гСправа № 358/661/18 Провадження № 1-кс/358/202/22
19 вересня 2022 року м. Богуслав
Слідчий суддя Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянув у судовому засіданні заяву прокурора у кримінальному провадженні про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018010000000023 від 09.02.2018 відносно ОСОБА_6 за ст.369-2 ч.2 КК України,-
В провадження слідчого судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшла заява прокурора про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018010000000023 від 09.02.2018 відносно ОСОБА_6 за ст.369-2 ч.2 КК України.
Заява про відвід мотивована тим, що суддею ОСОБА_7 безпідставно затягується розгляд вказаного кримінального провадження, що викликає обґрунтовані сумніви у його неупередженості.
В судовому засіданні прокурор підтримав заяву про відвід з підстав, які в ній зазначені, та просив задовольнити.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_7 та зазначив, що прокурором не доведено наявності обгрунтованих сумнівів у неупередженості судді ОСОБА_7 . Крім того, пояснив, що в теперішній час суддя ОСОБА_7 знаходиться на лікарняному. З цих підстав вважає, що заява про його відвід не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 підтримали доводи адвоката ОСОБА_4 та заперечували проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_7 .
Слідчим суддею з урахуванням положень ст. 81 КПК України визнано можливим проводити розгляд заяви за відсутності судді ОСОБА_7 .
Слідчий суддя розглянув підстави заяви про відвід, приходить до наступного.
Статтею 75 КПК України встановлений перелік підстав для відводу слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Серед таких підстав законодавець зазначає, зокрема, особисту заінтересованість вказаних осіб або їх близьких родичів чи членів сім'ї в результатах провадження або існування інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в їх неупередженості.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. 3 огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні судді ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42018010000000023 від 09.02.2018, яке надійшло до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 за ст.369-2 ч.2 КК України.
По суті вказане кримінальне провадження не розглядалося.
Згідно електронного листка непрацездатності № 5028381-2009759095-1 КНП Богуславської міської ради «Богуславська центральна лікарня», суддя ОСОБА_7 знаходиться на лікарняному з 13.09.2022 року.
Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Відповідно до п.2.1 Бангалорських принципів поведінки судді, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.
У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості.
Аналізуючи підстави для відводу, слідчий суддя не вбачає наявність підтверджених та переконливих фактів, які б викликали обґрунтований сумнів в неупередженості судді.
Виходячи із положень ч.1 ст. 94 КПК України, якою визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи заяви про відвід не містять підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені ст. 75 КПК України, тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 75-76, 80-82, 369-372 КПК України, суд,-
В задоволенні заяви прокурора у кримінальному провадженні про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018010000000023 від 09.02.2018 відносно ОСОБА_6 за ст.369-2 ч.2 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та проголошений 20 вересня 2022 року об 11-00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1