Справа №932/7444/21
Номер провадження №1-кс/932/2639/22
15 вересня 2022 року м.Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, -
До Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання в якому заявник просить скасувати арешт накладений на транспортний засіб «БМВ 318I», з реєстраційним номером НОМЕР_1
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.09.2021 року накладено арешт на вищевказаний транспортний засіб, із забороною відчуження, розпорядження та користування, в рамках кримінального провадження №12021041030001032 від 10.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Заявник вказує, що органом досудового розслідування було проведено всі необхідні слідчі дії по даному кримінальному провадженню, призначені експертизи та отримані висновки, а тому подальше утримання автомобіля під арештом є недоцільним, і в необхідності застосування такого арешту відпала потреба.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 31 серпня 2022 року було скасовано арешт у вигляді позбавлення права тільки в частині користування автомобілем «БМВ 318I», р.н. НОМЕР_1 . Посилаючись на викладене, просить слідчого суддю скасувати арешт у вигляді позбавлення права на відчуження та розпорядження вищевказаного автомобіля, який належить на праві власності ОСОБА_4 .
У судове засідання представник власника майна не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримує та просить задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримує та просить скасувати арешт, накладений на автомобіль.
Дослідивши матеріали клопотання, перевіривши наявність правових підстав для скасування арешту майна, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
За положеннями ст. 2 КПК України, до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
За приписами ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Таким чином, враховуючи, що арешт на зазначене майно було накладено для збереження речових доказів, наразі усі необхідні дії проведені та потреби більш немає, тому слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням обставин, які склалися, на даний час необхідність в арешті майна, відпала, що є підставою для задоволення клопотання.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 . про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12021041030001032 від 10.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого 1 ст. 263КК України- задовольнити.
Скасувати арешт у вигляді позбавлення права на відчуження та розпорядження автомобілем «БМВ 318I», р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1