90557 гривень 99 копійок,
-заборгованість по відсоткам у розмірі 35335 гривень 02 копійки (а. с. 9).
Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та у встановленому законом порядку не спростовано.
Вирішуючи даний спір суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.
Так, відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладений між сторонами по справі кредитний договір, за своєю правовою природою, є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язав (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору 22 червня 2020 року між Акціонерним товариством «Альфа - Банк» та ОСОБА_1 ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити.
Приписи частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлюють обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
При цьому, згідно вимог статтей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України у встановлений строк.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України. Так, згідно вищевказаної норми права, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач отримавши від банку кошти у кредит, своїх зобов'язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима належним чином не виконав.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 90557 гривень 99 копійок підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, підтверджені належними доказами. Одночасно зі стягненням заборгованості за тілом кредиту підлягає стягненню заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 35 335 гривень 02 копійки.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов'язань, суду не надано.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Альфа- Банк», суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір на загальну суму 2481 гривню 00 копійок, що підтверджено платіжним дорученням № 885899348 від 26 січня 2022 року.
Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Альфа - Банк» підлягають задоволенню в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 гривню 00 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 - 16, 202, 204, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 76 - 81, 83, 128 - 131, 133, 137, 141, частиною 1 статті 142, статтями 206, 211, 214, частиною 1 статті 223, статтею 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 - 283, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк» заборгованість за угодою про надання кредиту № 500833290 від 22 червня 2020 року у розмірі 125 893 (сто двадцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто три) гривні 01 копійка, яка складається із заборгованості по кредиту у сумі 90 557 гривень 99 копійок, заборгованості по відсотках у сумі 35 335 гривень 02 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк» понесені судові витрати по сплаті судовому збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:
Позивач: Акціонерне товариство «Альфа - Банк»: місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Василівська, будинок № 100, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання або перебування: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т. М. Трояновська