Справа № 601/1375/22Головуючий у 1-й інстанції Шульгач Н.М.
Провадження № 33/817/473/22 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
20 вересня 2022 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Парфенчук Ю.А. на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 серпня 2022 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Згідно постанови 27.07.2022 року о 20 год. 58 хв. в с. Дунаїв по вул. Центральна водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода, поведінка що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, від керування відстороненний.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Парфенчук Ю.А. просять скасувати постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 серпня 2022 року, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивують тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 не керував, останній перебував у припаркованому автомобілі, який не був у стані руху. Стверджують, що працівниками поліції не пропонувалось ОСОБА_1 пройти освідування як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, а також не озвучувались ознаки алкогольного сп'яніння. Зазначають, що в матеріалах справи відсутнє безперервне відео, а є лише частини, що не відображає реальних обставин, які відбувались під час складання матеріалів. Вказують на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем та передачі його для керування іншій особі. Апелянти звертають увагу суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 24 липня 2022 року був складений не в присутності двох свідків.
Заслухавши доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Парфенчук Ю.А., яка просили розглядати справу без участі ОСОБА_1 і задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №180193 від 24.07.2022; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рузу, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №1911356 від 24.07.2022; рапорті чергового Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області; акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 24.07.2022; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.07.2022; акті на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та даними, що зафіксовані на диску з відеофіксацією вчиненого правопорушення, з нагрудних відеокамер поліцейських.
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Щодо доводів апеляційної скарги в ході апеляційного розгляду про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 не керував, останній перебував у припаркованому автомобілі, який не був у стані руху є надуманими, так як вони спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема даними відеозапису (файл 0002014_00000020220724210234_0011.MP4) зафіксовано розмову ОСОБА_1 , із працівниками поліції, з приводу того, що він керував транспортним засобом, де останній неодноразово підтверджував факт керування ним транспортним засобом (21:13:58; 21:16:45). Крім того, із відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування із працівниками поліції заявив клопотання про ознайомлення із відеозаписом на якому зафіксоване його порушення, на що працівниками поліції було продемонстровано відеозапис, із підтвердженням керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом із порушенням правил дорожнього руху, на що останній підтвердив факт керування ним транспортним засобом (файл 0002014_00000020220724210234_0011.MP4 з 21:13 по 21:14 хв.).
Окрім того, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та порушень ним ПДР України підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №1911356 від 24.07.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121; ч.1 ст.122; ч.1 ст.126 КУпАП.
Відомостей про скасування вказаної постанови в апеляційній скарзі не вказано і в ході апеляційного розгляду не надано, отже на даний час вона не скасована і набрала законної сили.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутнє безперервне відео, а є лише частини, що не відображає реальних обставин, які відбувались під час складання матеріалів не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовує факту вчинення ним цього правопорушення.
Твердження апелянтів про те, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти освідування як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, а також не озвучувались ознаки алкогольного сп'яніння є надуманими, так як вони спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема даними відеозапису (файл 0002014_00000020220724210234_0011.MP4 з 21:08 по 21:12 хв.) зафіксовано як працівник поліції, у зв'язку з виявленням ознак алкогольного сп'яніння, що неодноразово було озвучено ОСОБА_1 , запропонував останньому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також проїхати у медичний заклад, однак, водій у категоричній формі відмовився.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем та передачі його для керування іншій особі суд вважає неспроможними, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на доведеність його вини у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду, зокрема, на стан алкогольного сп'яніння і відсутність таких відомостей в матеріалах справи жодним чином не впливає на законність прийнятого судом рішення.
Щодо твердження ОСОБА_1 та його захисника на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 24 липня 2022 року був складений не в присутності двох свідків, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, фіксувалася поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а тому доводи апеляційної скарги про скасування постанови суду через те, що протокол не було оформлено в присутності двох свідків не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, висновки якої ґрунтуються на вимогах закону (ч.2 ст. 266 КУпАП в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021р.).
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскарженої постанови суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Парфенчук Ю.А. залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 серпня 2022 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя